Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 13.09.2023 по 19.09.2023 р.
Як держреєстратори перевірятимуть інформацію про КБВ?
Мін’юст визначив Порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи».
Порядок встановлює такі правила:
- держреєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юридичної особи. Така перевірка здійснюється у разі, якщо держреєстратор внесе в ЄДР відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, та отримає від такої юрособи письмові пояснення;
- перевірка інформації про КБВ та/або структуру власності здійснюється протягом 10 робочих днів після її початку. У разі виникнення у держреєстратора необхідності отримання додаткової інформації строк проведення перевірки продовжується на період з дня надіслання держреєстратором відповідної вимоги і до дня отримання ним запитуваної інформації;
- у разі встановлення за результатами проведеної перевірки неактуальності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, внесеної до ЄДР, Мін’юст вживає заходів щодо притягнення такої юридичної особи до відповідальності у порядку, визначеному законодавством.
Цей Порядок набирає чинності з 01 жовтня 2023 року, але не раніше дня його офіційного опублікування. Поки наказ ще не опубліковано.
Наказ Міністерства юстиції України від 14.09.2023 р. №3265/5 “Про затвердження Порядку проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи”
Що заборонено пересилати поштою з 13.09.2023 р.?
Кабмін визначив перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, а також Порядок їх вилучення та розпорядження ними.
Зокрема, у внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати:
– національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту;
– харчові продукти, строк придатності яких не перевищує 10 днів;
– алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об’ємних одиниць, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка тощо.
У міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати:
– дозволи на право носіння зброї,
– трудові книжки,
– військові квитки,
– документи, що посвідчують особу (крім пересилання в реєстрованих міжнародних поштових відправленнях паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також у період воєнного стану або на період, що закінчується в останнє число місяця, у якому завершується дія карантину, встановленого на території України Кабінетом Міністрів України, паспортів громадянина України, посвідчення особи на повернення в Україну, національних посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії).
З повним переліком заборонених вкладень до пересилання можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/958-2023-%D0%BF#Text
Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2023 р. № 958 “Про затвердження переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, і Порядку вилучення вкладень, заборонених до пересилання, із поштових відправлень та розпорядження ними”
В Україні запрацює Дія.Engine, в якому держоргани створюватимуть свої реєстри
Як повідомили в Мінцфри, платформа Дія.Engine — інноваційне рішення, завдяки якому міністерства й державні органи зручно створюватимуть реєстри і керуватимуть ними. Це дасть змогу впорядковано й безпечно зберігати дані в реєстрах, автоматизовувати та оцифровувати державні послуги, що пришвидшить запуск онлайн-сервісів та діджиталізацію загалом.
“Зараз на платформі Дія.Engine розробляється 50 реєстрів. Частина з них вже працюють, інші — у розробці та будуть готові найближчим часом”, — зазначив Михайло Федоров.
Один з відомих реєстрів, розроблений з допомогою Дія.Engine, — Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна.
Всього в Україні понад 400 державних реєстрів. Значна частина з них технологічно застарілі і вразливі до кібератак. Частина досі зберігається в паперовому вигляді чи ексель-табличках. Такі реєстри не можуть обмінюватися даними з іншими системами. А отже, унеможливлюють запуск багатьох цифрових послуг та розвиток цифрової держави. Платформа Дія.Engine — системне рішення, яке змінює підхід до створення реєстрів та керування ними.
Платформа Дія.Engine дає змогу держорганам розробляти реєстри різного рівня складності за допомогою простих інструментів та автоматизовувати державні послуги та бази даних.
За матеріалами Урядового порталу
Подавати Повідомлення щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку можна необмежену кількість разів
У ДПС пояснили, що платник податку не обмежений у кількості разів для подання Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості на розгляд комісії регіонального рівня, якщо він не скористався процедурою адміністративного оскарження.
Згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №1165) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку ризиковості (далі – Повідомлення) подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
За результатами розгляду інформації та копій документів протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Платник податку не обмежений у кількості разів для подання Повідомлення на розгляд комісії регіонального рівня у разі, якщо він не скористався процедурою адміністративного оскарження.
Механізм адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відповідність критеріям ризиковості платника податку визначено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який затверджено Постановою № 1165.
За матеріалами ЗІР, категорія 101.18
Мінекономіки надало роз’яснення щодо обчислення середньої заробітної плати за новими правилами
Роз’яснення стосуються наступних моментів:
- Дата, з якої застосовуються зміни – норми постанови КМУ від 08.09.2023 № 957 слід застосовувати з дня її офіційного опублікування, а саме з 12 вересня 2023 року.
- Визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги
Відповідно до змін, обчислення середнього заробітку для надання матеріальної (грошової) допомоги проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги.
Тобто у разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для надання матеріальної (грошової) допомоги, при обчисленні середнього заробітку для її надання розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю надання зазначеної допомоги.
Водночас зазначеними нормами Порядку не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані.
- Врахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги
Змінами передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати для виплати матеріальної (грошової) допомоги за останні 12 місяців, враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у пункті 4 цього Порядку. Також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Тобто середня заробітна плата в розрахунковому періоді працівникам обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, які нараховано за місяці розрахункового періоду.
Водночас абзацом третім пункту 3 Порядку встановлено, що премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.
Отже, визначені Порядком розміри премій, які враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати, також мають бути включені до розрахунку середньої заробітної плати в місяцях розрахункового періоду.
- Механізм обчислення середньої заробітної плати для виплати матеріальної (грошової) допомоги
Змінами встановлено порядок обчислення середньої заробітної плати у разі визначення її законодавством як величини для надання матеріальної (грошової) допомоги.
Так, передбачено, що середньомісячна заробітна плата для виплати матеріальної (грошової) допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
В свою чергу, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства.
Отже нарахування виплат для надання матеріальної (грошової) допомоги, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 12 місяців, що передують місяцю надання зазначеної допомоги, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
Водночас оновленим Порядком не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані.
Крім того, змінами встановлюється порядок обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, згідно якого середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.
- Механізм обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року
Постановою № 957 визначено новий порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року.
Так, передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
Отже, враховуючи зміни, середня заробітна плата для виплати компенсації за зазначені вище невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 1 січня 2023 року.
При цьому норми Порядку не містять вимог щодо особливого розрахунку для таких працівників, а також врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом зазначеного періоду.
Тобто середня заробітна плата за фактично відпрацьований в 2023 році період обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, нарахованих в місяцях розрахункового періоду, з урахуванням положень абзацу третього пункту 3 Порядку, в якому зазначено, що якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
При цьому, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду та ділиться на кількість календарних днів розрахункового періоду.
Роз’яснення Міністерства економіки України щодо порядку обчислення середньої заробітної плати у зв’язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 957 „Про внесення змін до Порядків, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. № 100 і від 8.08.2016 № 500ˮ
Особливості строкових трудових договорів, на які потрібно звернути увагу
У Держпраці нагадали, що строковий договір укладається на певний визначений термін і може закінчуватися як конкретною датою, так і часом настання певної події, наприклад, виходом із відпустки працівника, робоче місце якого зайняли.
Є ще низка особливостей, зокрема:
– для звільнення не потрібна заява, оскільки своє волевиявлення працівник уже вчинив, погодившись на строковий договір;
– звільнити працівника можна, і якщо строковий договір закінчується під час його відпустки або тимчасової непрацездатності, бо таке звільнення відбувається не з ініціативи роботодавця;
– для розірвання строкового договору в працівника мають бути поважні причини, наприклад, хвороба, переїзд, вступ до навчального закладу.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Що потрібно знати про трудові гарантії для вагітних жінок і працівників із дітьми?
У ДПС звернули увагу на основних моментах праці вагітних жінок і працівників із дітьми.
- Відмова у працевлаштуванні
Якщо на вакансію роботодавця відгукнулися вагітна жінка, мати дітей до 3 років, одинока мати дитини до 14 років або дитини з інвалідністю, а також особа, яка виховує дитину до 14 років без матері, жоден із цих випадків не може слугувати відмовою у прийнятті на роботу. Якщо є інші поважні причини, їх потрібно обґрунтувати у письмовій формі. Таке рішення кандидат може оскаржити в суді.
З цих самих причин забороняється знижувати працівникам заробітну плату.
- Якщо працівниця вагітна або має дітей до 3 років і не може виконувати свої обов’язки, її потрібно перевести на легшу й безпечнішу роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої зарплати.
- Роботодавцю заборонено вимагати від вагітної працівниці або такої, що має дітей до 3 років, працювати вночі (з 10 години вечора до 6 години ранку), у понаднормові години та вихідні або їздити у відрядження. Якщо жінка має дітей – від 3 до 14 років, або ж доглядає дитину з інвалідністю, за бажанням вона може працювати понаднормово чи їздити у відрядження. Ці самі вимоги поширюються на працівників, які виховують малолітніх дітей без матері.
- Відпустки, які надаються вагітним жінкам і працівникам із дітьми:
– оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
– одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини;
– відпустка для догляду за дитиною;
– відпустка працівникам, які всиновили дитину (дітей);
– додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
З детальнішою інформацією можна ознайомитись в інфографіці
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у м. Києві
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
