Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 14.06.2021 по 22.06.2021 р.
Карантин продовжено до 31 серпня
Кабмін прийняв постанову, якою продовжив карантин в Україні до 31 серпня 2021 року.
На всій території України встановлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки.
З урахуванням цього діятимуть такі обмеження:
- у громадському транспорті та під час масових заходів або відвідин приміщень всі учасники мають дотримуватись маскового режиму;
- робота закладів громадського харчування, розважальних закладів (нічних клубів), кінотеатрів та залів інших сфер культури, проведення інших масових заходів дозволяється за умов носінням масок та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників. Дотримання маскового режиму є необов’язковим за умови наявності у всіх учасників та організаторів заходу одного з таких документів:
– негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до проведення заходу),
– негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до проведення заходу),
– документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях;
- перетин державного кордону з будь-яких країн є безперешкодним для громадян України або іноземців з посвідкою на постійне проживання. Так само безперешкодно громадяни України можуть перетинати КПВВ.
Для іноземців завжди обов’язково потрібно мати страховий поліс на випадок захворювання на COVID-19, та одну із наступних позицій:
– негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до перетину кордону),
– негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до перетину кордону),
– документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях, виданий відповідно до ММСП або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію.
У разі встановлення на території України іншого рівня епідемічної небезпеки перетин державного кордону України з будь-яких країн для громадян України або іноземців з посвідкою на постійне проживання є безперешкодним за наявності одного із вищезазначених документів.
За відсутності таких документів чи довідок особа має пройти самоізоляцію за допомогою застосунку “Вдома” або обсервацію у випадку відмови чи неможливості скористатись цим застосунком.
У разі встановлення на території України іншого рівня епідемічної небезпеки перетин КПВВ для громадян України є безперешкодним за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях.
Якщо такий документ відсутній, особа має пройти самоізоляцію за допомогою застосунку “Вдома” або обсервацію.
Припинити самоізоляцію така особа може відразу, отримавши негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 безпосередньо в пункті тестування на КПВВ.
За матеріалами Урядового порталу
Які документи потрібно подати юрособам до 10 жовтня для підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарів?
У період з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року (включно) всі юридичні особи, щодо яких в ЄДР мають міститися відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), мають подати державному реєстратору документи для оновлення відомостей про КБВ.
Для цього державному реєстратору необхідно подати:
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) – форма 2 або заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування – форма 4;
- структуру власності довільної форми з урахуванням рекомендацій Мінфіну;
- витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі коли засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Детальніші вимоги до цієї процедури містяться у наказі Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності».
Зі зразками складання схематичного зображення структури власності можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України.
За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook
Митні декларації будуть у відкритому доступі
Мінцифра разом із Державною митною службою оприлюднили дані щодо митних операцій.
Загалом дані відкрили про близько 4 млн експортно-імпортних операцій від лютого 2020 року до травня 2021 року. Кожна митна декларація має 17 пунктів, серед яких: коди напрямку переміщення товарів, інформація про митний режим, тип декларації, кількість, маса та вартість товару, країна-партнер, країна походження, наявність квот, тощо.
Відтепер українські підприємці можуть переглядати експортно-імпортні декларації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а також отримувати дані за допомогою API-сервісу. Це допоможе бізнесу краще планувати свою діяльність, дослідникам спиратися на підтверджені та офіційні дані, а органам влади ефективніше взаємодіяти з бізнесом.
У Мінцифри зазначили, що дані про імпорт та експорт – одні з найбільш закритих у світі. Часто їх оприлюднюють тільки як зведені статистичні показники. Тривалий час підприємці в Україні не мали доступу до детальних даних зовнішньоекономічної діяльності. Це перешкоджало ухвалювати оперативні та зважені рішення щодо розвитку бізнесу.
Інформація про експортно-імпортні операції відкрита відповідно до вимог українського законодавства. Дані оновлюватимуться щомісячно.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
Як розмір ЄСВ для новостворених ФОПів І та ІІ групи?
У ДПС нагадали про порядок сплати ЄСВ ФОПами-єдиноподатниками.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується:
- для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
- для ФОП – платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з пп. 298.1.2 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (I чи II групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.
Таким чином, ФОП, який до кінця місяця, в якому відбулась його державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подав заяву про обрання I чи II групи спрощеної системи оподаткування, є таким, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄCВ за цей місяць для нього визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄCВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄCВ та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників ЄП I чи II групи, нараховують ЄCВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄCВ та не менше за розмір мінімального страхового внеску.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Харківській області
Що робити, коли ПРРО не працює?
У ДПС надали роз’яснення, що робити в таких випадках.
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку від 23.06.2020 №317, при виявленні несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. №2-ПРРО) за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку №317).
Таким чином, при виявленні несправностей або некоректної роботи ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати Повідомлення за ф. №2-ПРРО та окремо повідомити виробника такого ПРРО для усунення невідповідностей.
При цьому, якщо ПРРО обслуговується в ЦСО, з яким виробник уклав договір про технічне обслуговування ПРРО, або якого виробник рекомендував як відповідальну особу в частині технічного обслуговування ПРРО, то суб’єкту господарювання необхідно повідомляти ЦСО про виявлені несправності.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області
Оновлено процедуру звільнення працівників
З 10 червня 2021 року діють зміни трудового законодавства, в т.ч. які стосуються порядку звільнення працівника.
Зокрема, відтепер власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю ( далі – КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно з’явився обов’язковий документ, який потрібно видати працівнику, що звільняється.
Видавати копію наказу про звільнення необхідно за будь-якої підстави звільнення працівника.
До введення вищезазначеної зміни, копію наказу при звільненні працівника з ініціативи роботодавця видавали в обов’язковому, а з інших підстав (за власним бажанням, за угодою сторін тощо) – на вимогу працівника.
За матеріалами офіційного вебпорталу Федерації професійних спілок України
Роботодавець не звільняється від обов’язку виплачувати зарплату, навіть якщо його рахунки арештовані
Суд при розгляді справи визнав незаконними дії керівника юрособи, що полягали у порушенні термінів виплати заробітної плати.
Посадова особа юридичної особи звернулася до суду з позовом про оскарження постанови інспектора Держпраці.
Зокрема, фахівець Держпраці у жовтні 2020 року провів позапланову перевірку щодо виконання вимог припису суб’єктом господарювання. В ході перевірки встановлено факт невиконання законних вимог інспектора праці, у зв’язку з чим керівника притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП, а саме за те, що в порушення вимог частини першої статті 116 КЗпП виплата розрахункових коштів звільненим працівникам не провадиться у день звільнення.
Керівник пояснював невиконання вимог припису тим, що існує накладення арешту на рахунки і в зв`язку з цим неможливо своєчасно виплатити працівникам заробітну плату. Проте колегія суддів вважає це пояснення необґрунтованими, оскільки не надано жодного документального підтвердження щодо вжиття заходів із зняття арештів банківських рахунків з метою виплати всіх необхідних працівникам коштів на виконання вимог припису.
Обов`язок роботодавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом законодавчо закріплений на рівні держави.
Місцевий та апеляційний суди підтримали позицію Управління Держпраці у Сумській області, і зазначили, що інспектор праці діяв в межах чинного законодавства. Скарга керівника підприємства залишилась без задоволення. Постанова набрала законної сили.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Сумській області
Яка відповідальність загрожує за невиплату зарплати?
У Держпраці розповіли про наслідки для роботодавця за несвоєчасну виплату заробітної плати. Зокрема, за таке порушення передбачено фінансову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
- Фінансова відповідальність
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю роботодавці несуть фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (наприклад, якщо ваш роботодавець затримав заробітну платню на два тижні, то станом на травень 2021 року, він сплатить штраф у розмірі 18 тис. грн)
- Адміністративна відповідальність
У статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).
- Кримінальна відповідальність
За безпідставну невиплату зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином, передбачено згідно статтею 175 Кримінального кодексу – кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо зарплату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 25500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці в Івано-Франківській області
Яка різниця між переведенням на іншу посаду та переміщенням працівника?
У Дежпраці надали відповідні роз‘яснення.
- Переведення працівника на іншу посаду
Переведенням працівника вважаються обставини, при яких змінюється виконувана робота: спеціальність, кваліфікація, підприємство або місцевість, де працівник раніше працював. Переведення на іншу постійну роботу, в установу, в іншу місцевість допускається тільки за згодою працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП: «Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством».
Право власника при переведенні працівника:
– отримати згоду працівника;
– за наявності підстав використовувати порядок, встановлений ч. 3 ст. 32 КЗпП, а саме: «У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».
- Переміщення працівника
Відповідно до законодавства переміщення в інший структурний підрозділ за умови збереження попередньої трудової функції не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника.
Частиною 2 статті 32 КЗпП передбачено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце без змін найменування посади та функцій.
Переміщення працівника доцільно оформляти шляхом видання наказу чи розпорядження.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
