Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 13.02.2023 по 20.02.2023 р.
Окремі роз’яснення з питань бронювання військовозобов’язаних від Мінекономіки
У Мінекономіки відповіли на такі питання:
- Щодо чинності відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, наданих рішеннями Мінекономіки
Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до 31.01.2023 (відповідно до постанови КМУ від 03.03.2022 № 194), залишаються чинними протягом строку, на який вони надані.
Строки дії відстрочок визначаються з урахуванням постанови КМУ від 04.11.2022 № 1259. Зокрема, строки дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Мінекономіки згідно із постановою № 194, які не закінчилися станом на 10.11.2022, продовжено автоматично на три місяці. Водночас зазначеними постановами не передбачено прийняття Мінекономіки окремого рішення стосовно автоматичного продовження строків дії наданих відстрочок.
- Щодо подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час
З метою бронювання військовозобов’язаних працівників підприємством, установою, організацією список подається до відповідного органу державної влади, іншого державного органу або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані (пункти 6, 7 та 8 Порядку, затвердженого постановою КМ № 76).
Список подається за формою згідно з додатком 1 до Порядку в паперовій та/або електронній формі (у форматах Excel та PDF) разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 04.02.2015 № 45, а також переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням КМУ від 18.03.2015 № 493.
Водночас Порядок № 76 не містить вимог щодо обов’язкового врахування органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями зазначених актів Кабінету Міністрів під час формування списків.
Відтак неврахування зазначених критеріїв і переліків посад і професій під час формування списків не може бути підставою для відмови у бронюванні військовозобов’язаних.
- Щодо обсягів бронювання військовозобов’язаних
Військовозобов’язані, як працюють на підприємствах, в установах і організаціях, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності:
керівники та їх заступники;
працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.
Водночас у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.
- Щодо підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному, оформлення відстрочок
Документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, є витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.
Оформлення відстрочок, які надані в установленому порядку, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
- Щодо подання Мінекономіки звітності з питань бронювання військовозобов’язаних
Звітність з питань бронювання необхідно подавати до Мінекономіки щоквартально, починаючи зі звіту за I квартал 2023 року.
Лист Мінекономіки від 06.02.2023 р. № 2704-20/4897-03 “Щодо порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану”
Реєстр платників ПДВ знову відкритий
Державна податкова служба відновила функціонування пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ».
Сервіс доступний за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers
Для отримання інформації з реєстру потрібно:
- авторизуватись за допомогою засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом);
- здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або ІПН.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Перелік територій, на яких ведуться бойові дії, № 1364 не застосовується для податкових пільг
У ДПС наголосили, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування.
Зокрема, затверджений Мінреінтеграції перелік територій не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПКУ ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.
У березні 2022 року Законом № 2142-ІХ було внесено зміни до ПК, якими тимчасово, по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю, екологічний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Як отримати довідку ДПС для підтвердження статусу критично важливого підприємства в цілях бронювання працівників?
Постановою Кабінету Міністрів від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», затверджено Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та критерії).
Визначення підприємства критично важливим здійснюється за умови відповідності трьом із семи критеріїв.
Одним із критеріїв, який підлягає підтвердженню, є загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року, яка має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство (підпункт 1 пункту 2 Порядку та критеріїв).
Ще одним із критеріїв, що підлягає підтвердженню, є відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства (підпункт 5 пункту 2 Порядку та критеріїв).
Для отримання інформації про загальну суму податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року, та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску, підприємству необхідно звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Територіальний орган ДПС у терміновому порядку надає інформацію, визначену підпунктом 1 та 5 пункту 2 Порядку та критеріїв:
за платником в цілому по Україні;
за період, який розпочинається 01 січня 2022 року і закінчується 31 грудня 2022 року.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Чим роботодавцю загрожує несвоєчасна виплата зарплати?
Строки виплати заробітної плати працівникам визначені частиною 1 статті 115 КЗпП, а саме: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Роботодавці, винні в порушенні зазначених термінів, притягуються до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності відповідно до законодавства.
Разом з тим, частиною третьою статті 10 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
При цьому необхідно зазначити, що звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
Крім того, у зв’язку з несвоєчасною виплатою зарплати в роботодавця виникає обов’язок виплатити працівникові компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до вимог статті 34 Законів «Про оплату праці» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат». Така компенсація виплачується у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам, у тому числі під час воєнного стану.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці
Чи зобов’язані працівники працювати під час повітряної тривоги?
Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру.
Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій – прямий обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
Громадяни мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути (статтею 21 КЦЗ).
Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів. Тому керівник суб’єкту господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.
Згідно статті 153 КЗпП роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для його життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Однак прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство наразі не передбачає.
Якщо, перебуваючи на робочому місці, працівники почули сирену, вони повинні виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству – інструкції або плані реагування.
За матеріалами офіційного вебсайту Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист