fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 15.06.2020 по 22.06.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Jun 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  15.06.2020 по 22.06.2020 р.

 

Уряд продовжив карантин та змінив карантинні обмеження

Уряд продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня. 

Кабмін також вніс зміни до постанови № 392, якою регулюється обмеження, пов’язані з карантином. Зокрема, документ встановлює такі зміни:

– обмежено діяльність кінотеатрів з метою запобігання погіршенню епідемічної ситуації;

– іноземці та особи без громадянства (крім тих, які постійно проживають на території України або яких визнано біженцями, або які потребують додаткового захисту) не можуть перетинати державний кордон без наявного полісу страхування витрат, пов’язаних з лікуванням COVID-19, обсервацією;

– обов’язкову обсервацію проходять лише особи, що перетинають кордон та прибувають з країн або є громадянами (підданими) країн із значним поширенням COVID-19;

– скасовано вимогу обов’язкової обсервації для осіб, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, після відновлення пропуску осіб через КПВВ;

– додатковою підставою для відмови в пропуску осіб під час виїзду з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, є ненадання такою особою згоди на самоізоляцію з використанням електронного сервісу “Дій вдома” до виїзду з тимчасово окупованих територій через контрольний пункт під час дії карантину, встановленого КМУ.

Крім того, у регіонах зі значним поширенням COVID-19 може відбуватися посилення карантинних обмежень. Вони можуть встановлюватися щодо:

  • проведення спортивних, культурних, релігійних та інших масових заходів;
  • діяльності закладів, які надають послуги з розміщення;
  • роботи метрополітену;
  • перевезення пасажирів у всіх видах сполучень;
  • відвідування закладів дошкільної освіти;
  • роботи культурних закладів, фітнес-центрів та спортзалів;
  • діяльності закладів харчування.

Рішення про посилення чи послаблення обмежувальних заходів і надалі ухвалюватимуть регіональні комісії ТЕБ і НС на основі оцінки епідемічної ситуації.

 

Постанова КМУ від 12 червня 2020 р. № 480 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”

 

 


За прострочення по кредиту штрафні санкції не застосовуватимуть

16 червня Верховна Рада ухвалила Закон, який встановлює положення про недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину.

Зокрема у разі прострочення позичальником у період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня його завершення виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Закон набуде чинності  з наступного дня за днем його опублікування (на даний момент ще не опубліковано).

 

Проєкт Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19) № 3297 від 02.04.2020 р.

 


Відкоригований прибуток КІК підпадатиме під оподаткування

Зокрема, в інформаційному листі ДПС № 12  надано роз’яснення, що стосуються положень Закону № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в  частині нових об’єктів оподаткування.

Починаючи з 1 січня 2021 року скоригований прибуток КІК буде вважатися об’єктом оподаткування для платників податку на прибуток, які є контролюючими особами для таких компаній. Скоригований прибуток КІК буде визначатися відповідно до статті 392 Податкового Кодексу, а у разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній – окремо по кожній компанії. Передбачено, що до такого об’єкта оподаткування застосовується базова (основна) ставка податку – 18 %.

Сума податку до сплати контролюючої особи зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК у відповідному звітному періоді згідно із законодавством іноземних держав, пропорційно частці контролюючої особи в такій КІК та у межах суми податку, обрахованого з прибутку КІК.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 466, які ще не набрали чинності, вперше визначення об’єктом оподаткування скоригованого прибутку КІК, а також зменшення суми податку до сплати на суму сплаченого іноземним державам корпоративного податку буде відображатися в Декларації за підсумками 2021 року.

 

Інформаційний лист ДПС № 12 “Нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, запроваджені Законом № 466”

 


Змінено умови програми «Доступні кредити «5-7-9%»Змінено умови програми «Доступні кредити «5-7-9%»

Уряд прийняв відповідну Постанову.

Документом встановлено наступне:

  • пом’якшено вимоги до обов’язкової прибутковості діючого бізнесу в попередньому податковому періоді;
  • знято обмеження щодо напрямків використання коштів, отриманих суб’єктами підприємництва для фінансування оборотного капіталу;
  • заборонено використовувати банківський депозит у якості застави за кредитом в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%»;
  • знято обмеження щодо максимальної суми кредиту в рамках Програми;
  • проведено формулу розрахунку базової процентної ставки у відповідність з рівнем операційних витрат банків, який дозволяє їм забезпечувати виконання програми «Доступні кредити «5-7-9%».

Мікро- та малий бізнес зможе звернутися за отриманням кредитів за новими правилами одразу після внесення Радою Фонду розвитку підприємництва відповідних змін до Програми «Доступні кредити 5-7-9» та оновлення угод з уповноваженими банками.

Також у Мінекономіки повідомили, що Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво  вже з 16-ма банками: АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Станом на 15 червня цього року в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%» вже укладено 639 кредитні договори на загальну суму 404,8 млн гривень.

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


ФОПи-користувачі Приват24 можуть працювати з рахунками для фізосібФОПи-користувачі Приват24 можуть працювати з рахунками для фізосіб

ПриватБанк запустив єдиний мобільний застосунок для фізичних осіб і підприємців на базі Privat24 для Android і iOs. Тепер підприємці, які обслуговуються в ПриватБанку, зможуть працювати з рахунками в Приват24 для фізичних осіб.

Щоб користуватися єдиним сервісом, треба оновити мобільний банк до останньої версії.

“Традиційно банки для обслуговування фізичних осіб та бізнесу використовують різні сервіси – так робили раніше і ми, але ще в минулому році ми поставили за мету створити новий максимально простий сервіс для підприємців по роботі у Приват24 для фізичних осіб,” – говорить керівник напрямку малого та середнього бізнесу ПриватБанку Сергій Клюєв. – “Надалі ми плануємо спрощувати функціонал мобільного Приват24 для підприємців, а саме робити ще більш зручними платежі, операції з кредитами, депозитами, валютою, здаванням звітів та інші сервіси, які зараз доступні в окремій системі Приват24бізнес, а також зробимо практичнішим порядок дистанційної взаємодії підприємців зі своїми найманими бухгалтерами прямо всередині мобільного банку”.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ПриватБанку

 

 


Під час карантину не відкриватимуть справи про банкрутствоПід час карантину не відкриватимуть справи про банкрутство

Верховна Рада прийняла Закон, яким на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування не допускається відкриття провадження у справах про банкрутство боржників.

Зокрема, протягом вищезазначеного строку:

– не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року;

– продовжується строк, визначений ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо боржник доведе, що неможливість дотримання місячного строку на звернення із заявою про відкриття справи про банкрутство була спричинена поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цієї хвороби;

– комітет кредиторів та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника. У разі прийняття комітетом кредиторів та/або забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) такого рішення витрати щодо збереження та утримання майна банкрута і всі ризики щодо втрати майна або зменшення його вартості несуть кредитори, які прийняли таке рішення;

– зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Також у документі прописано процедурні питання, що стосуються вже відкритих проваджень. Зокрема на період дії карантину:

– збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно в режимі відеоконференції/шляхом опитування, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів;

– арбітражний керуючий звільняється від відповідальності за невчинення дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, якщо вони не можуть бути вчинені в умовах карантину,  якщо арбітражним керуючим це буде доведено, а також за умови повідомлення про це кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів, та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника;

– продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) №  3322 від 10.04.2020 р.

 


Який термін дії мораторію на перевірки?Який термін дії мораторію на перевірки?

Державна регуляторна служба висловила свою позицію щодо строку дії заборони проведення державними органами перевірок у зв’язку із встановленням карантину.

17 березня 2020 року в Україні на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), введено заборону проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Ця заборона була введена двома законами, але, виходячи зі змісту норм, якими ця заборона передбачувалась, термін її дії припинявся у кожному законі по-різному (Закони України від 17 квітня 2020 року № 530 та № 533).

Так, за положеннями Закону № 530 зняття заборони на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності має відбутися на підставі рішення Кабінету Міністрів України про скасування карантину, а за Законом № 533 – у конкретну дату – 30 червня 2020 року.

Проте, 29 травня 2020 року набрала чинності нова редакція Закону № 533, якою було встановлено, що заборона діятиме по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), але не раніше 30 червня 2020 року.

Отже, за новою редакцією Закону № 533 зняття заборони на проведення планових перевірок, як і у Законі № 530, також пов’язується із виданням Кабінетом Міністрів України рішення про скасування карантину.

Якщо Кабінетом Міністрів України буде прийняте рішення про продовження карантину, то дата зняття заборони припадатиме на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому дія карантину була припинена.

З огляду на те, що дію карантину продовжили до 31 липня, заборону на планові перевірки знімуть з 1 серпня (якщо Кабмін знову не продовжить карантин).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної регуляторної служби України

 

 


Держпраці відновлює перевірки щодо неоформлених працівниківДержпраці відновлює перевірки щодо неоформлених працівників

Держпраці оголосила, що після послаблення карантинних обмежень інспектори праці повертаються до інформаційних відвідувань роботодавців.

Головними темами відвідувань є:

  • недопущення використання незадекларованої праці, 
  • профілактика нещасних випадків з працівниками під час роботи. 

В першу чергу, у зону ризику потрапляють такі сфери: будівництво, сільське господарство, торгівля, організація харчування, тимчасове розміщування, АЗС тощо.

Мета таких відвідувань – доведення до роботодавця та працівників вимог законодавства та ризиків, які виникають внаслідок порушень законодавства. Крім того, під час інформаційних відвідувань і підприємці, і їх працівники мають можливість одержати відповіді на питання, що їх турбують.

Роботодавець, який використовує повністю задекларовану працю, має цілий ряд переваг, зокрема, центрами зайнятості надається допомога по частковому безробіттю застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці України

 


Невикористана відпустка перед звільненням: компенсувати чи надати?Невикористана відпустка перед звільненням: компенсувати чи надати?

Відповідні роз’яснення з цього питання надала Держпраці.

Відповідно до статті 3 Закону «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Крім того, відповідно до ст. 24 Закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Хмельницькій області

 


Чи потрібно відповідати за достовірність документів контрагента: роз’яснення судуЧи потрібно відповідати за достовірність документів контрагента: роз’яснення суду

При розгляді справи суд прийшов до висновку, що чинним законодавством України не встановлено обов’язку суб’єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Так, у цій справі ТОВ звернулося до суду і просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДФС. Позивач вважав безпідставними висновки податкового органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеним в акті перевірки контрагентом, враховуючи той факт, що податковим органом не належним чином проаналізовано наявність усіх первинних документів, що підтверджують реальність вказаних операцій. 

Також, ТОВ стверджувало, що не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Місцевий та апеляційний суд позов задовольнили.

Верховний суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій та обгрунтував це наступним.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб’єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо доводів відповідача (ДФС) про фіктивність укладених договорів між позивачем та його контрагентом, то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Чинним законодавством України не встановлено обов’язку суб’єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

 

Постанова КАС ВС від 4 червня 2020 року у справі № 340/422/19

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X