Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 14.09.2020 по 21.09.2020 р.
У яких випадках нараховується пеня за несплату податків під час карантину?
У ДПС розповіли про винятки, коли нараховується пеня за несплату податків під час карантину.
Зокрема, законодавством передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Проте це правило містить винятки.
Відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені під час карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
2) відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
3) порушення вимог законодавства в частині:
– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
– цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС України у Дніпропетровській області
Кабмін врегулював роботу Prozorro.Market
З метою реалізації положень Закону “Про публічні закупівлі” Кабмін прийняв відповідну постанову.
Зокрема. законом передбачено можливість проведення закупівель, вартість яких не перевищує 200 тис. грн через електронний каталог Prozorro.Market.
Державні замовники зможуть користуватись Prozorro.Market для закупівель до 200 тисяч гривень, а ті, що є монополістами у своїй галузі – до 1 млн грн. Раніше верхня межа закупівель була лише 50 тисяч.
Постановою встановлено наступні правила користування електронним каталогом:
- встановлено плату з переможця відбору за надання доступу до електронного каталогу:
- 3% суми договору про закупівлю, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис гривень;
- 2% суми договору про закупівлю, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривень;
- 1% суми договору про закупівлю, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень.
- необхідність проходження процедури кваліфікації для користування електронним каталогом. Адміністратор установлює одну або кілька з таких кваліфікаційних вимог до учасника:
- наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору;
- оголошення про проведення відбору не повинно містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Фізична особа, ФОП, юридична особа – резидент або нерезидент/учасник може звернутися до адміністратора через електронну систему закупівель щодо перегляду вимог до учасника, зазначених в оголошенні про проведення відбору, протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення;
- порядок подання заявки.
Учасник може подати лише одну заявку (або повтрону, якщо першу відхилив адміністратор) протягом строку дії оголошення про проведення відбору, але не пізніше ніж за 30 робочих днів до дня закінчення строку дії такого оголошення.
У разі оновлення адміністратором оголошення про відбір учасник може оновити свою заявку та подати її протягом трьох робочих днів.
Заявка подається в електронній формі шляхом заповнення окремих полів та завантаженням необхідних документів, що підтверджують відповідність вимогам.
Адміністратор розглядає заявку протягом 10 робочих днів з дня її оприлюднення в електронній системі закупівель.
Доступ до електронного каталогу надається протягом п’яти робочих днів з дня включення заявника до переліку кваліфікованих постачальників.
Адміністратор відхиляє заявку учасника у разі, коли:
– учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам;
– інформація про учасника внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
– у Єдиному реєстрі відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (крім нерезидентів);
– учасник визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
– учасник є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель;
– не відповідає іншим вимогам, установленим в оголошенні про проведення відбору постачальника;
– учасник зазначив у заявці недостовірну інформацію, що є суттєвою під час визначення результатів відбору постачальника;
– учасник зазначив у заявці недостовірну інформацію про ліцензії, документи дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
Учасник може повторно подати заявку, коли його заявка була відхилена адміністратором.
Електронна система закупівель інформує постачальника не пізніше ніж за 30 днів до дня закінчення строку дії оголошення.
У разі коли строк дії ліцензії, документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом, закінчився, пропозиція постачальника не відображається в електронному каталозі.
Постанова КМУ від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”
Оновлено правила використання електронних грошей
Нацбанк змінив порядок користування електронним грошима.
Серед найважливіших змін:
- Необхідність ідентифікації користувачів електронних грошей.
Банки повинні здійснювати заходи з належної перевірки користувачів електронних грошей, у тому числі їх ідентифікацію та верифікацію, як і під час відкриття рахунків (стосується клієнтів, які відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати різні операції: купувати товари, платити за послуги тощо). Крім того, перекази з використанням електронних грошей мають супроводжуватися інформацією про платника та отримувача;
- визначено умови, коли належна перевірка клієнтів не потрібна, зокрема, якщо:
– ініціюється операція з електронними грошима, що здійснюється з використанням наперед оплаченої картки, та виконуються усі належні заходи щодо зменшення ризиків;
– здійснюється оплата товарів готівкою або за допомогою платіжної картки з використанням електронного гаманця (технічного/транзитного), що відкривається одноразово виключно для технологічного проведення цієї операції, за умови виконання емітентом відповідних вимог щодо супроводження переказу коштів інформацією відповідно до вимог законодавства;
- змінено ліміти для операцій з електронними грошима. Для ідентифікованих та верифікованих у повному обсязі користувачів електронних гаманців скасовано обмеження, встановлені раніше щодо сум електронних грошей, на які можуть здійснюватися розрахунки та перекази. На поповнюваному електронному гаманці може зберігатися максимальна сума в розмірі 400 000 грн; на непоповнюваному – 5 000 грн;
- посилено вимоги до банків-емітентів електронних грошей щодо контролю за діяльністю комерційних агентів. Як і раніше, емітентом електронних грошей в Україні може бути лише банк. Проте небанківські фінустанови та інші комерційні компанії можуть бути агентами та надавати послуги з розповсюдження електронних грошей, із поповнення електронних гаманців і здійснення розрахунків.
Агенти зобов’язані:
– відкривати в банка-емітента окремий поточний рахунок для здійснення агентської діяльності (крім агентів із розповсюдження та поповнення, що є банками, небанківськими фінустановами або одночасно є торговцями в програмі лояльності);
– використовувати готівку, отриману в клієнта, виключно для внесення на окремий поточний рахунок і не можуть користуватися нею в інших цілях;
– підтверджувати кожну операцію з приймання готівки касовим документом;
– не зможуть передавати свої повноваження за агентським договором іншим суб’єктам господарювання й фізичним особам.
Контроль за дотриманням порядку зарахування готівки агентами здійснюватиме банк-емітент;
- підвищено рівень захисту прав користувачів електронних грошей через встановлення вимог до банків-емітентів електронних грошей.
Відповідна постанова набрала чинності 15 вересня 2020 року.
Водночас Національний банк передбачив для банків перехідний період – 6 місяців для того, щоб розробити та подати регулятору зміни до правил використання електронних грошей та привести свою діяльність у відповідність до вимог нового регулювання.
Постанова Правління Національного банку України від 11 вересня 2020 року № 133 “Про затвердження Змін до Положення про електронні гроші в Україні”.
Як захистити нерухомість від рейдерів: поради Мін’юсту
У Міністерстві юстиції розповіли як уникнути рейдерського захоплення майна.
По-перше, об’єкт нерухомості має бути внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Адже трапляються випадки, коли громадяни, маючи лише паперове свідоцтво про приватизацію майна з реєстрацією БТІ (яке, до речі, є абсолютно легітимним), не звертаються за реєстрацією у реєстрі. Як правило, тут йдеться не про рейдерство в державних реєстрах, а про шахрайські дії, передусім – про підробку документів.
Вносити відповідні дані до державних реєстрів сьогодні можуть державні або приватні нотаріуси, а також державні реєстратори.
По-друге, зупинити будь-які реєстраційні дії можна двома способами:
1) на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;
2) на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. У заяві необхідно викласти всі деталі вашої справи.
Строк заборони проведення реєстраційних дій у випадку подання такої заяви становить 15 днів.
Судове рішення може бути альтернативою заяві. Проте, зважаючи, що для винесення рішення по справі часто треба чекати кілька місяців, міністерство радить реагувати оперативно та звертатися із заявою.
Повторно таку заяву можна подати через 5 днів від моменту поновлення реєстраційних дій.
По-третє, якщо ж уникнути правопорушення все ж не вдалося – звертайтеся зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скаргу протягом 30 днів, що дозволяє набагато швидше, ніж у судовому порядку, відновити справедливість та скасувати злочинні реєстраційні дії.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Як користуватися єдиним рахунком для сплати податків, зборів та ЄСВ?
У ГУ ДПС у Полтавській області повідомили, що з 1 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ.
Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом, і єдиного внеску.
Єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:
– з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (такий виняток пов’язаний з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування для цих податків),
– частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.
Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет. На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.
Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС та єдиного внеску, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Полтавській області
Недопущення інспекторів Держпраці до перевірки загрожує штрафом
В управлінні Держпраці у Закарпатській області нагадали про санкції за перешкоджання проведення перевірки інспекторам Держпраці.
Відповідальність за вчинення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, предметом якого є перевірка належності оформлення трудових відносин, регулюють абзаци 7, 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю. Так, юридичні особи та ФОПи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (зараз – 15 тис. грн);
– недопущення до проведення перевірки з питань належного оформлення трудових відносин, створення перешкод у її проведенні – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (зараз – 80 тис. грн).
За матеріалами офіційного вебсайту управління Держпраці у Закарпатській області
З працівником не проведено розрахунку при звільненні: роз’яснення Мін’юсту
У Міністерстві юстиції розповіли як діяти роботодавцю, коли при звільненні працівнику не виплатили зарплату.
Так, відповідно до Кодексу законів про працю, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Якщо працівник в день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою.
Якщо добровільно роботодавець зарплату не віддав – необхідно звертатися до суду і паралельно заявити про стягнення компенсації у формі виплати середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», в разі непроведення відповідачем розрахунку з позивачем, як працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст. 117 КЗпП повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
