fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 12.01.2024 по 19.01.2024 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 19 Jan 2024 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  12.01.2024 по 19.01.2024 р.

 

Які зміни діють з січня 2024 р. для платників ПДВ та акцизного податку?

Які зміни діють з січня 2024 р. для платників ПДВ та акцизного податку?

У ДПС проінформували що з 1 січня 2024 року змінюються розміри ставки акцизного податку та порядок нарахування податкового зобов’язання.

Зокрема: 

1) Впроваджується новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів.

З  22 січня 2024 року вводяться в дію норми, яким передбачено:

– оформлення податкових векселів для ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару  виробником алкогольних напоїв (пункт 225.51 статті 225 розділу VI Податкового кодексу України;

– Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 225.10 статті 225 розділу VI ПКУ.)

2) З 1 січня 2024 року змінюються розміри ставки акцизного податку та порядок нарахування податкового зобов’язання.

Збільшуються на 20 % специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

3) Закінчився термін дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій, передбачених пунктами 38 та 381 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Починаючи з 01.01.2024 підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку операції із ввезення на митну територію України / постачання на митній території України товарів (лікарських засобів, медичних виробів), визначених пунктами 38 та 381 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, які по 31 грудня 2023 року звільнялися від оподаткування податком на додану вартість.

З метою забезпечення обліку податкових пільг та інформування платників податків щодо переліку чинних податкових пільг, терміну їх дії та обґрунтування їх надання  щоквартально оновлюється інформація в Довіднику податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та Довіднику  інших податкових пільг, які розміщено на вебпорталі ДПС.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 


У яких випадках застосовується штраф за неоскарження заблокованих ПН/РК?

У яких випадках застосовується штраф за неоскарження заблокованих ПН/РК?

У ДПС надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником вживаються заходи по її розблокуванню (протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування), та/або платником податку оскаржується в адміністративному/судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, то штрафні санкції до таких податкових накладних/розрахунків коригування не застосовуються.

У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

 


 За скільки років податкова перевірятиме ФОПа, який припинився?

 За скільки років податкова перевірятиме ФОПа, який припинився?

У ДПС нагадали, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою (абзац перший п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (абзац перший п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – при проведенні перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При виявленні за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113 1 ст. 113 ПКУ).

Однак, в частині єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, при внесенні до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або подання до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП фізичною особою, яка припинила незалежну професійну діяльність, позапланова документальна перевірка (крім єдиного внеску) проводяться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період їх зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).

При цьому грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ (1095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).

Документальною позаплановою перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Чи можна отримувати/здійснювати платежі за товари через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах?

Чи можна отримувати/здійснювати платежі за товари через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах?

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами, далі – Закон № 2473) резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Пунктом 4 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2, визначено, що до поточних валютних операцій належать, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Згідно з підпунктами 2 та 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розд. IV Інструкції № 7;

у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Таким чином суб’єкт господарювання – резидент має право здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів, через рахунки відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Одеській області

 


Які настають наслідки у разі працевлаштування іноземця без відповідного дозволу?

Які настають наслідки у разі працевлаштування іноземця без відповідного дозволу?

У Держпраці нагадали, що у разі застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з юридичної особи або фізичної особи-підприємця:

на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

На посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців за допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства накладається штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення від 1000 до 2000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці

 


Якої тривалості відпустку роботодавець може надати працівнику під час воєнного стану?

Якої тривалості відпустку роботодавець може надати працівнику під час воєнного стану?

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Абз. 2 ч. 1 ст. 12 вищезазначеного Закону встановлено, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Таким чином, надання працівнику щорічної чергової відпустки понад 24 календарних днів є його правом, а не обов’язком.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X