fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 16.05.2022 по 24.05.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 May 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 16.05.2022 по 23.05.2022  р.

В Україні продовжено воєнний стан і мобілізацію до 23 серпня

В Україні продовжено воєнний стан і мобілізацію до 23 серпня

Верховна Рада прийняла закони, якими затверджуються Укази Президента про продовження строку проведення загальної мобілізації та воєнного стану. Згідно з ними продовжено:

– строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб;

– строк проведення загальної мобілізації з 25 травня 2022 року на 90 діб.

Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” № 7390 від 18.05.2022

Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 7389 від 18.05.2022


Визначено процедуру стягнення активів з осіб, які підтримують агресію рф

Визначено процедуру стягнення активів з осіб, які підтримують агресію рф

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» (проєкт № 7194), який Верховна Рада ухвалила 12 травня 2022 року.

Закон встановлює новий вид санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися. Визначено чіткі критерії, за якими особа може бути віднесена до кола тих, на кого поширюється дія такої санкції.

Така санкція має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”.

Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів.

Зокрема, визначено, що відповідальним за пошук активів і звернення до суду буде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб. Очікується, що таким органом стане Міністерство юстиції України, яке має організувати роботу з виявлення та розшуку таких, що підлягають блокуванню, активів фізичних та юридичних осіб, вказаних у рішеннях Ради національної безпеки i оборони України.

Крім того, здійснення адміністративного судочинства у справах про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави здійснюватиме Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

За матеріалами офіційного інтернет-представництва Президента України


В Україні удосконалено механізм протидії рейдерству

В Україні удосконалено механізм протидії рейдерству

У Мін’юсті наголосили на основних положеннях Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству(проект № 3774). Зокрема, Законом встановлено:

  1. Правочини про розірвання договору оренди (суборенди) землі с/г призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім АТ, повного та командитного товариств), потребуватимуть попередньої згоди загальних зборів учасників юридичної особи. У разі відсутності цієї згоди – правочин нікчемний.

Водночас, учасники можуть у статуті встановити, що такий правочин не є значним.

  1. Доволі часто скаржники оспорюють реєстраційні дії в ЄДР з посиланням на те, що не брали участі у зборах або не голосували за зміну керівника, хоча у протоколі загальних зборів викладена інша інформація (містяться підписи тільки голови та секретаря загальних зборів).

Після прийняття Закону – обов’язкове підписання рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (крім АТ, громадських формувань та ОСББ) щодо зміни керівника ЮО всіма учасникам ЮО (у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення. Проте статутом можна передбачити інше правило підписання такого рішення.

  1. Передбачено забезпечення порталом електронних сервісів інформування в режимі реального часу засновників (учасників) юридичних осіб, керівника юридичної особи засобами телекомунікаційного зв’язку (за наявності інформації про здійснення зв’язку з такими особами в ЄДР) про факт:

– подання (прийому) документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;

– проведення реєстраційних дій з повідомленням відповідних актуальних відомостей з ЄДР.

  1. Запроваджено проведення окремих реєстраційних дій в ЄДР без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Для прикладу, самостійно можна буде провести державну реєстрацію ФОП чи припинення ФОП (крім випадку припинення такої діяльності у зв’язку зі смертю особи, оголошенням її померлою чи визнанням безвісно відсутньою), або зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), – за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їхніми кваліфікованими електронними підписами.

Реєстраційна дія в ЄДР, проведена в автоматичному режимі, може бути оскаржена до:

– суду;

– Міністерства юстиції України.

  1. Запроваджується присічний строк на звернення зі скаргою (так, нарешті, вирішується проблема скарг на реєстраційни дії, з моменту вчинення яких минуло декілька років).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Мін’юсту, якщо з моменту прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності їх вчинення не минув 1 рік, а рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту – 6 місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії чи бездіяльності.

Наразі з огляду на відсутність відповідного обмеження Мін’юст розглядає скарги на рішення, з моменту прийняття яких минуло багато років.

  1. Строк оскарження рішення територіального органу Мін‘юсту збільшено з 15 днів до 1 місяця. Крім того, визначені правила обрахування строків подання скарги.
  2. Повернення скарги не позбавляє права на повторне її подання у встановленому порядку.

Крім того, перебіг строку на оскарження зупинятиметься з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику, що важливо для скаржника, який подаватиме скаргу повторно після її повернення та усунення недоліків.

За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції у Facebook


Штрафи у сфері ЗЕД на час дії воєнного стану не скасовано

Штрафи у сфері ЗЕД на час дії воєнного стану не скасовано

У ДПС наголосили, що на період запровадженням воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції” (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом № 2473. Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 112.05).


Держземкадастр відновив роботу 

Держземкадастр відновив роботу 

Автоматизована система Державного земельного кадастру (АС ДЗК) відновила роботу в умовах воєнного стану в Україні. 

Функціонування та ведення кадастрової системи здійснюватиметься з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 564 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану».

Детальніше про основні зміни у роботі АС ДЗК в інфографіці:

За матеріалами Урядового порталу


Що робити роботодавцю, якщо мобілізованого працівника визнано безвісно відсутнім?

Що робити роботодавцю, якщо мобілізованого працівника визнано безвісно відсутнім?

У Держпраці надали відповідні роз’яснення.

Згідно з ст.119 Кодексу законів про працю України, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу” і “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

Отже, місце роботи та середній заробіток зберігаються за працівниками, які визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік незалежно від строку появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X