fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 17.08.2020 по 25.08.2020 р

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 Aug 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 17.08.2020 по 25.08.2020 р.

 

В Україні діють нові правила карантинуВ Україні діють нові правила карантину

Кабмін постановою змінив правила адаптивного карантину в Україні.

Зокрема, документом зменшено кількість критеріїв, згідно з якими в тому чи іншому регіоні  встановлюються чи скасовуються карантинні обмеження.

Крім того, змінено перелік адміністративних одиниць, які входять до рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (“зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень). Новий поділ почав діяти з 17 серпня та триватиме щонайменше 14 днів.

Зміни також стосуються карантинних обмежень, які діють на конкретній території, залежно від рівня  епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

 

Оновлений перелік таких обмежень Кабмін опублікував в інфографіці:

 

 

Коментуючи прийняті зміни міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що кожні 7 днів комісія з ТЕБ та НС переглядатиме рішення про те, які регіони потрапляють у певну зону. Проте послабити карантин у будь-якій зоні зможуть не раніше ніж через 14 днів після його посилення.

 

За матеріалами офіційної сторінки КМУ у Facebook

Постанова КМУ від 12 серпня 2020 р. № 712 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 р. № 331 і від 22 липня 2020 р. № 641”

 

 


Держпраці відновила відвідування роботодавцівДержпраці відновила відвідування роботодавців

У Держпраці повідомили, що у зв’язку з послабленням карантинних обмежень інспектори праці повертаються до інформаційних відвідувань роботодавців.

Головними питаннями, на які звертають увагу інспектори, є:

– недопущення використання незадекларованої праці;

– профілактика нещасних випадків з працівниками під час роботи. 

При цьому відвідування стосуватимуться в основному сфер: будівництва, сільського господарства, торгівлі, організації харчування, тимчасового розміщування, АЗС тощо.

Такі заходи у Держпраці проводяться з метою доведення до роботодавця та працівників вимог законодавства та ризиків, які виникають внаслідок порушень законодавства. Крім того, підприємці і їх працівники мають можливість одержати відповіді на питання, що їх турбують, при безпосередньому спілкуванні з інспектором праці, проконсультуватися з питань праці та охорони праці.

Інспектори нагадують про переваги для роботодавців, який використовують повністю задекларовану працю, зокрема, надання допомоги по частковому безробіттю.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

 

 


В яких випадках ДПС може прийти на підприємство без попередження?В яких випадках ДПС може прийти на підприємство без попередження?

У ДПС розповіли про порядок проведення фактичної перевірки платника податків. 

Зокрема, така перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження суб’єктом господарювання його діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності.

Перевірки стосуються, зокрема,  дотримання норм законодавства з питань:

  • регулювання обігу готівки, 
  • порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, 
  • ведення касових операцій,
  • наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, 
  • дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, 
  • оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Підставами для проведення перевірки можуть бути випадки:

  • у разі, коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • письмового звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
  • у разі наявності та/або отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (не більше 10 діб. Продовження строку за рішенням керівника не більш як на 5 діб.). 

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України 

 

 


Який порядок переходу на програмне РРО?Який порядок переходу на програмне РРО?

У ДПС надали алгоритм дій для переходу на програмне РРО. Зокрема, для цього потрібно:

  1. встановити (інсталювати) на пристрій програмний РРО (комерційне рішення або безкоштовне від ДПС);
  2. зареєструвати програмний РРО, направивши відповідну заяву;
  3. отримати у одного із кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг електронні підписи касирів та/або печатки суб’єкта для роботи на програмному РРО;
  4. направити повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа, що будуть застосовуватись на програмному РРО.

Після цього можна здійснювати розрахункові операції із застосуванням програмного РРО.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Луганській області

 

 


Коли можна звільнити працівника за відсутність на робочому місці?Коли можна звільнити працівника за відсутність на робочому місці?

Відповідні роз’яснення надали у Держпраці.

Зокрема, трапляються випадки, коли працівник без дозволу роботодавця виконує певне завдання впродовж свого робочого часу не на своєму робочому місці, а в іншому місці на території підприємства.

У пункті 4 статті 40 КЗпП йдеться саме про відсутність на роботі, а не про відсутність на робочому місці. Наприклад, за наявності автоматизованої пропускної системи на прохідній підприємства можна автоматично зафіксувати прихід/вихід працівника на/з роботу(и), і дані цієї системи будуть доказом виходу працівника на роботу. Однак, він може й не дійти до свого робочого місця на території підприємства. У такому випадку це буде порушенням трудової дисципліни з боку працівника, за що на нього можна накласти дисциплінарне стягнення відповідно до статті 147 КЗпП. Однак, звільнити за прогул не можна.

Разом з цим зазначене порушення трудової дисципліни не вважатиметься саме «прогулом без поважних причин», за яке працівника можна звільнити за пунктом 4 статті 40 КЗпП. Натомість його можна буде звільнити у встановленому порядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП (систематичне невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків), якщо на такого працівника раніше вже накладалися певні дисциплінарні стягнення.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Хмельницькій області 

 

 


Який порядок прийняття на роботу працівників для ФОП?Який порядок прийняття на роботу працівників для ФОП?

У ДПС наголосили, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, тобто незалежно від організаційно-правової форми.

Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою – підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю фізичні особи – підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що ФОП має вести кадрову документацію. Також починаючи з 2015 року КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір у службі зайнятості.

Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. 

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Відповідно, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Закарпатській області.

 

 


З 1 січня 2021 року ФОПи-єдиноподатники здійснюватимуть облік діяльності у довільній форміЗ 1 січня 2021 року ФОПи-єдиноподатники здійснюватимуть облік діяльності у довільній формі

У зв’язку з прийняттям Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців” в ДПС надали відповідні роз’яснення.

Так, з 1 січня 2021 року фізичні особи – платники єдиного податку І і ІІ груп та ІІІ групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а підприємці ІІІ групи – платники ПДВ – у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Водночас фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються Мінфіном.

До 31 грудня 2020 року згідно з вимогами Податкового кодексу ФОП – платники єдиного податку I, II та III груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а єдинники III групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. Такі Книги мають бути зареєстрованими в податкових інспекціях за місцем обліку.

Книги обліку, які ведуть фізичні особи – підприємці, необхідно зберігати у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто ФОП, які не вестимуть Книгу з 1 січня 2021 року у зв’язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.

Крім цього, відповідно до норм п. 44.1 Податкового кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X