Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 12.10.2020 по 19.10.2020 р.
На що звернути увагу бізнесу при перевірках у 2021 році?
Державна регуляторна служба надала відповідні рекомендації для бізнесу.
- Щодо строків планування перевірок
15 жовтня 2020 року закінчується строк, відведений для визначення контролюючими органами переліків суб’єктів господарювання, які підлягають плановим перевіркам у 2021 році.
Не пізніше 17 жовтня автоматично буде згенерований проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, який у загальному доступі буде знаходитися у розділі «Плани перевірок».
До 1 грудня 2020 року компетентними органами будуть затверджені річні плани. До цього часу до проекту плану перевірок можуть вноситись зміни.
- Що є підставою для проведення планових перевірок?
Перевірки здійснюються відповідно до затверджених річних планів. Річні плани формуються із переліків суб’єктів господарювання, які підлягають плановим перевіркам відповідно до критеріїв ризику провадження господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів одночасно кількох органів, відповідні перевірки здійснюються комплексно – одночасно всіма контролюючими органами, до планів яких включено суб’єкта господарювання.
- Щодо відмови суб’єктів господарювання від проведення заходів державного нагляду (контролю)
Закон не встановлює права суб’єктів господарювання на відмову від проведення перевірок в цілому і не передбачає можливості відмови суб’єктом господарювання від проведення окремих перевірок, які увійшли до плану, а лише визначає можливість відмовитись від проведення комплексної перевірки, внаслідок чого перевірка такого суб’єкта проводиться згідно з річними планами контролюючих органів.
Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексних перевірок, письмово звернувшись до Державної регуляторної служби України. Закон не вимагає від суб’єктів господарювання мотивувати або обґрунтовувати свою відмову від проведення комплексного планового заходу.
Звернення суб’єкта господарювання про відмову від проведення комплексної перевірки може бути задоволене виключно у період з 15 жовтня 2020 року до 15 листопада 2020 року.
Єдиним наслідком, який слідує за виключенням суб’єкта господарювання з плану є повернення дат початку здійснення планових перевірок у річних планах до дат, які кожним окремо контролюючим органом були визначені спочатку. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться у дати, встановлені річними планами перевірок.
- Щодо незгоди суб’єктів господарювання з датою початку перевірки
До 1 листопада 2021 року органи державного нагляду, за потреби, матимуть можливість внести зміни до сформованого проекту плану перевірок щодо узгоджених між собою інших дат початку та строків здійснення перевірок.
Державна регуляторна служба не може змінити дати початку та строки здійснення комплексних перевірок за безпосереднім зверненням до неї суб’єктів господарювання.
За наявності обставин, за яких суб’єкт господарювання вважає за доцільне перенести дату початку здійснення таких комплексних планових перевірок, він може звернутися з обґрунтованою пропозицією до одного або усіх одночасно контролюючих органів, які здійснюватимуть комплексні перевірки. Якщо компетентні органи вважатимуть слушною подану суб’єктом господарювання пропозицію, вони ініціюють необхідні процедури щодо погодження між собою іншої дати.
- Щодо з’ясування суб’єктами господарювання підстав щодо включення їх до переліків перевірок
Встановлення потреби у проведенні перевірок щодо конкретного суб’єкта господарювання є виключним повноваженням органів державного нагляду (контролю). Ця потреба визначається на основі критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, з урахуванням періодичності проведення планових перевірок.
Обґрунтовані роз’яснення щодо наявності підстав у потребі проведення перевірок суб’єкти господарювання можуть отримати виключно від контролюючого органу, який визначав таку потребу.
ДРС не має правових підстав відміняти, переглядати або впливати на рішення контролюючих органів про включення суб’єктів господарювання до такого переліку.
- Щодо визначення періодичності здійснення перевірок
Плановим періодом вважається рік – з 1 січня по 31 грудня планового року. Планові перевірки здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:
- до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;
- до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;
- до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.
Відлік років, які охоплюються цими періодами, починається з року, у якому востаннє була проведена перевірка. Це означає, що якщо, наприклад, остання планова перевірка суб’єкта господарювання, віднесеного до високого ступеня ризику, була проведена у 2019 році, дворічний період у такому випадку складається з 2019 та 2020 років, тобто двох планових років. Наступна планова перевірка цього суб’єкта може бути проведена у 2021 році. За такої конструкції визначення періодичності перевірок, дата наступної може припадати на будь-який день календарного року, який слідує за останнім плановим роком, що увійшов до дворічного періоду.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної регуляторної служби України
Спрощено процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання
9 жовтня 2020 року уряд вніс зміни до порядку оформлення та видачі посвідки на тимчасове проживання. Документ полегшує порядок оформлення посвідок на тимчасове проживання певним категоріям іноземців.
Відтепер іноземці, які є громадянами країн із безвізовим порядком в’їзду в Україну і перебувають в нашій державі на законних підставах, матимуть право подати документи на оформлення посвідки на тимчасове проживання без виїзду за межі України у зв’язку із зміною мети в’їзду.
Особливо актуальним це питання є для громадян Республіки Білорусь, фахівців в галузі ІТ-технологій, які щойно працевлаштувалися в Україні, та членів їх сімей.
Документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання без виїзду за межі України подаються як і раніше – не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення дозволеного строку перебування.
Проте спрощений порядок оформлення посвідки не буде стосуватися громадян держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором.
За матеріалами Урядового порталу
Постанова КМУ від 09 жовтня 2020 р. № 933 “Про внесення змін до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання”
У листопаді на митниці діятиме нова форма декларації
З 7 листопада в Україні запрацює загальна декларація прибуття (ЗДП) для пропуску через митний кордон. Ця декларація буде обов’язковою для ввезення (імпорту) товарів до України, у тому числі, з метою транзиту.
ЗДП – це електронне повідомлення з набором відповідних даних, сформоване перевізником (або від його імені іншою особою) та направлене у вигляді електронного файлу митному органу. Також є можливість заповнити ЗДП безпосередньо на веб-порталі Держмитслужби, в особистому Кабінеті користувача.
На сьогодні в особистому Кабінеті на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» реалізована можливість провести тестування подання ЗДП (заповнення відомостей в полях ЗДП) та отримати результат щодо можливості прийняття митницею декларації в режимі онлайн. Для тестування подання ЗДП необхідно мати КЕП.
При цьому ЗДП не подається у разі ввезення:
- товарів, що переміщуються морськими, річковими та повітряними суднами, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цій території;
- товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
- листів, поштових карток та секограм;
- товарів, що переміщуються відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу;
- військової техніки та інших товарів, передбачених статтею 252 Кодексу;
- товарів, що ввозяться на митну територію України особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 383 – 386, 388, 389, 391 і 392 Митного кодексу України, та які ввозяться на митну територію України у зв’язку з наданням таких пільг;
- товарів, що переміщуються із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;
- товарів, що переміщуються громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, у ручній поклажі або в супроводжуваному багажі;
- товарів, що ввозяться для спортивних цілей учасниками офіційних спортивних змагань;
- припасів, які знаходяться на борту транспортного засобу, що прибуває на митну територію України;
- транспортних засобів особистого користування;
- товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій;
- органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної митної служби України
Закон про продаж ліків онлайн набув чинності
14 жовтня набув чинності Закон щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Закон дозволяє компаніям, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, здійснювати електронну роздрібну торгівлю (за винятком окремих категорій ліків), а також організовувати та здійснювати доставку ліків кінцевим споживачам, зокрема із залученням третіх осіб на договірних засадах.
При цьому, забороняється електронна роздрібна торгівля та доставка таких лікарських засобів:
- реалізація (відпуск) яких громадянам здійснюється за рецептами лікарів (крім відпуску таких лікарських засобів за електронним рецептом);
- лікарських засобів, обіг яких відповідно до закону здійснюється за наявності ліцензії на провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- сильнодіючих, отруйних, радіоактивних та імунобіологічних лікарських засобів згідно з затвердженим переліком.
Документ також встановлює перелік основних вимог до дистанційної торгівлі ліками для аптечних закладів, вимог до зберігання, відпуску та їхнього транспортування. Зокрема, такий суб’єкт господарювання повинен бути включеним до Переліку суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а також здійснювати доставку лікарських засобів виключно з аптечних закладів, які включені до вищезазначеного Переліку.
Відповідальність перед споживачем за збереження якості лікарського засобу та дотримання визначених виробником умов його зберігання несе компанія-продавець, яка здійснює електронну роздрібну торгівлю.
Здійснювати таку торгівлю можна буде з 14 січня 2021 року.
Закон України № 904-IX від 17.09.2020 року «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами»
Як перевірити земельну ділянку перед купівлею: поради від Мін’юсту
Для мінімізації ризиків покупців при купівлі земельних ділянок у Міністерстві юстиції надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, щоб перевірити земельну ділянку перед купівлею, вам необхідно виконати наступні кроки:
- З’ясувати, чи присвоєно земельній ділянці кадастровий номер, зокрема – на публічній кадастровій карті України.
Без наявності кадастрового номеру сьогодні неможливо провести жодну юридичну дію щодо земельної ділянки. Дізнатися цю інформацію можна у власника землі, або ж самостійно. А за допомогою Публічної кадастрової карти також можна з’ясувати тип власності земельної ділянки, її цільове призначення і площу.
Власникам ділянок, яким досі не присвоєно кадастровий номер, варто звернутися до найближчого розробника документації із землеустрою.
- З’ясувати інформацію про право власності та речові права на земельну ділянку на вебпорталі Держгеокадастру.
Зі сформованої довідки можна дізнатися, зокрема, про:
– нормативну грошову оцінку ділянки;
– зареєстроване обмеження у використанні ділянки;
– суб’єктів права власності на земельну ділянку.
При цьому відомості про власника ділянки є довідковими, вся актуальна інформація міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
- Отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Така довідка дозволить з’ясувати:
– хто є власником земельної ділянки;
– коли ділянка була придбана у власність і на яких підставах;
– чи зареєстровані будь-які права на нерухоме майно, крім права власності (право оренди, сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
– чи є у відношенні до земельної ділянки будь-які обтяження: арешт, заборона відчуження, іпотека.
Слід врахувати, що у ДРП наразі відсутня частина інформації про права на земельні ділянки, які виникли до 2013 року. Тож, якщо ваші майнові права на нерухомість були набуті до вказаного періоду і відповідні відомості досі не внесені до ДРП – подбайте про їх «оцифрування».
- Перевірити земельну ділянку за кадастровим номером у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином ви дізнаєтесь, чи оспорювалося право власності на земельну ділянку, чи існують межові спори, чи не перебуває вона під арештом і чи не була передана в іпотеку.
За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook
Робота у вихідний: правила оплати
Відповідні роз’яснення Мінекономіки надало у листі від 31.08.2020 р. № 3511-06/53106-07.
Зокрема, ст. 97 КЗпП встановлено, що оплата праці працівників здійснюється за почасовою, відрядною або іншими системами оплати праці.
При почасовій оплаті праці розмір заробітної плати працівників залежить від тарифної ставки (окладу) та кількості відпрацьованого часу, тобто передбачає визначення розміру основної заробітної плати на підставі кількості відпрацьованого робочого часу та кваліфікації працівника.
При цьому почасова система оплати праці за способом нарахування підрозділяється на погодинну оплату, поденну та місячну оплату.
При укладенні трудового договору з працівником обумовлюється, за якою формою (системою) буде здійснюватися оплата його праці. Зокрема, якщо встановлюється почасова система оплати праці, то зазначається, яка норма праці встановлюється: годинна, денна або місячна, відповідно до чого буде провадитись оплата.
Згідно зі статтею 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі, зокрема:
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Водночас, оскільки оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день, то працівникам, яким встановлено посадовий оклад, оплату за роботу у святковий і неробочий день доцільно здійснювати виходячи з годинної ставки.
Лист Мінекономіки від 31.08.2020 р. N 3511-06/53106-07 “Щодо оплати праці за роботу у вихідний день”
У чому відмінність між сумісництвом та суміщенням професій?
З цього питання Верховним Судом надано відповідні роз’яснення.
Суміщення професій (посад) – це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).
У разі суміщення професій (посад):
- робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу;
- друга посада залишається вакантною;
- для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення;
- окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься;
- порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення;
- оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.
Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.
Передумовою суміщення професій (посад) є наявність вакансії суміщуваної професії (посади) в штатному розписі.
При цьому, суміщенням є виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
На відміну від роботи за сумісництвом, що оплачується пропорційно відпрацьованому часу, доплати при суміщенні професій (посад) встановлюються у фіксованих відсотках до тарифної ставки (окладу).
Постанова Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 127/26237/17
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист