Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 16.11.2020 по 23.11.2020 р.
У вихідні можна торгувати непродовольчими товарами
Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що торговельні заклади можуть працювати під час карантину “вихідного дня”. Головна умова – у таких магазинах не менше 60% площі має бути відведено під продукти харчування.
У положеннях постанови про карантин “вихідного дня” чітко прописані норми, за якими дозволено роботу торговельних закладів, але до МОЗ надходять відомості, що контролюючі органи вимагають від супермаркетів та магазинів закрити відділи непродовольчих товарів або прибрати такі товари з полиць.
“Наразі ж ми стикаємося з випадками буквального трактування написаного у положенні. Варто зазначити, що відповідним пунктом постанови про карантин “вихідного дня” дозволено роботу супермаркетів та магазинів із площею 60% і більше під харчові продукти, без обмеження торговельного асортименту закладу”, – додав Віктор Ляшко.
За матеріалами сторінки Міністерства охорони здоров’я України у Facebook
З 21 листопада українців почали штрафувати за неносіння маски
21 листопада набув чинності Закон № 1000-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (законопроект № 3891).
Документ встановлює адмінвідповідальність для громадян за перебування в громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без одягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у вигляді штрафу від 10 до 15 НМДГ (170 – 255 грн).
Крім того законом надано повноваження виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад щодо розгляду справ про такі адміністративні правопорушення.
На думку міністра юстиції Дениса Малюськи, цей закон усуває недоліки попереднього закону у зазначеній сфері, а також навів його переваги:
“По-перше, рішення про накладення таких штрафів мав приймати суд. Однак через завантаженість суддів, вони просто не встигали розглядати відповідні протоколи. Іноді ж правоохоронці припускалися помилок при складенні самого протоколу.
По-друге, штрафувати перехожого, який зайшов до магазину без маски, на суму від 17 тисяч гривень було психологічно непросто. Найчастіше у людини довелося б забирати останні гроші. А у багатьох їх і зовсім не було”.
При цьому, особи, яким випишуть штраф, зможуть його оскаржити у суді. Однак чи матиме це сенс, якщо судитись вийде дорожче, аніж сплатити штраф?
За матеріалами вебпорталу Ліга Закон
Які доходи слід оподатковувати ФОПу-спрощенцю?
У ДПС розповіли, що саме відносять до доходу ФОП-платника єдиного податку. Відповідні правила встановлені у ст. 292 Податкового кодексу.
Зокрема, ним є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. До складу доходу також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
До суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.
Не включається до доходу:
- отримані пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування;
- доходи, які отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Доходи платника єдиного податку визначаються за датою:
- у разі оплатного отримання товарів (робіт, послуг) – за датою надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі;
- у разі безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) – за датою підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області
Як розширити посадові обов’язки працівника: роз’яснення від Держпраці
У Держпраці поінформували, яким чином роботодавець може внести зміни та доповнення у посадову інструкцію працівника.
Так, розширення трудових обов’язків працівника можливе:
або за згодою працівника,
або в порядку, встановленому частиною 3 статті 32 Кодексу законів про працю у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці), за наявності певних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці в разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо – працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Посадові інструкції після їхнього затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками доводяться до працівників під підпис.
До посадових інструкцій може бути внесені зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згоди працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці.
Таким чином, роботодавець не може в односторонньому порядку прийняти рішення про внесення змін та доповнень у посадову інструкцію працівника.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Рівненській області
Як повернути борг: рекомендації Мін’юсту
У Міністерстві юстиції повідомили, які дії потрібно зробити, щоб повернули борг вчасно та у повній мірі:
1 Зафіксувати момент передачі грошей.
Найчастіше гроші в борг дають під обіцянку повернути в певний термін, і в цьому є помилка. Адже, якщо не зафіксувати момент передачі грошей у борг, потім неможливо буде довести факт такої передачі.
Цивільним кодексом передбачено порядок надання та передачі коштів однієї особи іншій (фізичній або юридичній).
Особа, яка передає кошти в борг іменується позикодавцем, а особа, яка отримує гроші в борг, – позичальником.
Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує 170 грн., то договір можна укласти в усній формі. А от факт передачі грошей краще підтвердити розпискою позичальника.
Якщо ж сума, яка надається в борг, перевищує 170 грн, то договір позики доцільно укладати у письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
При цьому, розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.
2 Скласти розписку
Зі змісту боргової розписки наявність боргових відносин повинна бути очевидною. Інформація повинна надавати можливість точно ідентифікувати осіб, які вступили у відносини.
Позичальник власноручно пише розписку, що повинна містити таку інформацію:
– назва документа – «Розписка»;
– дата та місце складання розписки;
– прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (також місце фактичного проживання у разі, якщо місце реєстрації та місце проживання не співпадають);
– прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
– боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом, щоб унеможливити виправлення сум);
– дата, коли борг повинен бути повернутий;
– дата та місце складання розписки;
– особистий підпис боржника;
– прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше двох) їх паспортні дані та місце проживання (у тому числі фактичного проживання), підписи.
3 А як бути з договором позики?
Договір позики – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики може укладатися як у простій письмовій формі, так і з нотаріальним посвідченням. Письмова форма договору позики має переваги, адже можна детально зазначити його умови: обов’язки сторін, порядок та терміни розрахунку та ін.
Якщо у договорі позики не зазначено дати, коли договір вступає в силу, то він вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей, визначених родовими ознаками.
Факт передачі грошей (речей) за договором можна підтвердити розпискою.
Зберігати розписку чи договір потрібно до моменту повернення боргу.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
В Україні скасовано довідку про склад сім’ї
У Мінцифри повідомили про скасування довідки про склад сім’ї, що була необхідна для отримання низки державних послуг.
Такі зміни спростять отримання деяких державних послуг для українців.
Відтепер довідка про склад сім’ї не потрібна:
– під час призначення грошової допомоги у разі загибелі або смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців;
– під час процедури оформлення відшкодування витрат, пов’язаних з доглядом ветеранів війни;
– під час оформлення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності працівника чи його звільнення з Держспецзв’язку;
– під час виплати грошової компенсації особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за піднайом (найом, оренду) житла;
– під час процедури продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України;
– під час подання військовослужбовцями, які претендують на отримання житлових приміщень або грошової компенсації за належне їм для утримання житлове приміщення.
Зазначимо, що чинним законодавством України не передбачено отримання такої довідки, а також не визначено орган, який видає таку довідку. На практиці це ускладнювало отримання такої довідки заявниками і додатково обтяжувало українців бюрократичними процедурами.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України
Чи потрібно використовувати РРО при розрахунках онлайн?
У ДПС розповіли про вимоги до розрахунків при здійсненні замовлень товарів/послуг та їх оплати онлайн у безготівковій формі із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу.
Зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, при здійсненні розрахунків за товари/послуги суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у т.ч. у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та інших із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу (Приват 24, Монобанк, LiqPay, Portmonе та інші). При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.
Якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. В інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів/послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Інспектор не може прийняти нове ППР без проведення перевірки
При розгляді справи суд зазначив, щоб без проведеної перевірки як юридичного факту в контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття ППР.
У цій справі ТОВ “АТБ-ІНВЕСТ” звернулося до суду з позовом до ДПІ, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Оспорюваним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій удвічі. ППР прийняте на підставі акта перевірки. Відповідно до акта перевірки (в частині розрахунку штрафної санкції по орендній платі за землю) до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 %, а не 50 %.
При цьому фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від основної суми грошового зобов’язання згідно з податковим повідомленням-рішенням стали результати проведення відповідачем службової перевірки.
Суд зазначив, що контролюючий орган повинен був провести повторну перевірку на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу. Зокрема, така перевірка мала бути проведена на підставі наказу контролюючого органу вищого рівня; за результатами перевірки мали бути складені акт перевірки та податкове повідомлення-рішення.
Натомість відповідачем порушено процедуру проведення документальної перевірки, оскільки у матеріалах справи відсутній наказ контролюючого органу вищого рівня про проведення перевірки та належним чином складений акт за результатами такої перевірки.
Податковим кодексом не передбачено право контролюючого органу після проведення документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення впродовж необмеженого часу складати доповнення до раніше складеного акта перевірки та приймати на цій підставі нове податкове повідомлення-рішення. Такі дії контролюючого органу суперечать визначеним Податковим кодексом України процедурним механізмам щодо порядку проведення документальних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень.
Оскаржуване ППР визнано протиправним та скасовано.
Постанова КАС ВС віл 23 вересня 2020 року у справі № 804/3368/16
Інспектори Держпраці можуть з’ясовувати питання, не вказані у зверненні фізособи
Суд при розгляді справи пояснив, що якщо перевірка про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування проводиться за зверненням фізичної або юридичної особи, коло питань, що підлягають з’ясуванню під час проведення перевірки, може бути не обмежено фактами, викладеними у зверненні.
У цій справі позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови інспектора Держпраці про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 КУпАП (невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу).
Позов обґрунтувано тим, що постанова не відповідає положенням чинного законодавства України, оскільки перевірка відбувалась за заявами двох колишніх працівників, документи по яких були надані в повному об’ємі та жодних перешкод для діяльності ГУ Держпраці під час контролюючого заходу роботодавцем не чинилось.
Суд першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову і зазначили, що дії інспектора ГУ Держпраці при проведені позапланової перевірки були правомірними. Суди встановили, що підставами для проведення перевірки стали не лише звернення працівників суб’єкта господарювання, що перевірявся, а й рішення колегії Державної служби України з питань праці, доручення Державної служби України з питань праці, згода Державної служби України з питань праці. Для територіального органу Держпраці доручення та накази вищестоящого органу є обов’язковими для виконання.
Верховний Суд пояснив, що в даному випадку підлягали з’ясуванню не лише питання, необхідність перевірки яких виникла у зв’язку із зверненням зазначених вище працівників товариства, але й інші питання щодо додержання товариством вимог законодавства про працю, оскільки відповідач як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення питань, що підлягають з’ясуванню під час проведення перевірки, а відповідно й переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, тому інспектори з праці територіальних органів Держпраці України наділені повноваженнями та мають право під час перевірок за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування пред’являти вимоги про надання документів, необхідних для проведення такої перевірки.
Постанова КАС ВС від 19 серпня 2020 року у справі № 756/6946/16-а
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
