Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 13.07.2020 по 20.07.2020 р.
Оновлено правила оренди під час карантину
16 липня набув чинності Закон № 692-IX, спрямований на підтримку сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією карантинних обмежувальних заходів.
Серед іншого документ встановлює порядок сплати платежів за оренду. Зокрема:
- у період з моменту встановлення карантину і до його скасування плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони;
- розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на:
– суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі,
– договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
До набрання чинності цим законом діяло положення про те, що на час дії карантину, обставиною зменшення або звільнення від орендної плати також може бути запроваджена заборона на певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, що забороняють доступ до такого майна третіх осіб.
Крім того 15 липня Кабмін прийняв постанову щодо встановлення низки послаблень щодо оренди приміщень державної власності на період карантину. Зокрема, звільняються від орендної плати у розмірі:
- 25 % – за користування нерухомим державним майном орендарі, які використовують приміщення у аеропортах (бари, кафе, буфети тощо).
- 50 %:
1) орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення:
– кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють або не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;
– ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;
– їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;
– ксерокопіювальної техніки;
– комп’ютерних клубів та інтернет-кафе;
– торгівельних об’єктів продажу промислових товарів (крім таких, що здійснюють роздрібну торгівлю засобами гігієни);
– торговельних об’єктів з продажу непродовольчих товарів, що були у використанні;
– проведення виставок образотворчої або книжкової продукції, виробленої в Україні;
– виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі;
– готелів;
– транспортних приміщень (зокрема в аеропортах).
2) Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб’єктами малого підприємництва, ФО, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах);
3) Суб’єкти кінематографії, основною діяльністю яких є кіновиробництво або технічне забезпечення і обслуговування кіновиробництва, за умови, що вони внесені до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів;
- 100%:
– орендарі, які орендують приміщення навчальних закладів і науки державної форми власності для кафе, їдалень, буфетів, надання ксерокопіювальних послуг, продажу непродовольчих товарів, автоматів з їжею та інше;
– орендарі, які орендують приміщення для розміщення приватних навчальних закладів, державних та комунальних закладів позашкільної освіти, видавництв друкованих засобів масової інформації українською мовою, об’єктів з продажу книг і газет, фізкультурно-спортивних установ, бібліотек, музеїв та інше;
– орендарі, які орендують приміщення для організації концертів, побутового обслуговування, туроператорської діяльності та інше.
Закон № 692-IX від 16.06.2020 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19”
Постанова КМУ № 611 від 15 липня 2020 р. “Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину”
В Україні легалізовано гральний бізнес
14 липня Верховна Рада прийняла Закон щодо легалізації грального бізнесу в Україні.
Документ регулює такі аспекти цієї діяльності:
– встановлено виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні, а саме: організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино, в мережі Інтернет; організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; організація та проведення ігор в залах гральних автоматів; організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет;
– діяльність у сфері азартних ігор підлягатиме ліцензуванню. Розмір плати за отримання ліцензії залежатиме від виду діяльності, розташування грального закладу;
– встановлюються жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор з метою забезпечення їх фінансової стабільності та гарантування виплат виграшів;
– розроблено спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам;
– встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації;
– створюється реєстр самообмежених осіб та осіб, щодо яких наявні інші обмеження, що надає змогу обмежити участь в азартних іграх фізичної особи терміном від 6 місяців до 3 років;
– запроваджується принцип “відповідальної гри”, що передбачає здійснення організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх та створюються механізми боротьби із ігровою залежністю (лудоманією);
– встановлюються обмеження щодо місць проведення азартних ігор та вносяться зміни до Закону «Про рекламу», що запроваджують обмеження щодо реклами азартних ігор;
– встановлюється фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.
Здійснюватиме нагляд у сфері азартних ігор Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Вона займатиметься ліцензуванням організаторів азартних ігор, веденням відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання.
Проект Закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор № 2285-д від 18.12.2019 р.
В Україні розробили онлайн-карту інфраструктури підтримки підприємництва
Міністерство цифрової трансформації України розробило та презентувало інтерактивну карту інфраструктури підтримки підприємництва. Мапа дозволить підприємцям знайти інформацію про об’єкти інфраструктури підтримки підприємництва у громадах.
Карта доступна на платформі Дія.Бізнес за посиланням https://business.diia.gov.ua/business-map
Інтерактивна карта буде постійно поповнюватися новими об‘єктами інфраструктури підтримки підприємництва.
Карта стане консолідованим центром даних, де кожен може знайти вичерпну інформацію про інкубатори, акселератори, фонди, бізнес-асоціації та інші об’єкти інфраструктури підтримки підприємництва у своїй громаді та регіоні.
Керівник онлайн-складової проєкту Дія.Бізнес Андрій Ремізов підкреслив, що основна філософія карти інфраструктури підтримки підприємництва — це дати інформацію підприємцям про те, які організації є в громадах: «Навіть у невеликих містах і селищах є багато асоціацій, організацій, консультаційних центрів, які можуть допомогти підприємцям у цей непростий час. Особливістю цієї карти є те, що це інструмент, де підприємці можуть зв’язатися з конкретним об’єктом інфраструктури підтримки. Підприємець може подати онлайн-заявку на вступ до організації або поставити запитання. Об’єкт інфраструктури також може подати заявку, щоб з’явитися на карті. В Україні до цього часу таких продуктів ще не було.»
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
Власники паїв повинні зареєструвати право власності до 1 січня 2025 року
Законодавство встановлює вимогу для всіх власників нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок або їх спадкоємців до 1 січня 2025 року оформити право власності на свої паї.
Якщо власники ділянок не вчинять відповідних дій, земля перейде у комунальну власність територіальної громади.
З цього приводу в Мін’юсті розповіли про порядок реєстрації права власності на земельний пай. Для цього потрібно:
- Звернутися до органів місцевого самоврядування з наступними документами:
– заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості);
– документом, що посвідчує право на земельну частку (пай);
Після розгляду документів орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
- Звернутись до землевпорядної організації для розроблення технічної документації на земельну ділянку.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастру).
- Звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Крім того, власник паю може звернутися до суду за визначенням додаткового строку на оформлення права власності. Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток, передавати ці паї у приватну власність іншим особам, крім власників.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Скасовано обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП-єдиноподатників
Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб-підприємців”.
Ярослав Железняк (співавтор законопроекту) зазначив, які основні зміни встановлені в документі:
1. Спрощення обліку. Дозволено “спрощенцям”-неплатникам ПДВ вести облік в довільній формі – в Excel, в зошиті чи традиційно в книзі обліку (книгу тепер не треба реєструвати та заповнювати щоденно). Головне – фіксувати щомісячний дохід. А щоденні підсумки чи поопераційні підсумки – лише за бажанням підприємця.
Підприємці за власним бажанням можуть вести Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Книга обліку доходів не підлягає реєстрації та може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Відсутність книги обліку доходів, а також її ведення з порушенням встановленого порядку може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності виключно в разі, якщо такий платник податків повідомив контролюючий орган про бажання вести таку книгу.
2. Зменшення ризиків штрафів. Зараз відсутність зареєстрованої та заповненої книги обліку – підстава нарахувати близько 600 грн штрафу при перевірці. Тепер “спрощенцям”-неплатникам ПДВ достатньо буде просто показати записи доходів за місяць. Податкова буде зобов’язана визнавати ці дані відповідно до ст.292.13 ПКУ.
При цьому, законопроект не вносить змін щодо фіскалізації. Спрощена система сама по собі передбачає звільнення ФОПів від первинних документів, які підтверджують записи в книзі обліку. Тому ані паперова книга, ані документ Excel жодним чином не зобов’язують ФОП мати якісь додаткові первинні документи, як наприклад фіскальні чеки чи фіскальні звітні чеки.
3. Розширення роботи з податковою онлайн. Тепер в електронному кабінеті будуть відображатися податкові повідомлення – рішення, податкові вимоги або інші документи, а при реєстрації в е-кабінеті платника податків не треба буде заповнювати договір про визнання електронних документів.
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців № 2524 від 04.12.2019 р.
Який строк служби РРО?
У Головному управлінні ДПС у Київській області надали роз’яснення щодо строків використання РРО суб’єктами господарювання.
Зокрема, відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, строк служби РРО – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку, якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7-річного з моменту введення в експлуатацію, але не більше 10 років від дати випуску, строку служби апарата.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
ДПС презентувала тестову версію програмного РРО
На виконання вимог Закону № 128-IX у ДПС презентували безкоштовне програмне РРО для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій.
Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посиланям https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/ та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.
Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).
Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.
Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме з 15 до 31 липня 2020 року. Зокрема, щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. підприємці можуть тестувати роботу безкоштовного програмного рішення та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.
У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном: 0 800 501 007.
Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які беруть участь у тестуванні програмних РРО, роботу Контакт-центру ДПС буде подовжено до 20 год. 00 хв.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
У ДПС роз’яснили як правильно зняти ФОП з обліку в податковій
Після держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП продовжує обліковуватися в контролюючих органах. З метою дотримання вимог законодавства у ГУ ДПС у Київській області надали роз’яснення щодо порядку зняття з обліку ФОП у податковій.
Зокрема, ФОП має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:
– повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;
– декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
- ФОП які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 р. до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
- ФОП, які застосовували спрощену систему оподаткування, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
ФОП – платник єдиного податку може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку, подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Дані про зняття з обліку ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
Протягом якого строку потрібно провести всі виплати при звільненні працівника?
В Управлінні Держпраці у Полтавській області надали роз’яснення з цього питання.
1. Коли виплачувати належні суми?
Згідно зі ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто, останній робочий день – це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник «на місці».
Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Це формулювання доволі розмите, оскільки не визначено форми вимоги про розрахунок (письмова чи усна); подати можна особисто чи через представника, або ж засобами поштового зв’язку. Тому у Держпраці радять оформлювати таку вимогу письмово і надсилати засобами поштового зв’язку (рекомендований лист з описом вкладення) для отримання підтвердження доставки.
У разі надання відпустки з наступним звільненням з роботи розрахунок повинен бути здійснений в останній робочий день перед відпусткою. В цей же час, днем звільнення у трудовій книжці працівника буде зазначений останній день відпустки.
2. Що потрібно виплачувати?
До основних виплат відносяться: заробітна плата за фактично відпрацьований період та грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки. Деякі категорії працівників мають право також на отримання додаткових виплат, наприклад, грошова допомога на оздоровлення на поточний рік чи грошова компенсація за неотримане речове майно, тощо.
3. Як повідомляти працівника про належні йому суми?
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. На практиці працівникам видають для ознайомлення роздруківку з нарахованими сумами і знятими податками. Після ознайомлення працівник погоджується з нарахованими сумами (мовчазна згода) або ж оспорює її. Якщо працівнику не вдалося довести своєї правоти роботодавцю, спір слід вирішувати в судовому порядку.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок неоспорювану працівником суму.
4. Які наслідки недотримання порядку розрахунку з працівником?
Згідно зі статтею 117 КЗпП, у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівнику сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Якщо працівник погодився з сумами, нарахованими при звільненні, а працедавець все одно їх не виплачує, до працедавця буде застосовуватися «пеня» – середній заробіток за кожний день такої затримки.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Важливий нюанс – відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності при затримці виплат.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. При поданні позовної заяви в даній категорії справ, судовий збір не сплачується. Також у трудових спорах допускається стягнення моральної шкоди.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Полтавській області
Як підтвердити наявність професійного захворювання у працівника?
У Держпраці у Тернопільській області зазначили, що порядок виявлення у працівника підозри на професійне захворювання, встановлення та підтвердження професійного захворювання, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Зокрема, у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці.
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога.
Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв’язку захворювання з умовами праці, згідно з зазначеним вище Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань».
За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці у Тернопільській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
