Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 19.09.2023 по 27.09.2023 р.
За якими правилами визначатимуть кінцевого бенефіціара ЮО?
Кабінет Міністрів спільно з Нацбанком затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (КБВ).
Документом встановлено:
– методи, способи, шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи, принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ;
– механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність юридичної особи та визначення КБВ;
– особливості визначення КБВ для неприбуткових організацій, інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду, партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети, повного та командитного товариства.
Наразі Методологію ще не опубліковано.
За матеріалами сторінки постійного представника КМУ у Верховній Раді Тараса Мельничука у Telegram
Реєстрація РРО для ФОП, який надає послуги з використанням інтернету із власної квартири
У ДПС пояснили, що у разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України до початку реєстрації РРО або ПРРО має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування. Після цього на такий об’єкт, як на господарську одиницю, зареєструвати РРО або ПРРО.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області
Як оподатковуються надходження ФОП на рахунках в іноземних банках
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Згідно з ст. 1 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна дiяльнiсть – це, зокрема, дiяльнiсть суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (частина третя ст. 4 Закону № 2473).
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Відповідно до абзацу першого п. 16 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5) розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом № 959 відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 Положення № 5).
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас, кошти за операціями фізичних осіб – підприємців (спрощена або загальна система оподаткування), зокрема, з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
При цьому ст. 177 ПКУ визначається порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
У главі 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку (п. 291.1 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця (спрощена або загальна система оподаткування), але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб. Тобто, такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розд. IV ПКУ відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також, зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 пiдрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області
Хто звільняється від відповідальності за порушення у сфері РРО з 1 жовтня 2023 р.?
Законом № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено відновлення з 1 жовтня 2023 року застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО.
Проте суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону про застосування РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів та наданні послуг на:
– тимчасово окупованих російською федерацією територіях України – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
– територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
– територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області
02.10.2023 р. – граничний термін для подання звітності про КІК за 2022 рік
У ДПС нагадали, що спливає термін для подачі платниками податків звітів про контрольовані операції (далі – Звіт) та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначена звітність подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 1 жовтня року, що настає за звітним, платниками податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО).
У поточному році останнім днем подання Звіту та Повідомлення про МГК за 2022 рік є 2 жовтня 2023 року (так як граничний строк припадає на вихідний день).
При цьому, починаючи з 2022 звітного року, Повідомлення про МГК подають лише платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали КО.
Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту, Повідомлення про МГК, невключення до наданого Звіту або надання недостовірної інформації в Повідомленні про МГК передбачена статтею 120 Кодексу.
Як приклад, штраф за неподання Звіту про КО за 2022 звітний рік становить 744 300 грн, а за неподання Повідомлення про МГК за аналогічний період – 124 050 гривень.
Слід зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Нормами Кодексу (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень») визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
У разі самостійно виявлених помилок у вже поданому Звіті та/або Повідомленні про МГК платник податків має право подати зазначену звітність з позначкою «звітна нова» до граничного строку її подання.
Нагадуємо, що податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу, опитування та проведення перевірок.
У ДПС рекомендують платникам податків перевірити проведені операції на відповідність вимогам законодавства та забезпечити своєчасну та повну подачу згаданої звітності.
У разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).
Поряд з цим підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені як протягом 2022 року, так і попередніх звітних періодів операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючих розрахунків без застосування штрафних санкцій та пені.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Як створити безпечні й здорові умови праці на підприємстві?
Роботодавці зобов’язані подбати про належні, безпечні й здорові умови праці, запобігати нещасним випадкам і професійним захворюванням. У ДПС нагадали, як правильно це зробити.
Усе, що впливає на стан здоров’я й працездатність працівника, – це робоче місце, стан технологічних процесів, устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови.
Умови праці безпечні, якщо вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено або їхнє значення не перевищує гранично допустимих рівнів.
Повну відповідальність за забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці несе роботодавець і робить це власним коштом.
Виграють усі сторони – і роботодавець, і працівник. Адже роботодавець уникає витрат і збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Слід врахувати й непрямі витрати: шкоду для репутації в разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
