Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 18.09.2024 по 30.09.2024 р.
Набули чинності нові Правила реєстрації торговельних марок
18 вересня 2024 року набули чинності Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну.
Торговельна марка – це позначення, яке індивідуалізує товари і послуги та допомагає вирізнити їх на ринку серед аналогічних товарів і послуг конкурентів. Реєстрація торговельної марки надає виключні майнові права на неї. Це означає, що використовувати та розпоряджатися зареєстрованою торговельною маркою може лише її власник.
Набути правову охорону торговельної марки в Україні можна за національною процедурою шляхом подання до ІР офісу заявки на реєстрацію торговельної марки або за міжнародною процедурою відповідно до Протоколу до Мадридської угоди. Водночас, подання до українського ІР офісу міжнародної заявки на реєстрацію торговельної марки за Мадридською системою допомагає заявнику заощадити гроші та зусилля під час отримання правової охорони торговельної марки в іноземних країнах.
Прийняті зміни детально регламентують:
– вимоги до документів заявки;
– процедуру подання заявки;
– порядок проведення експертизи заявки;
– застосування підстав для відмови в наданні правової охорони торговельній марці;
– процедуру подання та розгляду міжнародної заявки та заяви про територіальне поширення за Мадридською системою;
– особливості проведення експертизи міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну та здійснення інших дій, передбачених Протоколом до Мадридської угоди.
Правилами також врегульовано:
– аспекти реєстрації специфічних торговельних марок – звукових, позиційних, орнаментних, рухових, голографічних, мультимедійних, кольору та комбінації кольорів;
– питання подання та проведення експертизи електронної заявки на торговельну марку;
– порядок перевірки факту застосування щодо заявника або держави заявника спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також правові наслідки реалізації санкцій;
– порядок відмови в реєстрації торговельної марки у разі якщо заявником є особа, пов’язаною із державою-агресором.
За матеріалами офіційного вебсайту УКРНОІВІ
Діють нові правила у сфері реєстрації податкових накладних
Кабмін вніс зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Зокрема:
- тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
– операційний день для реєстрації ПН/РК, на який припадає граничний строк реєстрації, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
– реєстрація ПН/РК, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких ПН/РК;
- тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням таких особливостей:
– реєстрація зазначених ПН/РК та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації.
– реєстрація зазначених ПН/РК скасовується через 30 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної, протягом яких на відповідні товари не було оформлено митну декларацію, що підтверджується даними Держмитслужби. У такому випадку до Реєстру вносяться відомості щодо ПН/РК, реєстрацію яких скасовано, а також формується квитанція в електронній формі про скасування реєстрації, яка надсилається платнику податків протягом операційного дня. У такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких скасовано.
Постанова КМУ “Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” від 24 вересня 2024 р. № 1088
Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного капіталу?
У ДПС зазначили, що обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено.
Згідно з п. 17 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
За матеріалами ЗІР, категорія 109.15
Національний кешбек став доступним для бізнесу
КМУ вніс зміни до постанови від 20.08.2024 № 952 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (далі – Постанова № 952).
Так, Постанову № 952 доповнено нормами щодо часткової компенсації вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва (зокрема, енергетичного обладнання, машин для розмінування, колісної, будівельної та спеціальної техніки) за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Мінекономіки за бюджетною програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги».
Зокрема, встановлено, що отримувачами компенсації є суб’єкти господарювання приватного права (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), що здійснюють закупівлю для власного використання техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Постановою також визначено:
– умови, яким мають відповідати отримувачі компенсації,
– строки та процедура подання заявок на отримання компенсації;
– формування та затвердження Мінекономіки переліку техніки та обладнання, вартість якого частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, до якого має включатися техніка та обладнання ступінь локалізації виробництва яких перевищує 40 %.
За матеріалами вебсторніки Т. Мельничука у Telegram
У яких випадках можлива робота на громадських засадах?
Мінекономіки у листі від 22.08.2024 № 4701-05/62825-09 надало роз’яснення про випадки, за яких можлива робота на громадських засадах, а за яких – на підставі укладання трудового договору.
Частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначає, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до статті 54 ГКУ на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами.
Спеціальним законом, що регулює відносини щодо об’єднань громадян, є Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (далі – Закон N 4572). Згідно зі статтею 1 Закону № 4572 громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Відповідно до статті 9 Закону № 4572 утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом, який має містити у тому числі й відомості щодо рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту.
Ці ж відомості має містити і статут громадського об’єднання, так само як і відомості про повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (стаття 11 Закону № 4572).
Як видно з наведених норм законодавства, трудові правовідносини щодо громадських організацій та їх керівників не передбачені законодавством як обов’язкові.
Ще одним з таких випадків може бути виконання функції голови або члена правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) на громадських засадах.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон № 2866) об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866 ОСББ створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Воно є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
У статті 10 Закону № 2866 зазначається, що органами управління ОСББ є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія ОСББ. Вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю ОСББ обирається правління. Воно є виконавчим органом ОСББ і підзвітне загальним зборам.
Як видно з наведеного, між ОСББ та його правлінням не обов’язково виникають трудові відносини.
Отже члени правління ОСББ так само, як і керівники громадських об’єднань, мають право здійснювати свої повноваження як на підставі трудового договору, так і без його укладання – «працювати на громадських засадах».
Однак, слід зазначити, що законодавством не визначено поняття «робота на громадських засадах».
Але виходячи з аналізу нормативно-правових актів, на думку Мінекономіки, можна виокремити такі ознаки цієї роботи:
– робота на громадських засадах не підпадає під дію норм трудового законодавства;
– робота виконується безоплатно;
– зазвичай, робота проводиться у вільний від оплачуваної роботи час;
– робота виконується не на підставі трудового договору, а на основі спеціальних повноважень.
Слід зауважити, що таке виконання обов’язків не має містити ознак трудових відносин (систематичний характер роботи; підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи, аналогічної за кваліфікацією та професією роботі, виконуваній штатними працівниками громадської організації; тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється роботодавцем; забезпечення організації умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) здійснюється роботодавцем тощо).
У разі виявлення уповноваженим органом ознак трудових відносин щодо відносин, за якими робота виконувалася без укладення трудового договору, такі відносини мають бути перекваліфіковані у трудові.
Наслідком перекваліфікації вказаних відносин у трудові є притягнення осіб до юридичної відповідальності.
Лист Мінекономіки від 22.08.2024 р. № 4701-05/62825-09 “Про надання роз’яснення”
Чи можна надати соціальну відпустку на період призупинення трудового договору?
Мінекономіки у листі від 14.06.2024 № 4701-05/43366-09 надало роз’яснення щодо можливості надання соціальної відпустки окремим категоріям працівників на період призупинення трудового договору.
Відповідно до статті 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Враховуючи зазначене, у зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Однак трудові відносини при цьому не припиняються.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
З огляду на викладене, у період призупинення дії трудового договору законодавством не заборонено працівнику скористатися відпусткою, передбаченою статтею 19 Закону № 504.
Слід зазначити, що законодавством не передбачено спеціальної процедури та вимог щодо оформлення відновлення дії трудового договору для надання відпустки.
Водночас з метою дотримання принципу правової визначеності, а також убезпечення від потенційного виникнення індивідуальних трудових спорів, рішення щодо видання наказу (розпорядження) про відновлення дії трудового договору на час відпустки приймається роботодавцем.
Лист Мінекономіки від 14.06.2024 р. № 4701-05/43366-09 “Щодо деяких питань законодавства про працю”
З розпорядчими документами з кадрових питань потрібно ознайомлювати працівника
Відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
Відповідно до п.11 Розділу 10 (Особливості підготовки та оформлення розпорядчих документів) Наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», з розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу) обов’язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення.
На сьогодні, запровадженням кадрового електронного документообігу на підприємствах, організаціях, установах, є досить розповсюдженим і використання електронного підпису в кадрових документах часто застосовується, особливо при укладенні трудового договору про дистанційну роботу.
Відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, були встановлені загальні вимоги до впровадження електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису.
Згідно з частиною третьої ст.29 КЗпП, ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі технічних засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть бути узгоджені альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст.29 КЗпП, яка доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.
Відповідно до п.15, 27, 59 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII:
– електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
– кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;
– удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, підпис працівника на всіх розпорядчих документах з кадрових питань є обов’язковим. Законодавством передбачено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі технічних засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть бути узгоджені альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації щодо наявності на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору, яка доводиться до відома працівників під підпис.
За матеріалами офіційний веб-порталу Федерації професійних спілок України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
