fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 18.04.2022 по 27.04.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 Apr 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 18.04.2022 по 27.04.2022 р.

 

Розширено перелік видів діяльності для резидентів Дія.City

Розширено перелік видів діяльності для резидентів Дія.City

Кабмін прийняв постанову, якою розширено кваліфіковані види діяльності “Дія.City”, щоб ще більше компаній могли користуватися сприятливими умовами унікального простору.

Тепер резидентами Дія.City можуть стати компанії, що займаються:

  1. Розробкою, запровадженням та технологічною підтримкою продуктів і рішень міжнародних карткових платіжних систем.
  2. Виробництвом та реалізацією електронних компонентів і плат, комп’ютерів і периферійного устатковання, обладнання зв’язку, інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації, оптичних приладів і фотографічного устатковання для використання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сфері.
  3. Наданням у користування потужностей з обробки та зберігання даних у сфері інформатизації (обчислювальна інфраструктура) у вигляді хмарного (віртуального) дата-центру, ресурсів віртуальної інфраструктури, надання послуг із зберігання та обробки інформації з використанням функціональності ліцензійного програмного забезпечення, а також надання інфраструктури для зберігання та обробки даних і розміщення (хостингу) комп’ютерного обладнання в центрі обробки даних.

Дізнатися більше та подати заявку можна за посиланням https://city.diia.gov.ua/

Крім того умови вступу до Дія.City на час воєнного стану спрощені:

– критерії резидентства максимально спрощені. На час воєнного стану компанії не позбавлятимуть статусу резидентів Дія.City, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям: кількість співробітників, середня зарплата тощо. Це стосується як чинних резидентів, так і компаній, що прагнуть долучитися до Дія.Сity;

– резидентам не потрібно буде подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком;

– податкові умови Дія.City залишаються незмінними.

 

Постанова КМУ від 19 квітня 2022 р. № 467 “Про визначення видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті”

 

 


Податківці відновили фактичні перевірки бізнесу

Податківці відновили фактичні перевірки бізнесу

У ДПС наголосили, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» відновлено проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання.

Зокрема, відповідно до п. 80.2.2 та 80.2.3 статті 80 Податкового кодексу України, з 17 березня 2022 року податкові органи можуть проводити фактичні перевірки за наявності хоча б однієї з таких підстав:

– у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

– письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Законом також встановлено, що фактичні перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, або були тимчасово зупинені на період по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, можуть бути поновлені (продовжені) та проведені без прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Крім цього, з 17 березня податківцям надано право складати протоколи на ФОП та посадових осіб юридичної особи про адміністративні правопорушення за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, не забезпечення можливості розрахунків за товари з використанням платіжного терміналу.

У разі виявлення таких порушень до суб’єкта господарювання застосовується штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн – 3400 грн), при повторному порушенні від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн – 17000 грн).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

 


Як в Україні діють обмеження валютних операцій з нерезидентами з Росії та Білорусі?

Як в Україні діють обмеження валютних операцій з нерезидентами з Росії та Білорусі?

НБУ надав роз’яснення щодо практичного застосування норм пункту 17-2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”.

Так, підпунктом 2 пункту 17 Постанови № 18 встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 17-2 зазначена заборона не поширюються на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Резидентність осіб визначається відповідно до вимог Закону України “Про валюту і валютні операції”. Виходячи з підпункту “а” пункту 8 частини першої статті 1 Закону про валюту, фізична особа, яка має постійно місце проживання в Російській Федерації або в Республіці Білорусь, є нерезидентом.

Проте незалежно від статусу резидент/нерезидент власно фізичної особи, фізична особа – підприємець, що зареєстрований згідно із законодавством України, є резидентом відповідно до підпункту “б” пункту 9 частини першої статті 1 Закону про валюту.

Виходячи з вищезазначеного, уповноваженим установам дозволяється здійснення валютних операцій щодо переказу коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів, що є фізичними особами – підприємцями, зареєстрованими згідно із законодавством України, у банках за операціями з експорту товарів, а також у разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями здійснення обміну цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Також регулятор роз’яснює, що з 8 березня 2022 року у випадках, передбачених підпунктом 2 пункту 17-2 Постанови № 18, кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях (у тому числі ті, що надійшли у період до 08.03.2022), за операціями з експорту товарів можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Норма підпункту 2 пункту 17-2 Постанови № 18 не може бути застосована для здійснення обміну коштів в російських рублях/білоруських рублях, що розміщені на рахунку клієнта в банку.

 

Лист НБУ від 14.04.2022 р. № 40-0007/27832

 

 


Як приймати працівників на роботу в умовах воєнного стану?

Як приймати працівників на роботу в умовах воєнного стану?

У Держпраці поінформували про особливості прийняття на роботу в умовах воєнного стану. 

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі – Закон № 2136) передбачено наступні правила:

– у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору;

– при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;

– з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Закон № 2136 діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону “Про правовий режим воєнного стану”, та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

За відсутності технічної можливості подати ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подають у формі документа на папері згідно з додатком разом із копією в електронній формі.

Якщо роботодавець не має можливості через незалежні від нього обставини подати до органів Державної податкової служби України чи її територіального органу повідомлення про прийняття працівника на роботу, то повинен мати підтвердження про намагання вчинити такі дії.

Ці правила поширюються на роботодавців та працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

 

 


Чи застосовується ПДВ до знищених товарів під час воєнного стану?

Чи застосовується ПДВ до знищених товарів під час воєнного стану?

У ДПС надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, починаючи з 24 лютого 2022 року та протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються у випадку, якщо товари, придбані з ПДВ (як до запровадження правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії):

– знищені (втрачені) під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;

– передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Отже, при знищенні (втраті) під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану товарів, придбаних з ПДВ, як до запровадження дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії, а також при передачі в державну чи комунальну власність, у т. ч. на користь добровольчих формувань територіальних громад,та надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податковий кредит, сформований при їх придбанні, не коригується.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Хмельницькій області

 

 


Як працівнику підтвердити свою волонтерську діяльність?

Як працівнику підтвердити свою волонтерську діяльність?

У Держпраці повідомили, що КЗпП не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером та роботодавцем.

На волонтерів не поширюються гарантії ст. 119 КЗпП України, згідно яких зберігається робоче місце та середній заробіток.

У разі відсутності працівника-волонтера на роботі роботодавець має право табелювати його як неявку з нез’ясованих причин “НЗ” або за інших причин “І”,  і відповідно не сплачувати заробітну плату. А в найгіршому випадку – звільнити за прогул.

Але на час воєнного часу суд може визнати таку відсутність поважною причиною, як здійснення громадського обов’язку для  збереження життя та здоров’я громадян, що потребують допомоги.

Роботодавцям та працівникам – волонтерам  слід знаходити оптимальні  варіанти оформлення відсутності на робочому місці. Для цього волонтеру слід повідомити роботодавця про те, що він здійснює волонтерську роботу, і скільки часу це забирає. По можливості надати копію договору про провадження  волонтерської діяльності, посвідчення або довідки від організації, з якою він співпрацює, а  роботодавець, в свою чергу, зваживши об’єм роботи та трудові функції працівника, зможе знайти та оформити трудові права волонтера.

Якщо працівник може суміщати роботу та волонтерство, то працівнику можна:

– встановити неповний робочий час, тобто неповний робочий день або тиждень, відповідно і оплата буде пропорційно відпрацьованому часу;

– встановити дистанційну роботу, якщо від працівника важливий результат роботи, а не присутність на робочому місці;

– встановити гнучкий режим робочого часу, за яким працівник може на власний розсуд визначати графік роботи, або роботодавець визначає фіксований час (через день, через тиждень тощо). 

В усіх  вказаних випадках потрібна заява працівника та наказ.

Якщо працівник на 100% зайнятий волонтерством і не встигає виконувати свої посадові обов’язки, тоді на допомогу може прийти:

– щорічна основна або додаткова відпустка, за бажанням працівника, із обмеженнями ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

– відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25, ст. 26 Закону України  «Про відпустки»), за бажанням працівника, з причин карантину або воєнного стану.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпрацi в Одеськiй областi

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X