fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 15.02.2021 по 22.02.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 24 Feb 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  15.02.2021 по 22.02.2021 р.

 

Ненормований робочий день: на що слід звернути увагу?Ненормований робочий день: на що слід звернути увагу?

Кабмін прийняв постанову, якою продовжив дію карантину до 30 квітня 2021 р. При цьому, з 24 лютого до 30 квітня 2021 р. діятиме “адаптивний карантин”, тобто Україна повернеться до поділу на рівні епідемічної небезпеки.

На території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих масок, що закривають ніс та рот;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу;

3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

4) перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (крім осіб, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або які потребують додаткового захисту, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові перевезення тощо) без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, який покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, та діє на строк перебування в Україні.

5) перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування;

6) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. м. площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50% місць у кожному окремому залі, крім окремих заходів, визначених постановою. Організатор заходу є відповідальним за нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням осіб стоячи;

7) приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку розміщення, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому кінозалі або залі;

8) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення;

9) проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;

10) робота після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

11) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);

12) діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;

не забезпечено працівників масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

обслуговуються покупці без одягнутих масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);

не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);

13) діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики);

17) діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. м. загальної площі приміщення, басейнів – більше ніж 4 особи на одній доріжці для індивідуальних занять або 6 осіб для спортивно-тренувальних груп;

18) вчинення інших дій, визначені постановою Кабміну.

 

Постанова КМУ від 17 лютого 2021 року № 104 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”

 

 


Чи зобов’язаний ФОП повідомляти ДПС щодо сплати ЄСВ за нього як найманого працівника?Чи зобов’язаний ФОП повідомляти ДПС щодо сплати ЄСВ за нього як найманого працівника?

У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання. Зокрема, контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески (ст. 20 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Тому ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Заниження сум чистого доходу: яких санкцій чекати?Заниження сум чистого доходу: яких санкцій чекати?

У ДПС наголосили, що законодавством встановлена відповідальність за заниження суми чистого доходу, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на доходи ФО.

Так, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 ПК, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 % суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу).

Якщо такі дії вчинені умисно, то штраф становитиме 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПК).

Якщо такі дії вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тоді може бути накладено штраф в розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПК).

Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК).

На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПК).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу “ЗІР” ДПС України 

 

 


Чи залежить розмір ЄСВ від тривалості робочого дня працівника?Чи залежить розмір ЄСВ від тривалості робочого дня працівника?

У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання, зокрема, щодо розміру ЄСВ за працівника, якому встановлено неповний робочий день.

Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (абз. другий частини п’ятої ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 Кодексу законів про працю).

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день (у 2021 році 1320 грн = 6000 грн х 22%).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області

 

 


Ненормований робочий день: на що слід звернути увагу?Ненормований робочий день: на що слід звернути увагу?

У Державному центрі зайнятості наголосили на основних аспектах встановлення ненормованого робочого дня працівнику.

 На сьогодні документом, який може зорієнтувати працівників і роботодавців у цьому питанні, є Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Мінсоцполітики України від 10.10.1997 р. № 7 (Рекомендація № 7). Згідно з ними, ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Встановлюючи такий режим роботи потрібно пам’ятати:

  1. Ненормований робочий день застосовується щодо певних робіт, професій і посад

Цей режим є винятком з правил і застосовується до тих працівників, праця яких має особливе суспільне значення. Проте затвердженого переліку робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем немає. Рекомендації № 7 встановлюють лише приблизні критерії, коли може бути застосовано ненормований робочий день. Зокрема, він може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:

а) осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

б) осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (наприклад, у сільському господарстві);

в) осіб, які розподіляють час для виконання роботи на свій розсуд.

Рекомендації не є нормативно-правовим актом і відійти від їх змісту можливо в колективному договорі.

  1. Використання ненормованого робочого дня не передбачає дотримання обмежень, що випливають з правового режиму надурочних робіт

Залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня не слід ототожнювати із залученням до надурочної роботи, адже:

а) для надурочних робіт потрібні підстави, визначені статтею 62 Кодексу законів про працю, а для залучення до роботи на умовах ненормованого дня потрібна виробнича необхідність, яка визначається в кожному окремому випадку;

б) встановлена ст. 63 КЗпП заборона на залучення до надурочних робіт певних категорій осіб не поширюється на залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня;

в) гранична тривалість застосування надурочних робіт визначена у ст. 65 КЗпП, а тривалість роботи при ненормованому робочому дні – ні.

  1. Запровадження ненормованого робочого дня можливе в договірному порядку

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Конкретна тривалість додаткової відпустки для працівників на умовах ненормованого робочого дня встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором (п. 3 Рекомендацій № 7). 

Також потрібно враховувати положення галузевих угод. Так, Додатком 1 до Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 – 2020 рр. затверджено Орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватися додаткова відпустка.

  1. Застосування ненормованого робочого дня передбачає поширення на працівника спеціальних гарантій

Відповідно до ст. 8 Закону «Про відпустки» компенсуватися праця на умовах ненормованого робочого дня має за допомогою надання додаткової щорічної відпустки тривалістю не більше 7 календарних днів (конкретна тривалість встановлюється в колективному договорі). Окрім того, власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій № 7).

  1. Неможливість застосування ненормованого робочого дня до працівників на умовах неповного робочого дня

Як зазначено у пункті 2 Рекомендацій № 7, ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Вважається, що ці особи зацікавлені у зменшеному робочому навантаженні. В законодавстві встановлено низку категорій працівників, яким гарантується встановлення неповного робочого дня (серед них – вагітні жінки, матері з дітьми віком до 14 років, працівники, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною віку 3 років, особи похилого віку, особи з інвалідністю і т.д.). При цьому для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день застосовуватись може.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

 


Які гарантії встановлені для працівників, які працюють у нічний час?Які гарантії встановлені для працівників, які працюють у нічний час?

У Державному центрі зайнятості розповіли, які права та пільги мають працівники, залучені до роботи в нічний час (з 22-ої години до 6-ої ранку).

Зокрема, для таких працівників:

1) Передбачено скорочення тривалості роботи в нічний час

Ст. 54 КЗпП передбачає, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП). 

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. 

При роботі в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, при цьому тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи в денний час. Тому скорочення тривалості роботи в нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня. Тривалість роботи не скорочується в разі, коли працівник прийнятий для роботи лише в нічні зміни. Це зазначено в листі Міністерства соціальної політики України.

2) Встановлено гарантії в оплаті праці за роботу в нічний час

Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП). 

Статтею 3-1 Закону «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

3) Робота в нічний час дозволяє вийти на пенсію на пільгових умовах

Робота в нічний час враховується як шкідливий виробничий фактор, який надає право вийти на пенсію за віком на пільгових умовах. Постанова КМУ від 24 червня 2016 р. № 461 визначає, які категорії працівників мають право на достроковий вихід на пенсію. 

4) Заборонено залучення окремих категорій осіб до роботи в нічний час

Хоча Конституція проголошує право кожного на працю, на яку він вільно погоджується або яку вільно обирає, законодавство нашої країни обмежує права на працю вночі. Це стосується певних категорій осіб, яким нічна праця може спричинити шкоду для здоров’я. Так, відповідно до ст. 54 КЗпП, забороняється залучення до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

2) осіб, молодших 18 років;

3) інших категорій працівників, передбачених законодавством (наприклад, батьків, які виховують дитину без матерів та інших осіб, зазначених у ст. 186-1 КЗпП.

5) Допустиме залучення до роботи в нічний час окремих категорій осіб за деяких умов:

1) осіб з інвалідністю – лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 КЗпП);

2) осіб похилого віку – тільки за їх згодою та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X