Дайджест новин “Підприємництво і право” з 17.10.2022 по 26.10.2022 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 17.10.2022 по 26.10.2022 р.

З 26 жовтня військовий облік жінок добровільний

В Україні набрав чинності відповідний закон.

Згідно з документом, жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.

Виняток – жінки, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Вони стають на військовий облік військовозобов’язаних в обов’язковому порядку.

 Закон України “Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних” від 07.10.2022 року № 2664-IX

Яка відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?

У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання.

Штрафні санкції щодо порушення строків реєстрації податкових накладних визначені ст. 120-1 Податкового кодексу України.  Зокрема:

1. порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 ст.120 ПКУ ПКУ, не застосовуються.

2. підпунктом 120-1.2 ст.120 ПКУ ПКУ визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, ПН/РК в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації.
3. Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК, зазначених в абзаці першому пункту  120-1.2 ПКУ ст.120 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій накладній або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН/РК протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту  120-1.2 та пунктом 120-1.1 ст.120 ПКУ, не застосовуються.

4. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.
5. Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків – продавцем зазначених в абзаці першому 120-1.3 ст.120 ПКУ помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, – тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;

50% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;

60% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;

70% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;

100% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення. У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього, зокрема розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску під час воєнного стану не застосовуються

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області пояснили, чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску та чи нараховується пеня у період воєнного стану в Україні.

Законом від 15 березня 2022 року № 2120-IХ внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Чернівецькій області

Які основні зміни у процедурі проведення публічних закупівель на час воєнного стану?

Кабмін прийняв 12 жовтня 2022 р. Постанову № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”.

Основні зміни:

1. Відтепер основною процедурою в системі Prozorro є відкриті торги з особливостями. Завдяки скороченню строків провести повноцінний тендер у Prozorro замовники зможуть удвічі швидше, ніж раніше.
2. Знято цілу низку обмежень, які в нинішніх умовах часто призводили до переоголошення торгів або розривання договору. Так тендер може відбутися з пропозицією лише від одного учасника (а не двох, як раніше). Також відсутнє обмеження в 10 % при піднятті ціни за одиницю в разі обґрунтованого коливання цін на ринку.
3. Проведення відкритих торгів передбачатиме можливість оскарження умов та результату тендера в Антимонопольному Комітеті, тож у підприємців буде можливість захистити свої порушені права.
4. Запроваджено нові пороги для обов’язкового здійснення закупівель у Prozorro. Для закупівель товарів і послуг відкриті торги з особливостями необхідно буде проводити від 100 тис. грн, для послуг з поточного ремонту – 200 тис. грн, робіт – 1,5 млн грн.
5. Дозволено максимально використовувати переваги Prozorro Market. Так, знімаються обмеження щодо максимальної суми закупівлі в каталогах. Тож замовники зможуть в необмеженій кількості купувати типові товари (пальне, електроенергію, продукти харчування, ліки та медвироби тощо) за принципом електронного магазину або використовуючи запит цінових пропозицій. Такий крок значно зменшить адміністративне навантаження на закупівельників.
6. Замовники матимуть широкий перелік підстав для укладання прямих договорів для задоволення нагальних та оборонних потреб. У такому випадку достатньо буде прозвітувати про укладений договір (від 50 тис. грн) у системі Prozorro. При цьому інформацію про місце постачання, чи місцезнаходження замовника та постачальника можна буде приховати.
7. Заборона на купівлю товарів з росії та білорусі, як і укладання контрактів з компаніями, які мають бенефіціарів із цих країн.

За матеріалами офіційної сторінки Prozorro у Facebook

Які операції підлягатимуть фінмоніторингу з 1 грудня 2022?

У ДПС повідомили надали роз’яснення.

Так, фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність) (п. 67 ч. 1. ст. 1 Закону від 06.12.2019 року № 361-ІХ).

1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:

– фінансові операції у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

– фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

– платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабміном до офшорних зон);

– фінансові операції з готівкою (ч. 1 ст. 20 Закону № 361).

2. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ч. 1 ст. 20 Закону № 361).

За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС (категорія: 112.02)

Які зміни діють в сфері працевлаштування іноземців?

З 15 жовтня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні» від 21.09.2022 р. № 2623-ІХ. Цей документ встановлює наступні зміни:

1. Розширено коло іноземців, яким дозвіл на працевлаштування видається безкоштовно. Зокрема, це стосується студентів та осіб, які стримували збройну агресію росії.
2. Доповнено перелік способів подачі документів для отримання дозволу: зокрема, це реалізується за допомогою Порталу Дія та інших електронних засобів (за наявності відповідної технічної можливості).
3. Вилучена норма щодо виплати іноземним працівникам заробітної плати у розмірі не менше 10 та 5 мінімальних заробітних плат.
4. Змінено розмір плати за видачу дозволу залежно від строку дії дозволу:

– до 6 місяців – 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

– до 1 року – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

– від 1 року до 2 років – 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

– від 2 років до 3 років – 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи осіб.

5. Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один прожитковий мінімум для працездатних осіб від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк (ч. 1 ст. 42-4 Закону України “Про зайнятість населення”).
6. Вводиться моніторинг сплати ЄСВ роботодавцями, які застосовують працю іноземців, відповідно до обміну даними між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України.
7. Уточнено перелік підстав скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні. Зокрема, це передбачено у разі несплати роботодавцем ЄСВ та за поданням правоохоронних органів.
8. Передбачений обмін даними про прийняті рішення щодо оформлення дозволів з Державною прикордонною службою, Державною міграційною службою, Нацполіцією, Держпраці, МЗС.
9. Дозвіл на працевлаштування іноземця не видається іноземцям та особам без громадянства, які включені до переліку осіб, пов’язаних з тероризмом або якщо щодо них застосовані заходи згідно Закону України «Про санкції».
10. Видача та продовження дозволу для громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, що становлять загрозу національній безпеці України – за погодженням з регіональними органами Служби безпеки України.

За матеріалами офіційної сторінки Державної служби зайнятості у Facebook

Як повідомити про щорічну відпустку працівника, який знаходиться за кордоном?

У Держпраці пояснили, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Працівник, який виконує свою роботу дистанційно або виїхав за кордон та роботодавець повинні домовитися про альтернативні способи обміну документами, наприклад, за допомогою електронної пошти чи месенджерів: Viber, Whats App, Telegram тощо. Погоджений спосіб обміну документам необхідно зазначати в нормативних документах роботодавця.

Власник або уповноваженим ним орган зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки за графіком не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 5 ст. 79 КЗпП). Отримати від працівника заяву на відпустку. Після чого, роботодавець повинен оформити наказом надання відпустки на підставі заяви працівника.

Пересилання попередження, заяви, наказів (розпоряджень) та інших документів з питань трудових відносин роботодавець та працівник будуть у погоджений ними спосіб обміну документам.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Коли можуть піти у відпустку мобілізовані працівники?

У Мінекономіки видали інформаційний лист з цього питання. 

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, який набрав чинності 19.07.2022, в частину третю статті 119 КЗпП внесено зміни в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним (прийнятим) на військову службу.

Тобто працівникам, призваними на військову службу під час дії особливого періоду держава гарантує згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП:

– до 19.07.2022 року – місце роботи, посаду і середній заробіток;

– із 19.07.2022 року – лише місце роботи і посаду.

Між працівником, призваним (прийнятим) на військову службу, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, але працівник увільняється від виконання посадових обов’язків.

Водночас, оскільки у період проходження військової служби працівник фактично не працює, увільняючись від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, тому Мінекономіки вважає недоцільним у період увільнення надавати такому працівнику невикористані дні щорічних відпусток або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, зароблених до початку служби.

Тому після демобілізації та повернення до виконання своїх повноважень такий працівник може скористатися своїм правом на зазначені відпустки.

Лист Мінекономіки від 01.09.2022 р. № 4712-06/62843-07 “Про надання роз’яснення”

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист