fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 20.12.2021 по 28.12.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Dec 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 20.12.2021 по 28.12.2021 р.

 

Військовий облік жінок в Україні: що відомо?

Військовий облік жінок в Україні: що відомо?

30 березня 2021 року набрали чинності зміни № 1357-IX до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з яким жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

У Міноборони  підготувати відповідний наказ, який набрав чинності 17.12.2021 р.

Цей документ встановлює перелік професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на облік військовозобов’язаних.

Серед професій, зокрема, багато популярних: фотографи, програмісти, лікарі, юристи, журналісти, музиканти, соціальні працівники, працівники ресторанів та готелів, бухгалтери, діловоди, рекламники тощо. Варто зазначити, що жінки перебували на військовому обліку і раніше, але це стосувалося обмеженого кола професій, як от лікарі, жінки-військовослужбовці запасу.

У Міноборони дали роз’яснення, як відбуватиметься ця процедура. 

  1. Процес постановки на облік українок вже розпочався. Міноборони планує завершити цей процес до кінця 2022 року.

У міністерстві запевнили, що жодну жінку не будуть призивати до військової служби без її згоди. Однак, не кожна жінка відповідної професії зможе стати на облік військовозобов’язаних. Так, однією з вимог постановки на військовий облік є задовільний стан здоров’я, тобто кожна жінка повинна пройти обстеження спеціальною комісією.

  1. Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці – досвідом роботи та КВЕДи фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування.

При зміні професії потрібно буде інформувати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що дозволить краще відслідковувати наявні людські ресурси.

Вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми теж беруться на військовий облік. Як і у випадку чоловіків, у ТЦК та СП для жінок враховуватиметься стан здоров’я людини та її сімейні обставини.

  1. Взяття на військовий облік – це не призов на службу. Жінки, що перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути призвані на військову службу та службу у військовому резерві тільки у добровільному порядку (за контрактом).
  2. Поки що електронне подання даних онлайн не передбачено, тобто українки повинні будуть звернутися до районного територіального центру комплентування за місцем реєстрації.

Процес постановки на військовий облік подібний до того, який проходять чоловіки. Коли облік повноцінно запрацює, у мірі потреби жінкам будуть пропонувати брати участь у зборах чи тренуваннях. А при влаштуванні на нову роботу, серед документів треба буде надати й військово-обліковий.

  1. ФОП, на відміну від юридичних осіб, не повинні вести облік найманих працівників. У даному випадку кожна особа, що працює на ФОПа, відповідає за це самостійно.
  2. За ухилення від взяття на військовий облік закон передбачає адміністративну відповідальність: за порушення закону вперше штраф складатиме 510-850 грн, повторно або у особливий період – 850-1700 грн.

Керівників підприємств чи організацій, які порушать законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, отримають штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.

 

За матеріалами сторінки ГУ розвідки Міністерства оборони України у Facebook

 


У кабінеті ПФУ стали доступними е-лікарняні для сумісників

У кабінеті ПФУ стали доступними е-лікарняні для сумісників

З 21 грудня в особистих кабінетах роботодавців на порталі ПФУ почали з’являтись електронні лікарняні їх працівників за сумісництвом, створені з 01 жовтня по 20 грудня. 

Відображення всіх е-лікарняних відбувається поступово і займе трохи часу, однак багато роботодавців уже можуть приступити до призначення за ними допомог від Фонду соціального страхування України.

Раніше електронні лікарняні, попри надходження за основним місцем роботи, в кабінетах роботодавців за сумісництвом не відображались. Це призводило до неможливості призначити матеріальне забезпечення поза основним місцем роботи, адже був відсутній електронний документ, який є для цього підставою.

Особливістю електронних лікарняних сумісників є те, що в їх роботодавців за сумісництвом відображається не е-лікарняний безпосередньо, а його цифрова копія. Вона відрізняється від оригінального документу порядковим номером копії, який додається до унікального номеру е-лікарняного. Наприклад, е-лікарняний з унікальним номером ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х буде відображено як за основним місцем роботи, так і в особистому кабінеті застрахованої особи. Але в кабінеті роботодавця за сумісництвом до номеру е-лікарняного через крапку буде додано порядковий номер копії: ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1. Якщо в працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком (.2 і далі).

Ця цифра є технічною інформацією про те, що це копія електронного лікарняного, а застрахована особа працює в роботодавця за сумісництвом.

Номер копії не є складовою частиною унікального номеру е-лікарняного – тож при формуванні заяви-розрахунку для працівників за сумісництвом необхідно вказувати номер їх лікарняного до знаку крапки.

Якщо у кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду вже є е-лікарняні сумісників, роботодавець може розпочати призначення допомог по тимчасовій втраті працездатності і по вагітності та пологах. При цьому, якщо такий роботодавець вже призначив працівнику за сумісництвом допомогу за відповідні періоди непрацездатності (наприклад, на підставі паперового лікарняного), е-лікарняний брати до роботи не потрібно.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 


Як організувати і оплатити роботу у святкові дні?

Як організувати і оплатити роботу у святкові дні?

У Держпраці надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, чинне законодавство визначає Новий рік (1 січня) та Різдво Христове (7 січня і 25 грудня) як святкові дні. За загальним правилом залучення робітника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, не установлений графіком змінності (виходу на роботу), забороняється.

Однак, відповідно до абзацу 3 статті 73 КЗпП у зазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно працюючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників.

Залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, а саме:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні, у тому числі на Новий рік та Різдво Христове, провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідні, святкові або неробочі дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП.

Зокрема робота у зазначені дні оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Водночас на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Миколаївській області

 


Чим загрожує працевлаштування іноземців без відповідного дозволу?

Чим загрожує працевлаштування іноземців без відповідного дозволу?

У Держпраці наголосили на відповідальності за недотримання вимог щодо оформлення відносин з іноземцями, особами без громадянства.

Зокрема, у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з юридичної особи або фізичної особи-підприємця:

– на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

– на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

На посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців за допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1 000 нмдг (8500-17000 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення від 1 000 до 2 000  нмдг (17000-34000 грн).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Тернопільській області

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X