fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 12.04.2021 по 19.04.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 20 Apr 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 12.04.2021 по 19.04.2021 р.

 

Заявки на допомогу 8000 грн можна подати з 19 квітняЗаявки на допомогу 8000 грн можна подати з 19 квітня

З 19-го квітня ФОПи та наймані працівники з «червоних» карантинних зон зможуть надсилати заявки на отримання 8 тисяч гривень допомоги від держави. Про це повідомив Денис Шмигаль під час засідання Уряду 14 квітня.

Заявку можна буде подати через портал чи застосунок “Дія”.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


Єдиноподатники, які не отримують доходу, не звільнені від сплати ЄСВЄдиноподатники, які не отримують доходу, не звільнені від сплати ЄСВ

У ДПС проінформували про обов’язок ФОПів-платників ЄП сплачувати ЄСВ навіть у разі відсутності доходу.

Так, платники єдиного податку нараховують ЄСВ на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування. При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Максимальна  сума єдиного внеску у 2021 році становить 19 800 грн, а мінімальна – 1320 грн.

Право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають, зокрема ФОП – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ФОП – платники ЄП сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Закарпатській області

 

 


Прописка та реєстрація в Україні: в чому різниця?Прописка та реєстрація в Україні: в чому різниця?

У центрі з надання БВПД надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, прописка була запроваджена в СРСР в 1932 році як система обліку громадян. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.

На території України цей механізм діяв, аж поки Конституційний Суд України своїм рішенням (№ 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року) визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку, і в 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким було введено правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування.

Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України не існує, натомість існує реєстрація місця проживання.

Реєстрація місця проживання є обов’язковою. Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 30 днів. Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

Здійснити реєстрацію місця проживання можна лише за однією адресою. Якщо Ви є власником декількох помешкань або проживаєте у двох або більше місцях, реєстрацію місця проживання можна здійснити за однією з цих адрес на вибір, адже кожному з нас гарантовано право на вільний вибір місця проживання.

На сьогоднішній день існують соціальні та адміністративні послуги, які надаються виключно за місцем реєстрації:

– отримання паспорта (як національного, так і закордонного);

– виплата пенсій,

– виплата соціальної допомоги по безробіттю, догляду за дитиною тощо (виняток – виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами);

– оформлення проїзного документа дитини;

– реєстрація фізичної особи-підприємця;

– голосування на виборах;

– звернення за безкоштовною медичною допомогою.

Окрім того, за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У особи, яка зареєстрована у помешканні, однак не є його власником або співвласником не виникає автоматичне право власності на чуже нерухоме майно у якому вона проживає.

За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центру безоплатної вторинної правової допомоги

 

 


Скільки “коштує” роботодавцю неофіційне працевлаштування працівників?Скільки “коштує” роботодавцю неофіційне працевлаштування працівників?

У Держпраці проінформували про наслідки використання незадекларованої праці. 

При встановленні за результатами перевірки факту використання праці неоформлених працівників інспектор виносить припис складається протокол про адміністративне правопорушення Крім цього, відповідно до статті 265 КЗпП України на юридичну особу (фізичну особу-підприємця) накладається фінансова санкція.

Фінансова відповідальність застосовується у такому порядку:

  1. штрафи за порушення трудового законодавства мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року;
  2. за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час при його повній зайнятості на підприємстві, виплату зарплат «в конверті» підприємство/ФОП на І-ІІІ групі оподаткування отримає лише попередження, а підприємство/підприємець на ІV групі або загальній системі оподаткування сплатить 10 мінімальних заробітних плат (з 01.01.2021 року – це 60 тис. грн). За повторне порушення протягом двох років доведеться сплатити 30 мінімальних заробітних плат (180 тис. грн відповідно);
  3. за недопущення до проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» штраф – 16 мінімальних заробітних плат (96 тис.грн.)

Адміністративна відповідальність (передбачена ст. 41 КУпАП) настає за такі порушення:

  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства карається штрафом від 500 до 1000 НМДГ (від 8,5 тис.до 17 тис. грн);
  • у разі повторного вчинення порушення протягом року – штраф від 1000 до 2000 НМДГ (від 17 тис.до 34 тис. грн).

Крім того, суб’єкт господарювання незалежно від сплачених штрафів, зобов’язаний усунути виявлені у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування порушення.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Івано-Франківській області

 

 


Колектори працюватимуть за новими правиламиКолектори працюватимуть за новими правилами

14 квітня, набув чинності Закон, який змінює правила роботи колекторів.

Відтепер юридичні особи, які зараз здійснюють діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах такими юридичними особами повинні здійснювати взаємодію із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами при врегулюванні простроченої заборгованості виключно шляхом:

1) безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов’язковому попередньому узгодженню;

2) надсилання текстових, голосових та інших повідомлень, у тому числі шляхом використання програмного забезпечення або технологій;

3) надсилання поштових відправлень із позначкою “Вручити особисто” за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

При врегулюванні простроченої заборгованості зазначеним вище особам забороняється:

1) здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, а також використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії стосовно зазначених осіб;

2) вводити в оману щодо:

а) розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, що настануть у разі невиконання умов договору про споживчий кредит;

б) передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування;

в) належності юридичних осіб, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, фізичних та юридичних осіб, залучених на договірних засадах такими особами до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами при врегулюванні простроченої заборгованості, до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) з власної ініціативи взаємодіяти із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, та/або з їхніми близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;

4) взаємодіяти з ними більше двох разів на добу, крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою. Взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулася, якщо в результаті такої взаємодії особі передано змістовну інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит або відповідно до закону;

5) приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення, про поштову адресу або адресу електронної пошти, про відправника поштового або електронного повідомлення;

6) використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону до споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб протягом більше 30 хвилин на добу;

7) використовувати на конвертах або повідомленнях зображення, що можуть бути сприйняті як погрози, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;

8) будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з цими особами таким чином, щоб їм стала відома або могла стати відомою інформація про заборгованість споживача, крім випадків взаємодії з особою, стосовно якої споживач надав згоду на передачу їй інформації про наявність простроченої заборгованості, а також інших випадків, передбачених законом;

9) вимагати прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо це не передбачено договором про споживчий кредит або законом;

10) вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації або погрожувати вчиненням таких дій;

11) вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом;

12) за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти із споживачем або його близькими особами, якщо споживач письмово, шляхом надання всіх належним чином оформлених підтвердних документів, повідомив, що його інтереси при врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник;

13) проводити особисті зустрічі із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, без попереднього погодження таких зустрічей відповідною особою;

14) будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору про споживчий кредит з особами (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя), які не надали згоди на таку взаємодію.

Крім того, юридичні особи, які мають намір надалі здійснювати діяльність з врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані протягом місяця з дня введення в дію цього Закону подати до НБУ відомості для включення до реєстру колекторських компаній. У разі відсутності в реєстрі колекторських компаній відомостей про таку юридичну особу, через три місяці після введення в дію цього Закону (17.07.2021 р.) кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний достроково розірвати з нею договір.

 

Закон № 1349-IX  від 19.03.2021 р. “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості”

 

 


Який розмір відрахувань можна здійснювати із зарплати за виконавчим документом?Який розмір відрахувань можна здійснювати із зарплати за виконавчим документом?

Одним із заходів примусового виконання рішення суду є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інший дохід боржника. Його застосовують тоді, коли у боржника відсутні кошти на рахунках у банках, відсутнє чи недостатньо майна для покриття в повному обсязі сум, які підлягають стягненню, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Законодавством визначено, що розмір відрахувань із таких доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

– у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, – 50 %.

– за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, – 20 %.

З пенсії може бути відраховано:

– не більш як 50 % її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках;

– за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 % пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

 

За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції у Facebook

 

 


Як відбувається розрахунок з працівником при звільненні?Як відбувається розрахунок з працівником при звільненні?

Згідно ст.116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст. 117 КЗпП. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У випадку пропуску визначеного строку суд може його поновити при наявності поважних причин його пропуску. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 


За перешкоджання пожежній перевірці доведеться заплатити штрафЗа перешкоджання пожежній перевірці доведеться заплатити штраф

17 квітня 2021 року набув чинності закон, яким встановлено адміністративну відповідальність за перешкоджання перевіркам ДСНС у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн, а за повторне порушення – штраф від 3400 до 5100 грн.

Цим документом також збільшено адміністративні штрафи за:

– завідомо неправдивий виклик спеціальних служб – штраф від 850 до 3400 грн (було від 51 – 119 грн).

– невиконання приписів, розпоряджень чи постанов ДСНС – штраф на посадових осіб та ФОП від 1700 – 3400 грн, а вчинене повторно протягом року – від 3400 до 5100 грн (було попередження або накладення штрафу на громадян від 8,5 до 119 грн і на посадових осіб – від 34 до 170 грн).

Також внесено зміни до статті 270 Кримінального кодексу, якими запроваджується кримінальна відповідальність за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, якщо це спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі – штраф від 17000 до 68340 грн або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

 

Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки”  № 1367-IX від 30.03.2021 р.

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X