Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 13.06.2022 по 21.06.2022 р.
З 16.06.2022 р. передбачено нові штрафи за недекларування валюти та товарів
Набрав чинності Закон, який вносить зміни до Митного кодексу щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил, зокрема за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон.
Так:
– недекларування валюти, сума якої перевищує в еквіваленті 10 000 євро, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену;
– недекларування товарів заборонених або обмежених до ввезення або вивезення (крім валюти) тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої;
– недекларування товарів (крім вищезазначених) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 % вартості цих товарів.
Закон також передбачає можливість в разі укладення мирової угоди між особою та митним органом поміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил у митні режими імпорту або експорту з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, в тому числі сплатою належних митних платежів, та за умови внесення до державного бюджету коштів в розмірі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті, із застосуванням коефіцієнту 1,3.
Закон України “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил” від 16.02.2022 р. № 2058-IX
Які гранти може отримати бізнес під час воєнного стану?
У Міністерстві цифрової трансформації повідомили про відкриті гранти для бізнесу, що постраждав під час війни, а також для підприємців, які планують відкрити власну справу, щоб підтримати економіку України:
- Конкурс бізнес-грантів для підтримки мікро-та малих підприємств в Україні
Розмір гранту – від 1000 євро на одну працевлаштовану особу.
Кінцевий термін подання заявок – 22 червня 2022 року.
Деталі та подання заявки за посиланням https://business.diia.gov.ua/cases/granti/ogoloseno-drugij-konkurs-biznes-grantiv-dla-pidtrimki-mikro-ta-malih-pidpriemstv-v-ukraini
- Гранти для проектів, що сприятимуть підвищенню обороноздатності та післявоєнній відбудові України
Гранти у розмірі до $35 000, що ініціював Український фонд стартапів спільно з Мінцифрою.
Подання заявки за посиланням https://usf.com.ua/programa-grantovoi-pidtrimki-proiektiv-podvijnogo-priznachennya/
- Фінансування українських експортерів
Рішення для компаній, які через агресію рф потребують додаткового фінансування для реалізації експортних контрактів.
Подати заявку можна за посиланням https://export.gov.ua/financing_of_exporters
За матеріалами Telegram-каналу Міністерства цифрової трансформації
Відтерміновано подачу фінансової звітності для бізнесу
КМУ оновив Порядок подання фінансової звітності в частині подання фінансової звітності підприємствами, які під час дії воєнного стану не подали проміжну, річну звітність у встановлені строки.
Такі підприємства мають подати відповідну звітність протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Постановою також визначено процедуру проведення інвентаризації майна підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або в районах проведення воєнних (бойових) дій (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях). Керівники таких підприємств зможуть оперативно приймати рішення щодо проведення інвентаризації окремо визначеного майна у разі виявлення фактів його розкрадання чи псування задля забезпечення фіксування таких подій.
Постанова КМУ від 10 червня 2022 р. № 667 “Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності”
Оновлено перелік товарів критичного імпорту
Кабмін розширив Перелік товарів критичного імпорту. З переліку виключено деякі матеріали з вуглецевої сталі та з полімерних матеріалів та додано нові товари та послуги, зокрема:
– хмарні послуги, послуги взаємоз’єднання мереж електронних комунікацій, роумінгу, інші міжоператорські послуги та програмне забезпечення для функціонування операторів процесінгових платіжних систем, операторів систем комунікацій та зв’язку, Інтернету та/або постачальників електронних комунікаційних мереж та обладнання;
– електронні комунікаційні послуги, зокрема послуги з організації, оренди та включення міжнародних каналів електрозв’язку, надання ємності мережі DWDM, користування міжнародними каналами електрозв’язку, організації та підключення до Інтернету, послуги доступу до Інтернету та IP-транзиту, підтримка сигнальних лінків, послуги міжнародного телефонного зв’язку, оренди IP-адрес, голосового трафіку з міжнародними партнерами, оренди оптичних волокон;
– шпаклівки для малярних робіт; невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін будівель, підлоги, стелі тощо;
– послуги з ремонту салонів автомобілів, ремонту обладнання доменної печі, локомотивів та вагонів;
– підписка на Інтернет-платформи та інші доступи до програм;
– інші інформаційні послуги;
– послуги з технічного випробування і аналізу, сертифікації продукції;
– послуги іноземних дата-центрів, розміщення ресурсів IT-систем у дата-центрах, доступ до хмарних сервісів, зберігання даних у дата-центрі;
– послуги з транспортування вантажів усіма видами транспорту, послуги із зберігання, охорони вантажів та інші транспортно-експедиційні послуги, винагорода комісіонера, компенсація інших витрат нерезидентам, які пов’язані з переміщенням товарів, що імпортуються в Україну або експортуються з неї;
– послуги посередників з оптової торгівлі. Поштового зв’язку;
– професійні послуги: юридичні, аудиту і податкового консалтингу. Послуги у сфері реалізації та захисту прав інтелектуальної власності. Формування документів і звітності та консультаційні послуги. Інжинірингові послуги тощо;
– бджоли, молочна сироватка, масло вершкове, помідори, макаронні вироби;
– стоматологічний віск;
– вікна, двері балконні та їх рами і наличники, вироби з дерева, будівельні блоки та цегла тощо.
Повний перелік товарів за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2022-%D0%BF#Text
За товарами критичного імпорту держава дозволяє проводити транскордонні валютні платежі, тобто валютні розрахунки з імпорту можливі лише за умови, що товар або послуга входять до переліку. Його мета – обмежити виведення за кордон валюти та зміцнити економіку.
Постанова КМУ від 7 червня 2022 р. № 673 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 153”
Українська мова буде основною на сайтах та інтерфейсах українських компаній
16 липня 2022 року наберуть чинності положення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (далі – Закон), що стосуються використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах (ч. 2,6 ст. 27 Закону).
Зокрема, з 16 липня 2022 року:
- будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками;
- усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.
Ця вимога стосується в тому числі і суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні.
Поряд з українськомовною версією можуть існувати версії іншими мовами, але версія державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо ще з 16 січня 2021 року були зобов’язані розміщувати інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, з 16 липня 2022 вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням.
Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штрафи на керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон в розмірах:
– від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинено вперше;
– від 8500 до 11900 грн. за повторне порушення.
Таким чином до 16 липня 2022 року бізнесу необхідно оновити свої інтернет-ресурси, інтерфейси, додатки, сторінки у соцмережах тощо.
За матеріалами офіційного вебсайту Уповноваженого із захисту державної мови
Банки повідомлятимуть виконавців про відкриття та закриття рахунків боржниками
Законом України “Про платіжні послуги” від 1 квітня 2022 року N 2180-IX встановлено обов’язок для усіх надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунків (банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, операторів поштового зв’язку) під час відкриття чи закриття банківських/платіжних рахунків перевіряти наявність інформації про користувача (фізичної або юридичної особи) у Єдиному реєстрі боржників (далі – Реєстр).
У разі відкриття або закриття рахунку особі, внесеній до Реєстру, надавач платіжних послуг зобов’язаний в той же день повідомити про це зазначений у Реєстрі орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
На виконання вимог цього закону, Нацбанк розробив Порядок інформування виконавців про відкриття та закриття рахунків користувачів-боржників.
Зокрема, надавач платіжних послуг перевіряє наявність інформації про внесення відомостей про користувача до Єдиного реєстру боржників шляхом формування запиту в електронному вигляді та отримує на кожний запит квитанцію-відповідь.
Обмін даними між надавачем платіжних послуг та виконавцем здійснюється за допомогою електронного сервісу інформаційної взаємодії. Інформація, що надається в повідомленнях, становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг.
Зазначені норми набирають чинності з 01.08.2022 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
