fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 20.09.2021 по 27.09.2021  р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Sep 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  20.09.2021 по 27.09.2021  р.

 

Підприємці зможуть знову отримати карантину допомогу

 

Підприємці зможуть знову отримати карантину допомогу

15 вересня Кабмін прийняв рішення (постанова від 15 вересня 2021 р. N 979) виділити кошти з Держбюджету на покриття заборгованості з виплати допомог по часткову безробіттю для малого та середнього бізнесу. 

Програма надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину для малого та середнього бізнесу, почала працювати у 2020 році з метою підтримки бізнесу, який постраждав внаслідок скорочення своєї економічної діяльності через пандемію COVID-19, та з метою збереження робочих місць.

Фінансування зазначеної допомоги у 2020 році здійснювалося за рахунок Фонду боротьби з COVID-19, створеного у складі Держбюджету.

Втім у 2021 р. у Держбюджеті не передбачено коштів на фінансування виплат по частковому безробіттю на період карантину для МСБ. У зв’язку з чим, виникла заборгованість перед суб’єктами господарювання на суму 459 млн. 537 тис. грн., подано більше 3 000 заявок на виплату, які не могли профінансувати більше 9 місяців.

Бізнес почне отримувати належне фінансування вже з жовтня 2021 р.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Федерації роботодавців України

 


Зразки структури власності оновлено

 

Зразки структури власності оновлено

20 вересня 2021 року Міністерство фінансів оприлюднило оновлені зразки складання схематичного зображення структури власності та коментарі щодо їх заповнення (згідно з Положенням про форму та зміст структури власності, затвердженим наказом Мінфіну від 19.03.2021 № 163, чинним із 11.07.2021).

Зокрема, зазнали змін Приклади 10 «Непрямий вирішальний вплив (велика кількість фізичних осіб)» та 11 «Публічна компанія».

Зміни відбулись у схематичному зображенні юридичних осіб частками в статутному капіталі та/або акціями яких володіє велика кількість фізичних осіб з незначним відсотком участі у статутному капіталі такої юридичної особи.

Оновлені зразки передбачають зазначення на схематичному зображенні повного переліку учасників та/або акціонерів, а саме: П. І. Б., дата народження, РНОКПП, розмір участі (відсоток корпоративних прав), у той час як попередні зразки містили лише відомості про загальну кількість таких фізичних осіб.

Також додано зразки: Приклад 16 «Державне підприємство» та Приклад 17 «Держава володіє 50 % капіталу компанії».

 

За матеріалами офіційного вебсайту Нотаріальної палати України

 


Що робити, якщо працівник відмовляється йти у відпустку?

 

Що робити, якщо працівник відмовляється йти у відпустку?

У Держпраці пояснили, як діяти роботодавцю, якщо працівник не бажає використати щорічну відпустку повної тривалості і вимагає надати грошову компенсацію за невикористану відпустку.

У такому разі, роботодавець, оскільки рішення про надання чи ненадання відпустки належить тільки до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки .

Згідно зі ст.139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Водночас згідно зі ст.2 Закону «Про відпустки» право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом. 

Небажання працівника використати щорічну відпустку повної тривалості і його вимога надати грошову компенсацію враховані у ст.24 Закону про відпустки.За бажанням працівника частину щорічної відпустки цілком правомірно замінити грошовою компенсацією, однак тривалість фактично використаної працівником частини щорічної відпустки не може бути меншою ніж 24 календарних дні. Наприклад, якщо працівник не хоче йти у щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, йому один раз протягом двох років підряд можна виплатити грошову компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки терміном 6 календарних днів. У таких випадках керівник зобов’язаний видати наказ про надання відпустки зазначеним категоріям працівників згідно з термінами, попередньо узгодженими при складанні графіку відпусток.

Законодавством також не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони працівникові використовувати щорічні відпустки, які йому не було своєчасно надано роботодавцем за попередні роки. У разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Кіровоградській області

 


Коли чекати перевірки  у разі припинення ФОП?

 

Коли чекати перевірки  у разі припинення ФОП?

У ДПС надали роз’яснення з цього питання.

Зокрема, порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначено п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПК, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків.

При цьому термін протягом якого керівником контролюючого органу приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем або за заявою платника податків, ПК не визначено.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Львівській област

 

 

 

 


 

Що мають право робити інспектори Держпраці під час позапланової перевірки?

 

 

Що мають право робити інспектори Держпраці під час позапланової перевірки?

Під час розгляду справи суд зазначив, що у процесі проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

У цій справі ФОП звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови інспектора Держпраці.

Верховний Суд наголосив, що статтею 6 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

 

Постанова КАС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 2040/5544/18

 


На що потрібно звернути увагу при виплаті грошової компенсації учаснику при виході з ТОВ?

 

На що потрібно звернути увагу при виплаті грошової компенсації учаснику при виході з ТОВ?

При розгляді справи суд зазначив, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, у зв’язку з чим суд має достовірно встановити, чи відповідає запропонована відповідачем вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику, дійсній (ринковій) вартості майна товариства, враховуючи те, що позивачем визначена відповідачем вартість майна заперечувалась.

Колишній учасник ТОВ  не погоджувався з оцінкою вартості майна ТОВ та у зв’зяку з цим звернувся до суду..

Верховний Суд, вирішуючи спір, пояснив, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов’язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

 

Постанова КГС ВС від 9 вересня 2021 року у справі № 920/831/20.

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X