fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 15.03.2021 по 22.03.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Mar 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 15.03.2021 по 22.03.2021 р.

 

Які наслідки ведення незареєстрованої підприємницької діяльності?Які наслідки ведення незареєстрованої підприємницької діяльності?

У ДПС нагадали про відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Чинним законодавством встановлена відповідальність за такі види правопорушень:

  1. провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, – тягне за собою накладення штрафу від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн – 34 тис. грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП);
  2. за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (зокрема в податкових) застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПК);
  3. за неподання податкової звітності за періоди здійснення діяльності без держреєстрації та взяття на облік в контролюючих органах, застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК).

Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 10 % суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПК);

  1. Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 136 грн) (ст. 164 прим. 1 КУпАП).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області

 

 


У ДПС відповіли на найпоширеніші питання щодо програмних РРОУ ДПС відповіли на найпоширеніші питання щодо програмних РРО

Зокрема, серед найчастіших запитань:

  1. Які мають бути дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

  1. Що робити при зупинці роботи ПРРО, коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?

Статтею 5 Закону встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку № 317 у такому випадку до ДПС не надсилається.

Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

  1. ПРРО дозволяє лише перегляд Z-звітів перед їх відправкою. Після відправки Z-звіти не зберігаються в ПРРО та не відображаються в закритій частині Електронного кабінету. Це призводить до незручності у підрахунку обсягів операцій для складання звітності відповідно до обраної системи оподаткування. Чи будуть відображатися в електронному кабінеті платника податків у розділі «Дані РРО. Z – звіти» дані з Z – звітів ПРРО?

Відображення фіскального звітного чеку (Z-звіту) у приватній частині Електронного кабінету буде реалізовано в ході доопрацювання програмного забезпечення ІТС «Електронний кабінет».

  1. «ПРРО Каса» не дозволяє створити групи товарів для більш швидкого пошуку товарів та створення каталогу номенклатури товарів по зручним для користувача групам

Номенклатуру товарів формує та вводить користувач ПРРО самостійно. Виконання пошуку по назві товару або її частині реалізовані в безкоштовному рішенні ДПС. Користувач ПРРО може самостійно виконати налаштування груп товарів для пошуку.

  1. В «ПРРО Каса» відсутні налаштування для друку чека, у зв’язку з цим чеки друкуються лише у форматі А-4. Купівля термопринтерів для друку компактних чеків потребує додаткових витрат (від 1500 грн.)

Безкоштовний ПРРО дозволяє друк фіскальних чеків на різних пристроях. Процедуру налаштування друку описано в керівництві користувача, що знаходиться в складі архівного файлу разом з програмним забезпеченням для завантаження.

  1. ПРРО неможливо використовувати на операційній системі IOS (для iPhone)

Розробку безкоштовної версії ПРРО, застосовну для операційної системи IOS, завершено. Її буде надано для експлуатації після завершення дозвільних процедур.

  1. Чи є необхідність генерації і електронного підпису фізичної особи – підприємця і електронної печатки?

Суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо засобу, який він буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалена/кваліфікована електронна печатка.

В залежності від обраного засобу суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, у тому числі щодо особи, якій надані повноваження проводити розрахункові операції.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.

  1. Який порядок використання кваліфікованих електронних підписів фізичних осіб-підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО?

КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції. Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.

  1. Відсутність відеоматеріалів щодо безпосередньої роботи з ПРРО (внесення номенклатури товарів, формування квитанції тощо)

Актуальні матеріали щодо реєстрації та використання безкоштовного ПРРО, включаючи роз’яснення, інструкції користувачів та відеоуроки, розміщено на банері «Програмні РРО». Матеріали банеру постійно оновлюються.

  1. Питання доступності завантаження з офіційного вебпорталу ДПС програмного рішення для застосування у ПРРО та питання порядку реєстрації ПРРО

ДПС з 1 серпня 2020 року надано для користування суб’єктам господарювання 2 безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС.

Після встановлення безкоштовного програмного рішення на відповідний пристрій такий ПРРО підлягає реєстрації.

Реєстрація ПРРО здійснюється з дотриманням розділу ІІ Порядку № 317 на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України

 

 


Як довго ФОПам-єдинникам потрібно зберігати первинку?Як довго ФОПам-єдинникам потрібно зберігати первинку?

Законодавством встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання таких документів протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків – не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку документи передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності.

Крім того, зміни запроваджені з 1 січня 2021 р. щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

При заповненні податкової декларації за звітний період – 2020 рік платниками єдиного податку використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат (далі – Книги), які велися до 1 січня 2021, показники яких повинні бути підтверджені первинними документами.

Отже, ФОП – платники єдиного податку 1-3 груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань по податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, передаються органом ДПС до архіву.

Щодо відповідальності за недотримання вищенаведеного – за незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, штраф в розмірі 1020 гривень. За повторне порушення – 2040 гривень.

Також згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних ПДФО доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області

 

 


Порядок проведення медичних оглядів працівників у 2021 роціПорядок проведення медичних оглядів працівників у 2021 році

У Держпраці надали роз’яснення з цього питання.

Правила проведення медоглядів працівників встановлено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246.

Зокрема, цей наказ стосується працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі та осіб віком до 21 року.

Процедура проходження медогляду працівниками охоплює такі етапи:

  1. Роботодавець або його представник повинні подати Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду в 2021 році. До заяви додаються:

– штатний розклад або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;

– дані лабораторних досліджень умов праці по всім професіям з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

  1. Після розгляду наданих документів спеціалістом відділу з питань гігієни праці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складається Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам (далі – Акт) у 2021 році.

До Акту вносяться дані щодо шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та дані щодо робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд.

  1. Під час прийняття на роботу, також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати робітнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. В направленні повинна бути вказана характеристика умов праці робітника.
  2. На підставі Акту роботодавець протягом місяця складає чотири примірники поіменних списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам в 2021 році. (далі – Список) та погоджує їх з фахівцем відділу з питань гігієни праці. Один примірник Списку залишається на підприємстві, другий – надається закладу охорони здоров’я для проведення медичного огляду працівників, третій – надається до відділу з питань гігієни праці , четвертий – робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
  3. Роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим закладом охорони здоров’я, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію з проведення медичних оглядів (далі – Комісія), а лікарі пройшли підготовку з професійної патології.
  4. Заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним закладом Держпраці.
  5. Роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.
  6. За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія закладу охорони здоров’я складає Заключний акт у шести примірниках: один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноважений працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, профпатологу.
  7. Фахівці відділу з питань гігієни праці під час підписання Заключного акта надають рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики професійних захворювань, які обов’язкові для виконання. При підписанні Заключного акту роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік та інформацію щодо осіб, які не пройшли медичний огляд та причин, з яких вони не пройшли медичний огляд.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 


Чи потрібно ФОПу вести електронну трудову книжку?Чи потрібно ФОПу вести електронну трудову книжку?

У ПФУ проінформували про зміни, що стосуються ведення електронних трудових книжок, в т.ч. і ведення їх ФОПами, зокрема, пояснили чи повинен ФОП робити собі запис в трудову книжку.

Оскільки фізична особа – підприємець не є найманим працівником, а забезпечує себе роботою самостійно, запис щодо підприємницької діяльності в своїй трудовій книжці він не робить.

Однак нещодавно в Україні прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі. 

Для оцифрування підприємницької діяльності через персональний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України ФОПу необхідно надати скан-копії:

  • витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрація як ФОП,
  • або  довідки  з Державної податкової служби про облік як суб’єкта підприємницької діяльності.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ПФУ у Вінницькій області

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X