fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 20.07.2020 по 27.07.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Jul 2020 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 20.07.2020 по 27.07.2020 р.

 

ЄДР тимчасово призупинить роботу

Міністерство юстиції запускає новий Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

З 07 по 16 серпня 2020 року дані будуть переноситись з старого реєстру до нового і доступ реєстраторів до ЄДР протягом цього часу буде відсутнім.

Документи на реєстрацію не прийматимуться з 00 годин 5 серпня, а документи, подані до цього часу повинні бути опрацьовані до 18 години 7 серпня.

Міністерство юстиції рекомендує запланувати проведення реєстраційних дій (реєстрацію юридичних осіб та ФОП, зміну директора, внесення змін до зареєстрованих даних тощо) до 5 серпня або ж після 16 серпня 2020 року.

Новий ЄДР запустять з метою надання можливості :

– спрощення доступу користувачів до реєстру;

– безоплатного пошуку відомостей за даними відокремленого підрозділу юридичної особи;

– вчинення нових реєстраційних дій, зокрема, перехід на діяльність на підставі власного установчого документу або модельного статуту, внесення та скасування заборони вчинення реєстраційних дій, внесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ;

– формування запиту на видачу копій документів з реєстраційної справи;

– внесення змін до відомостей про ЮО в один етап, додали нові атрибути розширеного пошуку;

– обліку сімейних фермерських господарств та додано окрему ознаку створення такого господарства.

У новому Реєстрі створено:

–  додаткові механізми контролю та модулі безпеки, зокрема, контроль наявності сканованої копії поданого документа, підтвердження операцій в системі з використанням КЕП, ідентифікація користувача при отриманні витягу на порталі з використанням КЕП, автоматичний «LOG-OFF» у разі наявності ПЗ віддаленого керування та неактивності користувача в системі, що в свою чергу сприятиме у протидії рейдерству;

– нову сутність – «кінцевий бенефіціарний власник». Це сприятиме покращенню якості внесення даних про кінцевих бенефіціарних власників шляхом їх чіткого структурування та відокремлення від засновників, що в свою чергу дозволяє розміщувати інформацію в окремих блоках при наданні відомостей з ЄДР чи публікації у відкритих даних.

 

За матеріалами офіційної сторінки Д. Малюськи у Фейсбук

 

 


Уряд оновив порядок здійснення перевірок Держпраці Уряд оновив порядок здійснення перевірок Держпраці 

У зв’язку з переходом від Мінсоцполітики до Мінекономіки повноважень щодо регулювання трудових відносин КМУ вніс зміни до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, на підставі якого проводить перевірки Держпраці.

Документом встановлено наступне:

  • повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки (раніше – Мінсоцполітики) форми, що видається Держпраці та її територіальними органами;
  • заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів;
  • вилучено з підстав для інспекційних відвідувань інформацію:

1) Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

2) Пенсійного фонду та його територіальних органів про роботодавців:

– які нараховують заробітну плату 30 і більше % працівників менше мінімальної;

– в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

– в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

 

Постанова КМУ від 08 липня 2020 року № 617 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” 

 

 


В Україні запрацював новий Реєстр будівельної діяльностіВ Україні запрацював новий Реєстр будівельної діяльності

Відтепер кожен об’єкт буде вноситися до Реєстру з унікальним ідентифікатором. Це дозволить прив’язати до об’єкту всі дозвільні документи, містобудівну та проєктну документацію, відомості про учасників будівництва, фото та іншу інформацію. Таким чином можна буде запобігти внесенню некоректних даних до Реєстру, а також зробити процес моніторингу законності будівництва на всіх етапах швидким та ефективним.

Завдяки цьому Реєстру відтепер можна отримати дані про права власності та землю.

Серед функціоналу Реєстру:

– автоматичні перевірки та неможливість реєстрації об’єкту, який не відповідає законодавчим критеріям;

– нанесення положення об’єктів на карту та зручне їх відображення за типами;

– до Реєстру інтегровано довідники та реєстри, такі як перелік атестованих осіб, об’єктів культурної спадщини та небезпечних об’єктів.

Усі документи з самого початку будівництва і до введення в експлуатацію створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в Реєстрі.

Публічний портал державної електронної системи у сфері будівництва надаватиме відкритий доступ до відомостей нового Реєстру будівельної діяльності. Крім того, портал містить актуальну статистику щодо наданих послуг, якаоновлюється у реальному часі, онлайн-консультації через чат-бот та калькулятор для визначення класу наслідків будівель.

Працівники будівельної сфери отримають захищений доступ до нового Реєстру через персональні електронні кабінети. Вхід до кабінету можливий лише з використанням КЕП. Це гарантуватиме захист даних та фіксування усіх змін в документах.

У липні заплановано наступний етап впровадження Єдиної системи – запуск Електронних послуг сфери будівництва на порталі “Дія”. Українці зможуть отримувати автоматизовані послуги у сфері будівництва для об’єктів з незначним класом наслідків (СС1).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри

 

 


В Україні боротимуться з патентним тролінгомВ Україні боротимуться з патентним тролінгом

21 липня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями” (проект № 2258).

Патентний тролінг розглядається як випадки зловживання з боку окремих несвідомих громадян (суб’єктів господарської діяльності) правами інтелектуальної власності.

Законом передбачено такі зміни у сфері регулювання об’єктів інтелектуальної власності:

– щодо торговельних марок – подання заявки в електронній формі; уточнено підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрація колективної торговельної марки; уточнено порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією (за Мадридською системою), посилено санкції за порушення прав на торговельні марки;

– щодо промислових зразків – додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); правова охорона незареєстрованих промислових зразків; подання заявки в електронній формі; можливість поділу заявки; строк чинності прав – не більше 25 років (наразі – 15); змінено вид охоронного документу (з патенту на свідоцтво); можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (боротьба з «патентним тролінгом»).

Також Законом для боротьби з патентним тролінгом встановлено додатковий адміністративний спосіб анулювання реєстрацій – так званий механізм «post grant opposition» (визнання недійсними свідоцтв на промислові зразки в Апеляційній палаті).

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями” (проект № 2258 від 11.10.2019 р.)

 

 


Сільгоспкооперацію регулюватимуть по-новомуСільгоспкооперацію регулюватимуть по-новому

21 липня парламент прийняв нову редакцію Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (проект № 0856).

Зокрема, документом  передбачено: 

  • відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі та  надано право членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності (виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний), а також форму діяльності (з метою чи без мети одержання прибутку);
  • запропоновано перехід до єдиної організаційно-правової форми – сільськогосподарський кооператив. При цьому передбачається поступовий перехід існуючих сільськогосподарських кооперативів до нової єдиної форми, а саме передбачено, що сільськогосподарські виробничі кооперативи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативі та кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворені до набрання чинності цим Законом, які зареєстровані на день набрання чинності цим Законом, зберігають всі права та обов’язки, які вони мали на момент набрання чинності цим Законом, до моменту їх перереєстрації, але не більше як три роки. Протягом цих трьох років ці сільськогосподарські кооперативи мають бути перереєстровані;
  • можливість для діючих сільськогосподарських кооперативів, за їх бажанням, продовжувати свою діяльність в умовах та з особливостями, які фактично ідентичні тим, за яких вони були утворені;
  • можливість утворення сільськогосподарського кооперативу, який здійснюватиме свою діяльність без мети одержання прибутку (з поширенням на нього обмежень щодо виду діяльності, операцій з не членами та переходу права власності, які сьогодні існують для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів);
  • можливість утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативних об’єднань – так званих кооперативів другого рівня, які є поширеними у світі. При цьому, для сільськогосподарських кооперативів (сільськогосподарських кооперативних об’єднань) зберігається й право засновувати та бути членами у кооперативних об’єднаннях, що утворюються відповідно до Закону України «Про кооперацію».

 

За матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України

 

 


Мін'юст надав рекомендації як уникнути рейдерського захоплення майна Мін’юст надав рекомендації як уникнути рейдерського захоплення майна 

Аналізуючи помилки, які допускають жертви рейдерських атак, Міністерство юстиції надало відповідні поради.

Зокрема, типовими помилками потенційних жертв «мисливців» за чужим майном є:

– недосконалість установчих документів (Статуту);

– відсутність моніторингу за змінами в державних реєстрах;

– відсутність упорядкованого документообігу підприємства;

– несвоєчасне звернення до органів державної влади та судів.

Зазвичай рейдерське захоплення відбувається через незаконні зміни в корпоративній структурі підприємства – затверджується статут у новій редакції та вносяться зміни до ЄДРПОУ.

Крім того, будь-яке рейдерство в своїй більшості починається з отримання того чи іншого судового рішення, яке «легалізує» нового власника. Тому не зайвим буде проведення моніторингу даних про фігурування компанії (її засновників) в тих чи інших судових процесах.

Рекомендація щодо мінімізації ризиків рейдерської атаки – розставити юридичні «пастки», які значно знизять ризики внесення незаконних змін у державні реєстри. Для представників бізнесу – це, насамперед, належне оформлення установчих документів, зокрема статутів, в яких варто передбачити антирейдерські запобіжники, наприклад:

– обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ);

– за можливості встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах;

– визначити, що підписувати статут у новій редакції має не уповноважена особа, а учасники (засновники) товариства, які голосували за затвердження цього документу;

– прописати, що голова загальних зборів має обиратися із числа учасників (засновників) товариства.

 

За матеріалами Урядового порталу 

 

 


Визначено вимоги, які повинні відповідати програмні РРОВизначено вимоги, які повинні відповідати програмні РРО

22 липня Кабмін затвердив вимоги до програмних РРО (ПРРО). Документом передбачено наступне:

  1. Внесено зміни до Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Дія цих вимог поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вимогами визначено основні режими роботи ПРРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи ПРРО тощо.
  2. Внесено зміни до постанови від 2 березня 2016 року № 149. Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
  3. Змінами до постанови від 12.05.2004 № 601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.
  4. Відповідно до змін, внесених до постанов від 27.12.2010 № 1224 та від 23.08.2000 № 1336, норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.
  5. Прийнято постанову «Про затвердження Переліку текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та Переліку деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій».

Зміни набирають чинності з 1 січня 2021 року.

 

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


Працівники у відпустці без збереження зарплати зможуть отримувати допомогу по безробіттюПрацівники у відпустці без збереження зарплати зможуть отримувати допомогу по безробіттю

КМУ оновив Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину. 

Зокрема, розширено перелік категорій осіб, які можуть отримати таку допомогу. Серед них працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України „Про відпустки” (у зв’язку з карантином) (крім осіб, які отримують пенсію).

Допомогу можуть отримувати роботодавці, у тому числі фізичні особи-підприємці, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину та у разі сплати ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Розмір допомоги встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Роботодавець або фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Відповідні зміни набули чинності 16 липня 2020 р.

 

Постанова КМУ від 15.07.2020 р. № 600 “Деякі питання надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”

 

 


Роботодавець не може відмовити працівнику у розірванні трудового договоруРоботодавець не може відмовити працівнику у розірванні трудового договору

В ГУ Держпраці у Дніпропетровській області наголосили, що роботодавець не має права відмовити у розірванні трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Зокрема, ст. 43 Конституції встановлено, що кожен має право на працю, яка включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Щодо заборони використання примусової праці в Україні діє Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю». Пунктом 1 статті 2 цієї Конвенції передбачено, що термін «примусова чи обов’язкова праця» означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Стаття 2 КЗпП у поняття «право громадян України на працю» включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, а статтею 5-1 КЗпП закріплено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, вільний вибір діяльності.

Виходячи з вищевикладеного у роботодавця відсутні підстави щодо вимагання від працівника примусової праці.

 

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 

 

 


Коли  виплачувати відпускні у разі термінової відпустки?Коли  виплачувати відпускні у разі термінової відпустки?

В Управління Держпраці у Полтавській області надали рекомендації, як виплачувати відпускні у випадку термінового виходу працівника у відпустку.

За загальним правилом відповідно до ст.115 КЗпП та ч.1 ст.21 Закону про відпустки, заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

У разі несвоєчасної виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період.

Конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижня.

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.

Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами, на інший період чи надати її в стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, таким чином не вбачається порушення законодавства про відпустки.

Триденний строк слід рахувати у календарних днях. При цьому день виплати відпускних не враховується. Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Водночас трапляється термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.

У такому випадку в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем і це не може розглядатися як порушення вимог законодавства про працю.

Так, згідно з нормами ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132 Міжнародної організації праці кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні. Суми виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки, коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст.115 КЗпП та ст.21 Закону «Про відпустки», оплата відпустки може бути проведена у строки визначені окремою угодою, як це передбачено нормами ст.7 Міжнародної Конвенції №132.

 

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ у Полтавській області

 

 


Чи несуть платники податків ризики у випадку недобросовісності контрагентів?Чи несуть платники податків ризики у випадку недобросовісності контрагентів?

Суд рекомендує, перед тим, як підписувати договір з контрагентом, необхідно перевірити інформацію про нього.

Так, платникам податків слід бути обережними у виборі контрагента, зокрема керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. 

У цій же постанові вказано, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: 

  • неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, 
  • нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, 
  • відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, 
  • здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Тому на практиці перед тим, як підписувати договір із контрагентом необхідно перевірити судові та інші відкриті реєстри, з яких можна отримати інформацію про контрагента, зокрема наявність: 

  • податкового боргу, 
  • порушених кримінальних проваджень, 
  • наявність вироків судів тощо.

 

 

Постанова ВС від 5 березня 2020 року у справі № 826/9368/15

 

 


Чи повинен роботодавець самостійно шукати осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування?Чи повинен роботодавець самостійно шукати осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування?

При розгляді справи суд зазначив, що обов’язок з працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Закону нормативом покладається як на працедавців, так і на державну службу зайнятості.

 У цій справі Фонд соцзахисту звернувся до суду з позовом. У позові зазначав, що ПАТ повинно сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати штрафу за недотримання правила щодо кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Враховуючи те, що відповідачем (ПАТ) були виконані вимоги Закону “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів того, що відповідач не створив робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляв особам з інвалідністю у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому КМУ, позивачем не надано. 

Причини непрацевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, Законом “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи. Тому обов’язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Водночас, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку підприємств самостійного пошуку осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.

 

Постанова КАС ВС від 24 червня 2020 року справі № 440/2008/19

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X