fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 19.10.2020 по 26.10.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Oct 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 19.10.2020 по 26.10.2020 р.

 

На кого в першу чергу орієнтуватиметься Держпраці при проведенні перевірок?

У Держпраці повідомили, що обиратимуть суб’єктів господарювання для проведення перевірок з урахуванням нових критеріїв.  Мова йде про ризикоорієнтований підхід. 

Зокрема, планові перевірки першочергово стосуватимуться тих роботодавців, які підпадають під такі критерії:

– настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду тощо;

– наявність об’єктів підвищеної небезпеки без зареєстрованої у встановленому порядку декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки;

– наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;

– виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;

– наявність звернень фізичних осіб про порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, проте позапланові заходи державного нагляду (контролю) не були проведені через недостатність підстав для їх проведення тощо.

Ці критерії передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 383.

Як запевнили в Держпраці, планування наглядової діяльності на підставі зазначених критеріїв дозволяє забезпечити адресність перевірок суб’єктів господарювання, віднесених переважно до високого ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

 


Який розмір боргу є підставою для ануляції платником ЄП?Який розмір боргу є підставою для ануляції платником ЄП?

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області розповіли про наслідки заборгованості з ЄП для ФОП.

Так, платники єдиного податку за наявності податкового боргу можуть втратити свідоцтво платника єдиного податку і таким чином позбутися права здійснювати господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Умовою для ануляції свідоцтва платника ЄП є податковий борг протягом 2 послідовних кварталів, а днем такої ануляції вважається останній день другого із двох послідовних кварталів.

Аби уникнути таких ризиків в ДПС нагадали строки для сплати єдиного податку: 

  • для 1 та 2 груп встановлено строк – нe пізніше 20 числа поточного місяця. Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкових зобов’язань Податковим кодексом не передбачено, а тому у 2020 році встановлено наступні терміни сплати єдиного податку: 20 березня, 17 квітня, 20 травня, 19 червня, 20 липня, 20 серпня, 18 вересня, 20 жовтня, 20 листопада та 18 грудня;
  • для 3 групи термін сплати настає через 50 днів після закінчення кожного кварталу у 2020 році: відповідно до 20 травня, до 19 серпня, до 19 листопада та до 19 лютого 2021 року.

Крім того, за несвоєчасну сплату єдиного податку для ФОП передбачена відповідальність згідно з пункту 122.1 ст. 122 Податкового кодексу. Зокрема, несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 ст. 291 ПК, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної таким платником.

Нагадаємо, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням податкового органу також у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності ФОП відповідно до закону – в день отримання відповідним податковим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 Кодексу (підстави для переходу на загальну систему оподаткування);

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку 4 групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку 4 групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області 

 


Яких правил слід дотримуватись власникам РРО? Яких правил слід дотримуватись власникам РРО? 

У ДПС розповіли про основні вимоги під час здійснення розрахунків із покупцями.

Ці вимоги  встановлені Наказом Мінфіну від 14.06.2016 р.  № 547 (п. 4 розд. III Порядку). 

Зокрема, суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані виконувати ряд вимог.

Серед них:

– у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій (абз. 8 п. 4 розд. ІІІ Порядку);

– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (абз. 11 п. 4 розд. ІІІ Порядку);

– створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства (абз. 13 п. 4 розд. ІІІ Порядку);

– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії (абз. 15 п. 4 розд. ІІІ Порядку).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 


У яких випадках можна продавати товари на  ринках і ярмарках без РРО? У яких випадках можна продавати товари на  ринках і ярмарках без РРО? 

У ДПС нагадали, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО (програмних РРО), але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках. Однак це правило не стосується магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу, які розташовані на території ринків та ярмарків.

При цьому у разі перевищення обсягу розрахункових операцій з продажу товарів понад  500 тис. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати  РРО (програмний РРО).

Протягом 1 місяця з дати перевищення цієї суми він повинен зареєструвати РРО та проводити розрахунки з його застосовуванням.

Зазначена норма визначена п. 2 та п. 3 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого Постановою Кабміну № 1336.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області

 


Чи можна припинити контракт з працівником під час його непрацездатності?Чи можна припинити контракт з працівником під час його непрацездатності?

При розгляді справи суд наголосив, що роботодавець може припинити трудовий договір з працівником з підстав, передбачених контрактом, під час його тимчасової непрацездатності, але шляхом зміни дати звільнення на дату першого дня після закінчення періоду непрацездатності.

Зокрема, у цій справі позивач працював за контрактом на посаді директора державного підприємства. За порушення умов цього договору Міністерство звільнило позивача із займаної посади під час тимчасової непрацездатності. 

Працівник звернувся до суду з вимогами визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. 

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що на позивача, з яким трудовий договір припинений з підстав, передбачених у контракті, не поширюється гарантія неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності. 

Верховний Суд відступив від попередніх висновків при розгляді аналогічних справ і зазначив наступне. 

Гарантія ч.3 ст. 40 КЗпП (недопущення звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності) поширюється також на випадки припинення контракту з працівником за п. 8 ч.1 ст. 36 КЗпП (тобто з підстав, передбачених контрактом). 

А у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

 

Постанова ВС від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18

 


Хто відповідає, якщо банк не перерахував кошти через їх нестачу?Хто відповідає, якщо банк не перерахував кошти через їх нестачу?

Суд зазначив, що у разі несвоєчасного перерахування або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов’язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, але не звільняється від обов’язку сплатити в повному обсязі податкове зобов’язання.

Підприємство оскаржило до суду вимогу податкової. Позивач зазначав, що передумов для винесення спірної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу не було з огляду на своєчасність подання платіжного документа до банку для перерахування податку з розрахункового рахунку до державного бюджету. Тому відповідач зобов’язаний внести до інформаційних систем органів доходів і зборів відповідні дані про сплату позивачем податкового зобов’язання.

Відповідач  вказав, що станом на час подачі ним платіжного доручення коштів, необхідних для його виконання, на розрахунковому рахунку платника не було. Відповідач вважав, що позивачем не вчинено необхідних дій по сплаті самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

Суди першої та апеляційної інстанції позов задовольнили.

Однак Верховний Суд підтримав позицію податкової і скасував рішення судів попередніх інстанцій.

Зокрема, п. 129.6 ст. 129 ПК передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов’язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов’язання у діях платника у цьому випадку немає.

Однак, звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов’язання не свідчить про звільнення від обов’язку виконати податкове зобов’язання.

З огляду на те, що оспорювана позивачем податкова вимога не є за своєю суттю фінансовою санкцією у вигляді штрафу та/або пені, а свідчить про необхідність погашення суми податкового зобов’язання, відтак немає підстав і для її скасування, оскільки податкове зобов’язання на момент її винесення податковим органом належно виконане не було.

Крім того, саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини із банком, цей банк в даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги, як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Невиконання своїх обов’язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу.

 

Постанова ВС від 1 липня 2020 року у справі № 804/4602/16

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X