Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 14.07.2023 по 20.07.2023 р.
З 21.07.2023 р. діють зміни в частині реєстраційних дій щодо бізнесу, який зареєстрований в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській обл., АРК
Мін’юст видав наказ № 2179/5 від 09.06.2023, яким частково змінюється принцип територіальності при реєстрації прав та бізнесу.
Так, в межах всієї території України будуть здійснюватися реєстраційні дії щодо:
– юридичних осіб, громадських формувань, права власності та інших речових прав, якщо місцезнаходженням юридичної особи чи майна є АРК, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська обл.;
– юридичних осіб – релігійних організацій;
– окремих видів юридичних осіб публічного права (належать до сфери управління ОВВ або частка держави в статутному капіталі – 100 %);
– на підставі судових рішень .
Також, можна буде обрати територіальність при реорганізації юридичної особи.
Зміни діятимуть з 21.07.2023 р, крім реєстрацій нерухомого майна в межах України на підставі судових рішень, які здійснюватимуться з 05.10.2023 р.
Наказ Міністерства юстиції України № 2179/5 від 09.06.2023 “Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно- територіальних одиниць”
Як оподатковується дохід від операцій з криптовалютою?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, оскільки відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Тому станом на зараз, дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України.
При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% та ставку військового збору 1,5%.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок і військовий збір з таких доходів.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Житомирській області
Як ФОПу-платнику ЄП повідомити ДПС про здійснення господарської діяльності за кордоном?
Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ, інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.
Суб’єкт господарювання для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) – до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форму Заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності. У разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку І та ІІ груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни – п. 298.5 ст. 298 ПКУ.
У разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку ІІІ групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни – п. 298.6 ст. 298 ПКУ.
Таким чином, СГ – платник єдиного податку, який планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) повинен у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначає: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
Посилено відповідальність за порушення у сфері колективних договорів
Верховна Рада прийняла відповідний закон (законопроєкт №7629).
Ним передбачено збільшення розмірів штрафів за окремі види правопорушень. Зокрема за:
– ухилення від участі в колективних переговорах застосовуватимуть штраф від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-850 грн) (замість чинного розміру штрафу – від 3 до 10 нмдг);
– ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів загрожуватиме від 5 до 10 нмдг (85-170 грн) (чинна норма передбачає від 1 до 5 нмдг).
Не накладатимуть штраф на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.
Закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності № 7629 від 02.08.2022
Чим загрожує роботодавцю невиплата зарплати під час воєнного стану?
У Держпраці надали відповідні роз’яснення.
Згідно з частиною 5 статті 97 КЗпП оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі власник або уповноважений ним орган здійснюють після виконання зобов’язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (частина 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці»).
За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність.
Так, стаття 41 КпАП передбачає за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 нмдг (510-1700 грн).
Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 нмдг (1700-5100 грн).
У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за статтею 175 Кримінального кодексу України. Покарання за такі дії передбачають сплату штрафу від 500 до 1000 нмдг (8500-17000 грн) або виправні роботи на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Ті самі дії роботодавця, вчинені внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, будуть покарані штрафом від 1000 до 1500 нмдг (17000-25500), або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Роботодавець може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.
Згідно з вимогами статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Затримку виплати зарплати роботодавець повинен компенсувати працівнику
У Держпраці наголосили, що роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату найманим працівникам своєчасно та в повному обсязі.
У разі несвоєчасної виплати зарплати роботодавець зобов’язаний виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати.
Компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати виплачують громадянам у разі затримки виплат, нарахованих громадянам, на один і більше календарних місяців.
Порядок і умови такої компенсації визначені в Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
