Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 16.10.2023 по 25.10.2023 р.
З 18 жовтня ТЦК отримуватимуть інформацію про військовозобов’язаних від податкової
Набув чинності Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, затверджений наказом Мінфіну та Міноборони від 21 серпня 2023 року № 494/446 (далі — Порядок).
Відповідно до цього Порядку інформація з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) надходитиме до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ЄДРПВР).
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється шляхом обміну визначеним набором даних між електронними інформаційними ресурсами ЄДРПВР та ДРФО з використанням інформаційних систем суб’єктів інформаційних відносин засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.
Норми Порядку передбачають, що Міноборони і ТЦКСП будуть направляти до ДПС запити, у відповідь на які податківці надаватимуть протягом 3 днів відомості, зокрема:
– код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру чи серія (за наявності) та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону) і найменування або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) податкового агента;
– дата прийняття на роботу (за наявності);
– дата звільнення з роботи (за наявності).
Наказ Мінфіну та Міноборони від 21 серпня 2023 року № 494/446 “Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб – платників податків”
Внесено зміни щодо порядку обліку платників податків
З 13 жовтня набули чинності зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.
Зокрема:
– уточнено положення Порядку обліку в частині сплати податків і зборів у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання. Так, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду;
– усунуто дублювання процедур та встановлено, що взяття на облік іноземної компанії у разі, коли єдиною та першою підставою для взяття на облік є підстава отримання іноземною компанією статусу податкового резидента України, здійснюється згідно з Порядком взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України;
– удосконалено форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Чи може ФОП повторно зареєструватись платником ЄП протягом року?
У ДПС надали відповідні роз’яснення щодо ФОПа, стосовно якого у поточному році контролюючі органи прийняли рішення анулювати реєстрацію платника єдиного податку І, ІІ чи ІІІ групи і здійснили державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, тобто позбавили статусу підприємця.
Такого платника податківці повторно зареєструють суб’єктом господарювання, але у поточному році він не зможе обрати спрощену систему оподаткування. Стати єдинником підприємець отримає можливість уже у наступному році, після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Львівській області
Чи діє пільга щодо несплати ЄСВ за ФОП?
У ДПС повідомили, що з березня 2022 року і до скасування воєнного стану в Україні та ще дванадцять місяців після цього, ФОПи мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе.
Таке пом’якшення передбачено п. 919 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 р.
Причому ФОПи, які скористалися правом не сплачувати ЄСВ за себе, мають відобразити таку інформацію у податковій декларації. Тобто за місяці, коли ЄСВ за себе ФОП не сплачував, слід проставляти 0 у графах, в яких відображають інформацію про суму доходу, на яку нараховують ЄСВ з урахуванням максимальної величини, а також суму нарахованого ЄСВ.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
На що потрібно звернути увагу при встановленні дистанційної роботи працівникам?
У Держпраці нагадали, що одним із можливих форматів побудови трудових відносин в умовах воєнного часу є дистанційна робота. Це така форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Умовами запровадження дистанційної праці є:
1) специфіка виконання роботи працівником передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій,
2) волевиявлення працівника і роботодавця спрямовані на запровадження дистанційної роботи;
3) у працівника чи роботодавця є технічні можливості для запровадження дистанційної роботи.
Основною умовою запровадження дистанційної роботи є наявність технічних можливостей її виконувати.
Тобто, роботодавець повинен запропонувати працівникові такі умови, що передбачають доступ до ресурсів роботодавця, які необхідні для виконання трудової функції. У тих випадках, коли роботодавець не може встановити належні умови для виконання роботи дистанційно, або немає технічної можливості її виконувати, тоді така робота не може бути запропонована працівнику.
Пропозиція застосування дистанційної роботи може виходити як від працівника так і від роботодавця.
В умовах воєнного стану запровадження дистанційної роботи може здійснюватися і розпорядженням роботодавця без попередження про це за два місяці, як це передбачено ст. 32 КЗпП України. Єдиною умовою є повідомлення працівника про таке розпорядження до запровадження дистанційної роботи.
Законодавство не містить заборони щодо виконання дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата заробітної плати відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час).
Загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП України, а працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
У табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час.
Заробітна плата нараховується працівникові на умовах, визначених у трудовому договорі.
При цьому, переведення на дистанційну роботу не змінює умов оплати праці працівника.
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
