fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 15.08.2022 по 24.08.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Aug 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 15.08.2022 по 22.08.2022 р.

 

Військкомати матимуть доступ до інформації про транспортні засоби компаній

Військкомати матимуть доступ до інформації про транспортні засоби компаній

Верховна Рада України прийняла закон, яким врегульовано порядок надання доступу територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (колишнім військкоматам) до актуальної інформації про транспортні засоби, які належать підприємствам для задоволення потреб ЗСУ.

Зокрема, документом встановлено, що територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подаватимуть до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

На даний момент Закон передано на підпис Президенту.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 5337 від 06.04.2021 р.

 


Верховна Рада змінила правила здійснення волонтерської діяльності

Верховна Рада змінила правила здійснення волонтерської діяльності

ВРУ прийняла два закони з метою розвитку волонтерської діяльності в Україні. Зокрема:

  1. Законопроєктом № 7363 встановлено:

– розширення напрямів волонтерської діяльності – до переліку напрямів для волонтерства додасться в т.ч. допомога в подоланні наслідків збройної агресії РФ проти України;

– дія ст. 6 Закону “Про волонтерську діяльність”, яка визначає розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) поширюватиметься на волонтерів, що здійснюють діяльність з протидії збройній агресії рф на всій території України та окремих її місцевостях (з урахуванням умов правового режиму воєнного стану).

  1. Законопроєктом № 7364 вносяться зміни до Податкового кодексу щодо волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії рф проти України, зокрема:

– виключено з оподатковуваного доходу волонтера доходів у вигляді витрат неприбуткової організації на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера тощо;

– визначено неоподатковуваними витрати неприбуткової організації на відрядження волонтера (на проїзд, оплату вартості проживання, витрати на харчування оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд, обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати);

– визначено такими, що не включаються громадськими та благодійними організаціями до розрахунку суми для реєстрації платником ПДВ операції з ввезення гуманітарної допомоги.

На даний момент Закони передано на підпис Президенту.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України ,,Про волонтерську діяльність” щодо підтримки волонтерської діяльності № 7363 від 10.05.2022 р.

Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Росії проти України № 2279-IX від 31.05.2022 р.

 


Оновлено правила здійснення публічних закупівель під час воєнного стану

Оновлено правила здійснення публічних закупівель під час воєнного стану

Верховна Рада внесла зміни до Закону “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель під час дії воєнного стану (законопроєкт № 7163).

Зокрема:

  1. на період дії правового режиму воєнного стану особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, а також оборонних закупівель із забезпеченням захищеності замовників від воєнних загроз визначаються Кабінетом Міністрів;
  2. договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності законом (законопроєкт № 7163), діятимуть до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання).

 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану № 7163 від 14.03.2022 р.

 


Деяким військовозобов’язаним надано можливість тимчасово виїжджати за кордон

Деяким військовозобов’язаним надано можливість тимчасово виїжджати за кордон

З 1 вересня 2022 року військовозобов’язані працівники, а також ФОП зможуть виїжджати за кордон строком до 7 днів.

Це правило поширюватиметься тільки на ФОП та юридичних осіб, які:

– подали податкову звітність;

– не мають заборгованості з ЄСВ;

– середня заробітна плата в компанії становить не менше 20 тисяч гривень;

– внесли гарантований платіж у 200 тисяч гривень;

– кількість застрахованих осіб за останній місяць звітного кварталу має бути не менше 10 осіб.

Оформити дозвіл можна буде на порталі Дія за допомогою нової послуги “єВідрядження”. 

Отримати дозвіл на виїзд одночасно зможуть не більше 10% від кількості застрахованих осіб, але при цьому не більше 10 людей із компанії одночасно.

 

За матеріалами офіційної вебсторінки Мінцифри в Telegram

 


В Україні спрощено умови обігу імпортованих харчових продуктів 

В Україні спрощено умови обігу імпортованих харчових продуктів 

З метою безперебійного забезпечення населення країни продуктами харчування в умовах воєнного стану Кабмін скасував вимогу щодо обов’язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою. Постачальники харчової продукції могли не вказувати інформацію про продукт державною мовою України. 

19 серпня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою уточнено, що харчові продукти, ввезені на територію України з 9 березня по 1 грудня 2022 року, інформація про які викладена мовою, відмінною від державної, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати “вжити до”).

 

Постанова КМУ від 19.08.2022 р. № 922 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2022 р. № 234”

 


Визначено строки, протягом яких необхідно забезпечити здійснення безготівкових розрахунків

Визначено строки, протягом яких необхідно забезпечити здійснення безготівкових розрахунків

Кабмін прийняв відповідну постанову.

Документом встановлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

з 1 січня 2023 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб;

з 1 січня 2024 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;

з 1 січня 2025 р. – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб;

з 1 січня 2026 р. – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Натомість діюча нині постанова КМУ від 29 вересня 2010 р. № 878 “Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів” втратить чинність з 1 січня 2023 року.

 

Постанова КМУ “Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)” від 29 липня 2022 р. № 894

 


Що потрібно врахувати при укладенні трудового договору з фрілансером?

Що потрібно врахувати при укладенні трудового договору з фрілансером?

10 серпня набув чинності Закон від 18.07.2022 року № 2421, що врегульовує питання нестандартних форм зайнятості (так званий “закон про фрілансерів”).

У зв’язку з цим у Держпраці надали відповідні роз’яснення.

У статті 21-1 КЗпП закріплено нову форму трудового договору – трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Це – особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Слід звернути увагу на наступне:

  1. типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом ще має бути затверджена Мінекономіки;
  2. відповідно до закону, роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи, а також обсяг роботи;
  3. трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

– спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

– спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених законом;

– інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);

  1. кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень;
  2. працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом;
  3. відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених договором;
  4. мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого договору, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому виплачується заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором;
  5. у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру;
  6. працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці;
  7. при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 


З якими особами можна укладати договір на дистанційну роботу?

З якими особами можна укладати договір на дистанційну роботу?

У Держпраці пояснили, що законодавство не містить переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно приймає рішення, чи може робота виконуватися поза межами підприємства. Наприклад, працівники, що здійснюють продаж товарів у магазині або залучені до виробництва на заводі, можуть працювати виключно на території підприємства. Однак, якщо це робота, наприклад, адміністративна, її можна виконувати поза межами приміщення роботодавця. Такого працівника можна перевести на дистанційну роботу.

Крім цього, у разі можливості і наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:

– вагітних жінок;

– працівників, які мають дитину віком до трьох років або доглядають за дитиною до шести років (за медичними показаннями);

– працівників, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

– батьків чи опікунів дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

– працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації – тимчасово на два місяці.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління Держпраці у Запорізькій області

 

 

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X