Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 18.03.2024 по 27.03.2024 р.
З 01.09.2024 р. бізнес штрафуватимуть за недостовірні дані про бенефіціарів
Мін’юст видав наказ, яким відтерміновано застосування штрафів за недостовірні дані про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи до 01.09.2024 р.
Раніше передбачалося, що застосування штрафів розпочнеться 01.04.2024 р.
Наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2024 № 727/5 “Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5”
Наближаються граничні терміни декларування для посередників у працевлаштуванні за кордоном
14 квітня 2024 року втрачають чинність ліцензії, які видані суб’єктам господарювання до 14 жовтня 2023 року, у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном».
Ліцензіатам, які ще не подали до Мінекономіки декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, потрібно це зробити до 14 квітня 2024 року.
З інструкцією щодо подання декларації можна ознайомитися за посиланням https://cutt.ly/tw2T8XFS
За матеріалами вебсторінки Мінекономіки у Telegram
Які зміни у податковому законодавстві передбаченому законом № 3603–ІХ?
У ДПС розповіли про нововведення у сфері податкового законодавства, які вступатимуть в дію впродовж 2024 р.
Зокрема:
з 16 березня 2024 року набирають чинності такі зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс):
– врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);
– збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;
– скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);
– не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;
– доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
– надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
– врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
– скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить тридцять днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
з 1 квітня 2024 року:
– доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;
з 16 червня 2024 року:
– надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами);
з 1 липня 2024 року:
– скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;
з 1 серпня 2024 року:
– врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Які показники зміняться з 1 квітня в Україні?
Згідно з Законом України про держбюджет на 2024 рік встановлено збільшення мінімальної заробітної плати з 1 квітня:
у місячному розмірі – 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 грн.
У зв’язку з цим підвищиться:
– розмір оплати праці працівників;
– мінімальний розмір ЄСВ в місяць з зарплати працівників та доходів ФОП з 1562 грн до 1760 грн;
– максимальна величина бази нарахування ЄСВ в місяць з 106500 грн до 120000 грн;
– максимальний розмір нарахованого ЄСВ в місяць з 1 квітня з 24430 грн до 26400 грн;
– розміри “трудових” фінансових штрафів, які застосовуються згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Розмір прожиткового мінімуму не зміниться.
ЗУ “Про Державний бюджет України на 2024 рік”
Податкова інформуватиме платників про заборгованість
Державна податкова служба України з 25 березня 2024 року розпочала пілотний проєкт з інформування платників податків (платників єдиного внеску) про наявність у них податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, та недоїмки з єдиного внеску через Контакт-центр ДПС.
Мета пілотного проєкту – підвищення рівня обізнаності платників податків (платників єдиного внеску) про наявність у них податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, недоїмки зі сплати єдиного внеску, а також сприяння добровільному погашенню платниками такої заборгованості.
Платникам податків – боржникам через Контакт-центр ДПС у телефонному режимі буде доведено інформацію про суму заборгованостей, що обліковується у них у розрізі податків/зборів та єдиного внеску, а також територіальних органів ДПС, у яких обліковується наявна заборгованість.
Пілотний проєкт триватиме протягом трьох місяців.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
В Україні відновлюються митні перевірки
Верховна Рада прийняла відповідний закон.
З 1 травня 2024 року буде скасовано мораторій на документальні перевірки та зустрічні звірки, які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім документальних перевірок, зустрічних звірок, на які встановлено мораторій.
До квартальних планів-графіків документальних планових виїзних перевірок митного органу в 2024 році можуть бути включені підприємства, які:
– здійснюють ввезення на митну територію України підакцизних товарів, товарів, подібних до тих, щодо яких застосовуються особливі види мита;
– здійснюють вивезення з митної території України товарів, на які законом встановлено вивізне мито;
– оформили митні декларації із звільненням від сплати митних платежів, використанням пільг, розстроченням сплати митних платежів;
– щодо яких у митного органу наявна інформація про декларування складових митної вартості, визначених цим Кодексом, не в повному обсязі;
– щодо яких у митного органу наявна інформація про порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
– щодо яких у митного органу наявна інформація щодо недостовірного декларування країни походження, що впливає на надходження митних платежів до бюджету.
Квартальні плани-графіки оприлюднять до 15 числа останнього місяця кварталу, який передує кварталу, в якому будуть проводитися такі документальні планові виїзні перевірки.
Мораторій продовжить дію щодо платників податків:
– з питань ввезення ними в Україну товарів, визнаних гуманітарною допомогою у період дії воєнного стану;
– місцезнаходженням яких станом на дату початку:
- тимчасової окупації є тимчасово окуповані рф території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
- бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
- можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.
Акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок, податкові повідомлення-рішення, процедура вручення яких не була завершена до 24 лютого 2022 року, надсилаються (вручаються) до 1 липня 2024 року.
Документальні перевірки проводитимуть за наявності безпечних умов для їх проведення. Перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з відсутністю безпечних умов для їх проведення, зупиняються за рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов’язки, до відновлення безпечних умов та/або усунення перешкод для їх проведення. Таке рішення може бути прийнято у тому числі за вмотивованою заявою платника податків.
Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану № 9456 від 03.07.2023 р.
Доступ до банківської таємниці залишається обмеженим для держорганів
НБУ вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, однак сам порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. У НБУ зазначили, що банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:
– самим клієнтам (їхнім представникам);
– за рішенням суду;
– правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
Позиція Національного банку щодо збереження банківської таємниці залишається незмінною, адже це важлива умова для забезпечення довіри клієнтів до банківського сектору. Відповідно до норм попередньої редакції Закону України “Про банки і банківську діяльність” правоохоронці могли запитати в банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них і проведених операцій. Наразі цей перелік доповнено можливістю отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку. Відповідна інформація може надаватися виключно на запит органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Інформація про номер платіжної картки допоможе правоохоронцям розслідувати справи про платіжне шахрайство, зокрема виманювання коштів методами соціальної інженерії, фішингу тощо. Адже платіжні операції можуть здійснюватися фактично і без використання номера рахунку, лише за номером платіжної картки. Такі норми затверджені постановою Правління Національного банку України від 18 березня 2024 року № 33 “Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці”, що набрала чинності з 20 березня 2024 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Хто зобов’язаний вести військовий облік на підприємстві?
Відповідно до пункту 8 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, організація військового обліку на підприємствах покладається на їхніх керівників. Обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві. Але така особа повинна відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Як роботодавець може звільнити працівника, який знаходиться на лікарняному?
Норми статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин у період дії воєнного стану» допускають можливість роботодавця звільнити працівника у період тимчасової непрацездатності, у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у «лікарняному», або першим днем після відпустки.
При цьому особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця, а не з підстав самої тимчасової непрацездатності.
У Держпраці наголосили, що важливо враховувати принципи справедливості та захисту прав працівників, оскільки звільнення у період тимчасової непрацездатності порушує принципи соціальної відповідальності та гуманного ставлення до працівника.
Недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності (частина 3 статті 40 КЗпП України стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи роботодавця) також визначена п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.
Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Тобто, неможливо звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності за ініціативою роботодавця, навіть якщо листок непрацездатності виданий після закінчення робочого дня.
Враховуючи норми Закону України «Про організацію трудових відносин у період дії воєнного стану» та правові аспекти тимчасової непрацездатності, потрібно визначити баланс між правами працівників і законними інтересами роботодавців, що є ключовим для справедливих трудових відносин.
Датою звільнення працівника з ініціативи роботодавця у цьому випадку є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у «лікарняному».
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Як оплачувати працівникам час повітряної тривоги?
У Держпраці пояснили, що якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до ст. 113 КЗпП, для такого працівника має бути оформлений простій. Згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону «Про оплату праці»)
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення статті 113 КЗпП має застосовуватись саме у випадку виникнення виробничої ситуації.
У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватись на загальних підставах.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
