Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 11.05.2021 по 17.05.2021 р.
Як отримати документ-підтвердження про реєстрацію ФОП?
У ДПС розповіли про процедуру отримання такого документа.
Зокрема, його видача є адміністративною послугою.
З урахуванням правил ЗУ «Про адміністративні послуги» суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, – органом, якому вона підпорядковується. При цьому органи ДПС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця не видають.
Водночас, з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, відповідно до Закону № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Відповідно до статті 6 Закону № 755, до повноважень державного реєстратора входить, зокрема, забезпечення ведення ЄДР.
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом , за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області
Якою діяльністю не можна займатись платникам єдиного податку?
У ДПС надали перелік заборонених видів діяльності для платників ЄП.
Відповідно до пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також не можуть бути платниками єдиного податку:
- фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
- фізичні та юридичні особи – нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ у Чернівецькій області
В Україні діє новий порядок надання бухгалтерами інформації Держфінмоніторингу
11 травня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України від 05.04.2021 № 196 “Про затвердження порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій”.
Документом визначено процедуру надання суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт) на запит Держфінмоніторингу інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу.
- Новий порядок поширюється на:
– суб’єктів аудиторської діяльності;
– бухгалтерів;
– суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
– суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
– суб’єктів господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
– суб’єктів господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
– суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
– суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор.
- Держфінмоніторинг надсилає суб’єкту запит у разі, якщо об’єктом фінансового моніторингу є:
– фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
– фінансова операція або інформація про клієнта, пов’язана із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
– інформація про дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників, у тому числі зазначена у запиті уповноваженого органу іноземної держави, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
У запиті зазначаються:
інформація про клієнта,
фінансові операції якого підлягають відстеженню (моніторингу),
період, за який має бути надано інформацію, та
ознаки, за якими суб’єкту необхідно надати інформацію про фінансові операції.
- Суб’єкт повідомляє Держфінмоніторинг про відстеження фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня після проведення кожної фінансової операції.
У разі відсутності фінансових операцій за період відстеження, визначений у запиті, суб’єкт надсилає до Держфінмоніторингу повідомлення про відсутність таких фінансових операцій у вигляді файлу-листа з посиланням на дату та номер запиту у строк, що не перевищує 2 робочих днів з кінцевої дати, зазначеної в запиті.
Суб’єкт протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту про моніторинг здійснених фінансових операцій повідомляє Держфінмоніторинг про здійснені фінансові операції, про які раніше не подавав повідомлення про фінансові операції.
У разі відсутності фінансових операцій за період моніторингу здійснених фінансових операцій, визначений у запиті (з урахуванням повідомлень про фінансові операції, наданих раніше), суб’єкт надсилає до Держфінмоніторингу повідомлення про відсутність таких фінансових операцій з посиланням на дату та номер запиту у строк, що не перевищує 2 робочих днів з дня отримання запиту.
За матеріалами офіційного вебсайту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Що може стати підставою для податкової перевірки?
У ДПС зазначили, що одним із критеріїв відбору платників податків для проведення фактичних перевірок, які реалізовують підакцизну продукцію, є обсяг проведених операцій через РРО/ПРРО. Перевіряти можуть тих суб’єктів господарювання, у яких середньомісячний виторг, проведений через РРО менше, ніж 7 тисяч гривень.
Така сума може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реального обсягу проведених розрахункових операцій через РРО/ПРРО, оскільки кожний господарський об’єкт для належного функціонування потребує мінімальних витрат: 6 тис. грн – мінімальна заробітна плата одного найманого працівника, не менше 1 тис. грн – на утримання об’єкту торгівлі, комунальні платежі, земельний податок тощо, не менше 2 тис. грн – ліцензії, податки та інші дозвільні документи.
Під час проведених перевірок в 2021 році інспектори найчастіше виявляли такі порушення:
– не проведення розрахункових операцій через РРО та невидача фіскального чека;
– продаж товарів не відображених в обліку товарних запасів за місцем реалізації;
– не відповідність готівкових коштів, зазначених у денному звіті;
– не забезпечення використання режиму попереднього програмування РРО для підакцизних товарів із обов’язковим зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін та обліку їх кількості.
З огляду на це, в ДПС закликають суб’єктів господарювання дотримуватись вимог Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також іншого законодавства в сфері готівкового обігу на дотримання вимог податкового законодавства.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Як оподатковується нерухомість ФОПа?
У ДПС надали роз’яснення з цього питання.
Підпунктом 266.4.1 пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку.
При цьому пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема використовуються у підприємницькій діяльності.
Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватись не буде.
Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у витягу, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Чим підтвердити витрати на відрядження?
При розгляді справи суд пояснив, що підставою для відшкодування витрат, понесених працівником під час відрядження є виключно наявність розрахункових документів, що засвідчують їх вартість.
У цій справі підполковника направлено до ГУНП в Луганській області на стажування в порядку відрядження до іншого населеного пункту поза його місцем проживання, однак ГУНП в Харківській області не провело фінансування такого відрядження за рахунок бюджетних асигнувань, не прийняло звіт про використання коштів та не оформило посвідчення про відрядження.
Суд наголосив, що направлення особи на стажування до іншого населеного пункту поза його постійним місцем роботи є відрядженням та має фінансуватися за рахунок бюджетних коштів. Перебуваючи на стажуванні в порядку відрядження, виконував накази ГУ НП в Харківській області, мав прямий обов’язок виконувати рішення керівництва та, відповідно, не міг уникнути витрат під час відрядження.
На аргумент відповідача щодо відсутності договору про оренду житла з ФОП суд відповів, що усі витрати на службове відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, що засвідчують вартість цих витрат.
Отже, підставою для відшкодування витрат, понесених працівником під час відрядження, є виключно наявність розрахункових документів, що засвідчують їх вартість.
Постанова КАС 29 квітня 2021 року у справі № 520/13909/19
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
