Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 18.04.2023 по 25.04.2023 р.
В Україні діють послаблення щодо продажу банками іноземної валюти та можливі перекази валюти е-резидентами за кордон
З 21 квітня 2023 року діють зміни в частині адміністративних обмежень щодо:
- готівковкового сегменту валютного ринку
Зокрема, Нацбанк здійснює кроки для мінімізації множинності валютних курсів, а саме з 21 квітня при розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк може продати на валютному ринку, враховуватиметься не 100%, а 120% обсягу купівлі безготівкової валюти в населення, починаючи з 13 квітня 2022 року. Відповідні зміни спрямовані на збереження сприятливої ситуації на валютному ринку;
- переказу іноземної валюти за кордон е-резидентами
НБУ надав можливість е-резидентам (після сплати податків в Україні) переказувати на їх рахунки за кордоном кошти в іноземній валюті, отримані на рахунки в українських банках від нерезидентів (за надані послуги чи роботи). Відповідні зміни не чинитимуть тиску на валютний ринок та міжнародні резерви України, адже в межах таких операцій не відбуватиметься купівлі іноземної валюти – переказ здійснюватиметься за рахунок іноземної валюти, отриманої е-резидентом з-за кордону.
Ці зміни передбачені постановою Правління НБУ від 20 квітня 2023 року № 53 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”.
Довідково: 01 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 жовтня 2022 року № 2654-IХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів”. Він дає змогу іноземним громадянам та особам без громадянства, що набули статусу е-резидента та зареєстрували себе фізичною особою-підприємцем, здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати податки в Україні без залишення країни проживання чи перебування.
У межах реалізації цього проєкту НБУ з 8 березня надав можливість е-резидентам відкривати поточні рахунки для здійснення підприємницької діяльності в банку, з яким Міністерство цифрової трансформації України уклало відповідний договір. Надання можливості е-резидентам здійснювати переказ коштів в іноземній валюті, отриманих від нерезидентів (після сплати податків), також є одним з кроків, які дадуть змогу запустити практичну реалізацію відповідного проєкту.
За матеріалами офіційного вебсайту НБУ
Як ліквідувати компанію?
У ДПС розповіли про основні кроки на шляху припинення юридичної особи.
Ліквідація юридичної особи – це здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності підприємства, приведення його основних фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, та заходів щодо соціального захисту вивільнюваних працівників, після чого компанія перестає існувати.
Порядок державної реєстрації припинення юридичних осіб регулюється:
Цивільним кодексом України,
Господарським кодексом України,
Законом України від 15.05.2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Процедура зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначена Податковим кодексом України, розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 року № 1588.
Умовно процес ліквідації компанії можна поділити на такі етапи:
- прийняття рішення власниками (учасниками) компанії про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників;
- повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію (державного реєстратора), про початок процедури ліквідації компанії;
- повідомлення контролюючих органів про початок процедури ліквідації компанії;
- виявлення дебіторів, кредиторів та повідомлення про початок процедури ліквідації компанії;
- продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками) компанії відповідно до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу компанії;
- закриття банківських рахунків компанії, отримання банківських виписок, анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів тощо;
- проведення перевірки контролюючим органом ДПС або прийняття керівником рішення про недоцільність проведення перевірок;
- отримання від податкового органу довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів;
- передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню;
- внесення до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Львівській області
Яких вимог слід дотримуватись при подачі пояснень та документів для “розблокування” податкової накладної/розрахунку коригування?
У ДПС розробили рекомендації як оформлювати пояснення та подавати копії підтверджуючих документів для відновлення реєстрації зупиненої податкової накладної/розрахунку коригування.
Зокрема, в документі зазначено:
– основні рекомендації до пояснення;
– орієнтовний перелік документів, які надаються до окремих видів діяльності;
– приклади надання інформації платником, за розглядом яких Комісією ДПС прийнято рішення про задоволення скарги, про відмову в задоволенні скарги.
З рекомендаціями можна ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/670350.html
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Роботодавці можуть отримати компенсацію за створення нових робочих місць і працевлаштування зареєстрованих безробітних
18 квітня 2023 року Кабмін затвердив процедуру надання компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ за створення нових робочих місць та за прийом на роботу офіційно зареєстрованих безробітних.
Документом встановлено виплату компенсації у розмірі 50% фактичних витрат сплаченого ЄСВ за працевлаштовану особу на нове робоче місце. Компенсація виплачуватиметься роботодавцям, які протягом року виплачують працівникам заробітну плату в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат.
За умови збереження такого рівня заробітної плати виплата компенсації здійснюватиметься за кожну працевлаштовану особу впродовж наступних 12 місяців за рахунок коштів державного бюджету, передбачених в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей механізм запрацює з 1 січня 2024 року.
Також встановлюється компенсація суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі ЄСВ за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця.
Суб’єктам малого підприємництва будуть надавати компенсації у розмірі фактичних витрат сплаченого ЄСВ за працевлаштованого на нове робоче місце зареєстрованого безробітного, який був направлений центром зайнятості. Компенсація виплачуватиметься за умови, що строк працевлаштування становитиме не менше ніж на 2 роки і виплачуватиметься кожний другий місяць впродовж цього періоду. Планується, що цей механізм запрацює вже цього року.
За матеріалами Урядового порталу
За рахунок яких коштів ФОП може погасити податковий борг?
У ДПС відповіли чи може ФОП або фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, сплатити грошове зобов’язання або погасити податковий борг (крім ЄВ) не через поточний рахунок, а власними коштами як ФО або з банківської картки ФО.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Згідно з абзацом першим п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Відповідно до абзацу першого п. 8 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162), користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг, що мають право відкривати рахунки користувачам відповідно до Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» та Інструкції № 162.
Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Водночас, п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.
Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність є будь-які власні кошти.
Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС у Закарпатській області
Що повинен пам’ятати роботодавець приймаючи на роботу особу з інвалідністю?
У Держпраці нагадали про основні трудові гарантії для працівників, які мають інвалідність. Зокрема:
- при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробовувальний термін;
- інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
- відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;
- при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов’язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.
За матеріалами офіційного вебсайту Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
