Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 17.01.2022 по 24.01.2022 р.
Щорічне підтвердження відомостей про КБВ розпочнеться з 2023 року
Відповідні роз’яснення надав Мін’юст у листі від 12.01.2022 р. № 3738/8.4.3/32-22.
У документі зазначено наступне: пунктом 4 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про фінмоніторинг було встановлено, що юридичні особи повинні оновити інформацію про КБВ протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджується форма та зміст структури власності. Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163 та набрало чинності 11 липня 2021 року.
Тому відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) розпочався з 11 липня 2021 року та мав завершитися 11 жовтня 2021 року.
Проте 8 жовтня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1805, яким продовжено строк для оновлення відомостей про КБВ з трьох місяців до одного року. Відповідно, строк для оновлення зазначених відомостей продовжено до 11 липня 2022 року (включно).
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ залишилося незмінним, лише продовжено строк його виконання.
Норми Закону про фінмоніторинг першочергово зобов’язують оновити відомості про КБВ, а вже потім виникає необхідність щорічно підтверджувати відповідну інформацію.
Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ відповідно до положень статті 171 Закону про реєстрацію має розпочатися з 2023 року, після завершення процедури оновлення зазначених відомостей, незалежно від того, чи оновлення відбулося у 2021 або 2022 році.
Наприклад, якщо юридична особа зареєстрована 15 липня, то обов’язок з подання документів відповідно до статті 171 Закону про реєстрацію, тобто щодо підтвердження актуальності відомостей про КБВ, які вже мають бути оновлені у ЄДР, в неї виникає з 15 липня 2023 року.
Також у Міністерстві звернули увагу, що на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано низку законопроєктів, які передбачають зміну переліку суб’єктів господарювання, щодо яких до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про КБВ та подається структура власності, а також підходу стосовно щорічного підтвердження відомостей про КБВ, зокрема, проєкти № 6131, № 6131-1, № 6131-2, № 6320.
Лист Мін’юсту N 3738/8.4.3/32-22 від 12.01.2022 р. щодо щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи
Облікову ставку НБУ підвищено до 10%
Правління Нацбанку прийняло рішення підвищити облікову ставку.
Регулятор також погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 3 березня 2022 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Як контролюється робота ПРРО в режимі офлайн?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, пунктом 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:
– відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
– дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).
Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).
Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Як перейти на оподаткування як резидента Дія Сіті?
У ДПС наголосили на основних моментах такої процедури:
- Відповідно до п. 141.10 ст. 141 ПКУ для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву встановленої форми. Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1445 затверджено порядок подання та розгляду заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті.
Заява подається в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).
- Юридичні особи, які подали відповідну заяву до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
- Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
- Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
- Для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі (п.п. 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Звертаємо увагу, що для набуття статусу резидента Дія Сіті заявник звертається до Мінцифри із заявою за формою згідно з додатком до постанови № 1445 та документами, що додаються до неї в електронній формі в один із таких способів:
1) через державний веб-портал правового режиму Дія Сіті (city.diia.gov.ua);
2) шляхом надсилання на адресу електронної пошти Мінцифри, зазначену на його офіційному веб-сайті, для комунікації із заявниками та резидентами Дія Сіті.
Заявник за власною ініціативою може додати до заяви заяву про обрання оподаткування як платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах відповідно до Податкового кодексу України.
На заяву та додані до неї документи накладається електронний підпис.
Мінцифри розглядає заяву та додані до неї документи протягом 10 робочих днів з дня їх надходження. Датою надходження вважається дата надсилання на адресу електронної пошти заявника автоматично сформованого електронного повідомлення про отримання заяви та доданих до неї документів.
За матеріалами офіційного вебсайту Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Скільки ключів КЕП може мати особа?
У ДПС надали роз’яснення.
Чинне законодавство не обмежує користувачів електронних довірчих послуг мати декілька особистих ключів кваліфікованого електронного підпису.
Зокрема, юридичні особи, самозайняті особи, ФОП, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб’єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законодавства.
Згідно з вимогами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557), для накладення кваліфікованого електронного підпису на електронні документи при їх переданні до контролюючого органу платники податків зобов’язані використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат відкритого ключа якого надано разом із надісланим вперше електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Після набуття платником статусу суб’єкта електронного документообігу повинні використовуватись особисті ключі, сертифікати яких надіслані з першим електронним документом, до завершення їх строку чинності (або скасування).
У випадку отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків електронний документообіг припиняється.
За матеріалами офіційного вебсайту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Як приймаються рішення в ТОВ з двома учасниками 50/50?
При розгляді справи суд наголосив, що розподіл часток 50/50 зумовлює рівноправну участь в управлінні діяльністю ТОВ і прийняття рішень лише за спільною згодою.
У цій справі учасник ТОВ звернувся з позовом до іншого учасника цього товариства та до самого товариства про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що голос позивача як учасника товариства з часткою у статутному капіталі в розмірі 50 % при прийнятті оспорюваного рішення не був врахований, оскільки, на думку ініціатора зборів, відповідно до ч. 3 ст. 98 ЦК позивач не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з наведених у ньому питань: надання згоди на вчинення значних правочинів, а саме на укладення додаткових угод про розірвання договору, який укладено між позивачем і ТОВ.
Верховний Суд погодився з позицією суду 1-ої інстанції про відмову у задоволенні позову і обгрунтував це наступним.
При створенні ТОВ його учасники, розуміючи відповідні ризики, погодили, що розмір частки кожного з них становить по 50 % статутного капіталу. Такий розподіл часток (50/50) свідчить про рівноправну участь учасників у безпосередньому управлінні діяльністю товариства та можливість прийняття рішень лише за їх спільною згодою.
За обставин, коли один учасник не має можливості вплинути на прийняття рішень, з огляду на приписи ч. 3 ст. 98 ЦК, інший учасник фактично здійснює управління товариством та приймає відповідні рішення одноособово, адже за розподілу часток 50/50 рішення приймається фактично учасником, який ініціював проведення загальних зборів учасників із запропонованих ним питань, без можливості іншого учасника вплинути на прийняття такого рішення в силу прямої заборони закону.
Ініціювавши прийняття рішення загальних зборів товариства (з розподілом часток учасників 50/50) шляхом опитування та знаючи про відсутність у позивача права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень щодо вчинення з ним правочинів, відповідач усвідомлював, що прийняття такого рішення на загальних зборах, скликаних і проведених відповідно до статей 32-33 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», за відсутності більшості голосів у будь-якому разі буде неможливим, а тому намагався прийняти його шляхом опитування, помилково вважаючи, що відсутність у позивача права голосу з наведених питань надає відповідачеві право приймати таке рішення одноособово.
Прийняття відповідачем одноособово спірного рішення також свідчить про порушення прав позивача, як сторони укладених між ним і товариством договорів, адже в силу приписів чинного законодавства розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, або ж за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Наведене свідчить про недотримання відповідачем меж здійснення цивільних прав, оскільки він вчинив дії, які порушують права позивача і як учасника товариства, частки в якому розподілено 50/50, і як сторони укладених із товариством договорів.
Постанова КГС ВС від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
