fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 13.04.2020 по 21.04.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Apr 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  13.04.2020 по 21.04.2020

 

Які правила встановлює новий Закон “Про публічні закупівлі”?

19 квітня 2020 року набула чинності чинності нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”. У Мінекономрозвитку проінформували про основні нововведення:

  1. поріг для обов’язкового проведення закупівель через Prozorro знизиться з 200 до 50 тисяч гривень;
  2. посилиться відповідальність за грубі порушення тендерного законодавства.

Наприклад, якщо замовник безпідставно відхилив тендерну пропозицію, і це підтвердить Держаудитслужба — його очікує штраф від 25 до 51 тис. грн. 

Якщо державна структура уклала договір без використання передбачених законом тендерних процедур, то штрафуватимуть директора — на суму від 34 до 85 тис. грн. 

За несуттєві процедурні порушення розмір покарання для замовників зменшується — з 11700 до 1700 грн;

  1. учасник, який переміг у тендері, зможе виправити несуттєві помилки у тендерній пропозиції протягом 24 год;
  2. удосконалено механізм оскарження тендерних процедур в Антимонопольному комітеті України.

Плата за скаргу буде повертатися заявнику в повному обсязі, якщо її задовольнить АМКУ. Водночас в інтересах замовників до розгляду будуть прийматися лише оплачені скарги, а відкликати їх буде неможливо. 

Крім того, вартість за подачу скарги зміниться з фіксованої (5 тис. грн для товарів і послуг, 15 — для робіт) на гнучку, що буде залежати від очікуваної вартості закупівлі. Нові тарифи за подачу скаргу будуть встановлені окремою постановою Кабінету Міністрів;

  1. замовники зможуть захищатися від цінового демпінгу.

Завдяки механізму “аномальна низька ціна” електронна система буде підсвічувати пропозиції учасників, що будуть на 30-40% нижчими за найближчі пропозиції конкурентів. У такому випадку замовник може попросити учасника обґрунтувати таку ціну, а в разі відсутності пояснень — відхилити пропозицію;

  1. працює швидка та зручна альтернатива для невеликих допорогових закупівель — Prozorro Market. Це онлайн-магазин, у каталогах якого — найбільш поширені товари для державних замовників: пальне, канцелярія, техніка, медвироби, продукти тощо. 

Для замовників це можливість в кілька кліків та без тендерних процедур купити необхідний товар. Натомість постачальникам достатньо один раз пройти кваліфікацію, і далі лише отримувати замовлення. Зараз замовники можуть використовувати Prozorro Market для закупівель до 50 тисяч гривень, а після виходу відповідної постанови від Кабміну — до 200 тисяч гривень.

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


З 28 квітня діють нові правила валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціямиЗ 28 квітня діють нові правила валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями

28 квітня 2020 року набирає чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким передбачається збільшення ліміту транзакцій за якими здійснюється фінансовий моніторинг до 400 тисяч гривень.

У ДПС повідомили, що новий закон не тільки удосконалить сам процес фінансового моніторингу, наприклад, зменшить до чотирьох кількість ознак, за якими операція підлягатиме фінансовому моніторингу та запровадить ризик-орієнтований підхід, але й безпосередньо вплине на валютний нагляд, який здійснюють уповноважені банки за зовнішньоекономічними операціями.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Цією ж постановою НБУ визначено термін “незначний розмір валютної операції” – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Отже, з 28 квітня 2020 року зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тисяч гривень не підлягатимуть валютному нагляду.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту ГУ ДПС у м. Києві

 

 


ДПС роз’яснила оподаткування ЄСВ в період карантинуДПС роз’яснила оподаткування ЄСВ в період карантину

У ДПС дали відповіді на найчастіші запитання, пов’язані зі сплатою ЄСВ на час карантину:

  1. Хто і на який період звільнений від нарахування та обчислення ЄСВ?

З 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ лише «за себе»:

  • ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
  • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Це передбачено Законом України № 533 від 17 березня 2020 року.

Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до 18 березня 2020 року, такі суми зараховуватимуться податковими органами у рахунок майбутніх платежів (без будь-яких заяв).

  1. Якщо особа хоче все ж заплатити ЄСВ?

Платники єдиного внеску із вказаних вище категорій, які звільнені від сплати ЄСВ «за себе» на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.

Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди, про що зазначають у звітності. У такому разі, самостійне визначення платником єдиного внеску бази нарахування єдиного внеску за звітні періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» свідчитиме про прийняття платником рішення про нарахування обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди.

  1. Щодо штрафних санкцій. За які порушення не будуть застосовуватися штрафи щодо ЄСВ?

Законом України № 540 від 30 березня 2020 року подовжено до 31 травня 2020 року строки тимчасового незастосування штрафних санкцій за такі порушення:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів.

До 31 травня 2020 року також подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені, при цьому нарахована пеня за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року підлягає списанню.

 

За матеріалами офіційної сторінки ДПС у Facebook

 


Уряд  змінив правила кредитування за держпрограмою "5-7-9"Уряд  змінив правила кредитування за держпрограмою “5-7-9”

Уряд розширює програму «Доступні кредити «5-7-9» для підтримки мікро та малого бізнесу.

У зв’язку з поширенням COVID-19 на території країни, Кабмін вніс зміни до програми кредитування, які спрямовані на подолання наслідків пандемії:

  1. отримати держфінпідтримку  зможуть суб’єкти будь-якої діяльності з річним доходом до 100 млн грн.;
  2. збільшено максимальну суму кредиту до 3 млн грн.;
  3. розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою, а саме: діяльність, пов’язана з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат, які не залежать від обсягів виробництва (зарплати працівників, орендні та комунальні платежі, податки та інші витрати, необхідні для збереження підприємництва), а також – придбання нежитлової нерухомості; придбання об’єктів права інтелектуальної власності; фінансування оборотного капіталу;
  4. звернутися за підтримкою на антикризові заходи можна буде протягом терміну дії карантину та протягом 90 днів після нього;
  5. для повернення кредитів на антикризові заходи діятиме відстрочка до 9 місяців;
  6. кредити на антикризові заходи видаватимуться під мінімальну процентну ставку;
  7. програма розширена і на можливості кредитування задля рефінансування існуючих заборгованостей. Умовами для отримання саме такої позики є:
  • збереження не менше 60% фонду оплату праці та 80% чисельності персоналу у порівнянні зі станом на 1 березня 2020 року;
  • розмір річного доходу від господарської діяльності, що не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро;
  • відсутність станом на 1 березня 2020 року недіючих кредитів (NPL).

 

За матеріалами Телеграм-каналу Дениса Шмигаля та Урядового  порталу

 


Як довести відносини з особою на підставі цивільно-правового договору?Як довести відносини з особою на підставі цивільно-правового договору?

Суд розглядаючи справу вказав на документи та ознаки, які підтверджують відносини з особою на підставі цивільного договору.

Зокрема, фізичні особи, які не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовують процес виконання робіт, можуть працювати на підставі цивільно-правового договору. Факт виконання відповідних робіт з боку вказаних осіб буде підтверджуватися актами приймання-передачі наданих робіт, а факт оплати за виконані роботи – відповідними відомостями на виплату готівки. 

Крім того, директор підприємства, який є його засновником, не зобов`язаний укладати трудовий договір, йому цілком законно не нараховується та не сплачується заробітна плата, тому що такі відносини є корпоративними.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що Управлінням Держпраці проведено інспекційне відвідування ТОВ з питань додержання законодавства про працю. В акті перевірки помилково зазначено, що надані цивільно-правові договори з працівниками носять всі ознаки трудових правовідносин, оскільки дані угоди визначають кінцевий результат, а не процес праці, та не здійснюються у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій. Це підтверджується отриманням оплати за виконану роботу одноразово за фактично виконану роботу, що свідчить про цивільно-правові відносини. 

Також позивач вказував, що директору ТОВ з травня по вересень 2018 р. не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата, оскільки до того він виконував обов’язки директора, як єдиний засновник підприємства.

Суд першої інстанції позов задовольнив, зазначивши, що юридична особа та фізична особа як сторони відповідних договорів вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. Зі змісту укладених позивачем цивільно-правових договорів вбачається, що за дорученням замовника вказані особи зобов’язались на власний розсуд та ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а замовник зобов’язується приймати та оплачувати такі роботи.

Апеляційний суд погодився з такою позицією та  вказав, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що постанови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки підставою для їх винесення, стало помилкове трактування відповідачем цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді цивільно-правових договорів, як таких, що мають ознаки трудових, та повинні бути оформлені у вигляді трудових договорів.

Щодо порушень позивачем ст. 94 КЗпП, суд першої інстанції зазначив, що директор ТОВ здійснює керівництво підприємством (виконання функцій директора) та є його засновником. Заробітну плату він не отримував. Таким чином, встановив, що він одночасно є бенефіціарним власником (засновником) ТОВ та здійснює управління підприємством. Відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов’язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

 

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 824/189/19-а.

 

Дивіться відео на тему:

Модель співпраці за цивільно-правовим договором з ФО

 

 


Чи повинен ФОП-пенсіонер за віком сплачувати ЄСВ у разі обрання іншого виду пенсії?Чи повинен ФОП-пенсіонер за віком сплачувати ЄСВ у разі обрання іншого виду пенсії?

Верховний Суд при розгляді справи роз’яснив  порядок звільнення від сплати ЄСВ ФОПів-пенсіонерів.

Фізична особа – підприємець, яка мала право на пенсію за віком, але вибрала пенсію у зв’язку з втратою годувальника, має право на звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки вибір виду пенсії не позбавляє набутого права, що пов’язане з певним віком.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21 квітня 2015 року у справі № 805/949/14 щодо непоширення звільнення від сплати єдиного внеску на осіб, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Велика Палата визначила, що якщо фізична особа – підприємець мала право на пенсію за віком, але вибрала пенсію у зв’язку з втратою годувальника, має право на звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Частиною 4 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено пільги для всіх суб’єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком, чи то на пільгових умовах, чи вона набула певного віку відповідно до ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, що звільняється від сплати єдиного внеску.

Тож у випадку, якщо особі призначено пенсію в разі втрати годувальника, вона не втрачає право на пенсію за віком, а лише користується правом, передбаченим ст. 37 Закону «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію, та не повинна сплачувати єдиний внесок.

 

Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 814/779/17

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X