Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 11.03.2024 по 18.03.2024 р.
Відновлено позапланові перевірки у сферах безпеки нехарчової продукції та надання комунальних послуг
Кабмін прийняв відповідну постанову.
Документ частково повертає перевірки безпечності нехарчової продукції у відповідних галузях (наприклад, побутова техніка, автоприлади, комп’ютери, циркулярні пили, підіймачі для обслуговування транспорту, газонокосилки, кухонні комбайни тощо).
Згідно з рішенням Уряду, відновлюються планові та позапланові перевірки нехарчової продукції у 3-х пріоритетних напрямках Угоди АСАА:
– електромагнітної сумісності;
– низьковольтного електричного обладнання;
– безпеки машин і механізмів.
Також відновлюються позапланові перевірки у сфері надання комунальних послуг, зокрема щодо:
– встановлення державних регульованих цін;
– законодавства про захист прав споживачів та метрологічного нагляду.
Під час попередніх консультацій легальний бізнес підтримав посилення нагляду за безпечністю нехарчової продукції.
Заступник Міністра економіки України Олексій Соболев повідомив, що ухвалення такого рішення є вимогою європейських партнерів. Також це допоможе захистити споживачів від порушень безпеки нехарчової продукції та законодавства на ринку надання житлово-комунальних послуг, щодо яких регулярно отримували скарги.
За матеріалами Урядового порталу
Волонтери зобов’язані прозвітувати про благодійні внески до 01 травня 2024 року
У ДПС нагадали, що волонтерам – благодійникам, які зареєстровані у реєстрі волонтерів та отримують благодійні внески від фізичних осіб – резидентів чи нерезидентів, необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до 01 травня 2024 року. У декларації відображаються усі кошти, які надійшли на рахунок упродовж звітного періоду.
Відповідно до підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), оподаткуванню не підлягають суми коштів, які надійшли на рахунок благодійника і в подальшому були виплачені у вигляді благодійної допомоги на користь учасників бойових дій – військовослужбовців, працівників силових структур, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України тощо, які задіяні у відсічі російської агресії, або на благо членів сімей учасників бойових дій.
Не підлягають також оподаткуванню кошти, які було використано на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Поряд з цим, благодійникам слід забезпечити документальне підтвердження витрат.
Отримані благодійні внески, а також інші доходи, які не включаються до розрахунку загального річного доходу відповідно до статті 165 Кодексу, відображаються у рядку 11.3 розділу III «Доходи, які не включаються до загального річного оподаткованого доходу» Декларації.
Подання податкової звітності не займе багато часу, проте є підтвердженням офіційної та прозорої діяльності.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі Декларації:
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (таке відправлення платник податку зобов’язаний здійснити не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації);
– засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет платника податків (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи» (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк). Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Луганській області
Кому в першу чергу очікувати перевірку у сфері РРО?
Голова податкового Комітету ВР Данило Гетманцев назвав ризикові категорії підприємців, щодо яких перевіряють дотримання Закону про застосування РРО.
Зокрема, до критеріїв визначення потенційно ризикових платників відносяться:
- Незначні виторги суб’єкта господарювання. Сума виторгу за місяць:
– не перевищує 20 тис грн. для забезпечення мінімальних витрат на утримання одного об’єкту роздрібної торгівлі;
– не менше 40,0 тис. грн за місяць у великих містах (з огляду на те, що розмір оренди, розмір заробітної плати, тощо є більшим ніж у двічі);
- Підприємці, що зареєстрували РРО/ПРРО при цьому декларують нульові виторги, а також по більшості операцій, проведених через РРО/ПРРО, було здійснено оплату у безготівковій формі (понад 90%);
- Мають ризики в оформленні найманих працівників. Кількість зареєстрованих РРО повинна відповідати кількості офіційно оформлених найманих працівників або необхідній кількості працівників для забезпечення виконання технологічного процесу на окремому об’єкті.
Однак цей перелік критеріїв не є вичерпним.
За матеріалами вебсторінки Данила Гетманцева у Telegram
В Україні запустять Реєстр адрес
Кабмін прийняв Постанову про створення 3 реєстрів:
– адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО),
– адрес (ЄДРА),
– будівель та споруд (РБС).
На думку Мінцифри, впровадження цих реєстрів допоможе розв’язати проблеми з реєстрацією прав власності, помилками в нарахуванні субсидій, труднощами в наданні соціальних послуг, а також стане дієвими інструментами для боротьби з корупцією.
Інформація з цих реєстрів забезпечує взаємодію між інформаційними системами на різних рівнях управління. Наприклад, без реєстру адрес виникає ризик шахрайства щодо прав власності на нерухомість, можуть бути труднощі в реєстрації місця проживання та роботі спеціальних служб.
Тож коли з’явиться Єдиний державний реєстр адрес, буде єдине достовірне джерело адресних даних, де кожен населений пункт, вулиця чи будинок матиме унікальний ідентифікатор. Перевага цього реєстру — його наповнюють та актуалізують безпосередньо відповідальні співробітники громад на місцях, які володіють найдостовірнішою інформацією.
Нині органи місцевого самоврядування навчаються роботи з наповнення ЄДРА та РБС. Вже підключено до тестового середовища понад 1 300 громад, більшість з яких уже завершили теоретичне та практичне навчання. Очікуємо, що скоро навчання завершать представники всіх громад.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України
Які повноваження в банку у разі наявності в платника податку податкового боргу?
Банки можуть списати кошти з рахунків платників податків, які мають податковий борг, на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, ініційованої контролюючим органом або органом державної виконавчої служби.
Таке списання коштів здійснюється відповідно до розд. ІV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи (абзац четвертий п. 95.5 ст. 95 ПКУ).
На підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків в рахунок погашення податкового боргу контролюючий орган ініціює стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків на підставі платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, доставленої самостійно представником контролюючого органу або надісланої рекомендованим листом.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначений розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
За матеріалами ЗІР, категорія 128.01
Протягом якого терміну потрібно повідомляти про зміну КВЕД платника ЄП 3 групи?
У ДПС нагадали, що це потрібно зробити не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися зміни.
Так, згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
За матеріалами ЗІР, категорія 107.01
Коли ПФУ може відмовити в “оцифруванні” трудових книжок?
У ПФУ повідомили, що процедура повного завершення оцифрування трудової книжки після подання заявником скан-копії документа підтверджується статусом звернення щодо стану його опрацювання.
Перевірити стан опрацювання документів про трудову діяльність можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України:
– роботодавцю — у кабінеті страхувальника в розділі «Звернення» (відображено всі звернення роботодавця щодо кожного працівника із відображенням статусу обробки);
– застрахованій особі — в особистому кабінеті користувача в розділі «Мої звернення».
Статус звернення «Виконано» свідчить, що скан-копії опрацьовані та дані про трудові відносини працівника актуалізовано.
Статус звернення «Скасовано виконання» означає, що звернення містить певні помилки, не опрацьовано та потребує повторного подання (опис причини відхилення вказано в реквізиті «Повідомлення»).
Інші статуси означають, що звернення знаходиться ще в опрацюванні фахівцями Пенсійного фонду.
Основними причинами скасування звернень з оцифрування трудових книжок є помилки, які допускають користувачі вебпорталу.
Це трапляється у випадках, якщо скановані копій документів:
– не належать заявнику;
– зроблені не з оригіналів документів або в чорно-білому форматі;
– відскановані неналежним чином (обрізані дати, номери наказів тощо).
Наявне порушення вимог до оформлення трудової книжки:
– відсутня скан-копія титульної сторінки трудової книжки;
– відсутній підпис власника трудової книжки або запис про зміну ПІБ;
– відсутня печатка установи або підпис відповідальної особи.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області
Чи можна працювати під час повітряної тривоги?
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
При цьому прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає. Та керівник суб’єкта господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.
Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема, від подій воєнного характеру.
Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій – прямий обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
Стаття 21 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути.
Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів.
За матеріалами вебсторінки Урядової “гарячої лінії” 1545 у Telegram
Як оплачувати працю неповнолітніх?
Відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Згідно із статтею 188 КЗпП України, не допускається прийняття та роботу осіб молодших 16 років. Але як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Відповідно до статті 194 КЗпП України, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці здобувачів освіти закладів загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати здобувачам освіти доплати до заробітної плати.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Як довести неможливість виконання податкового обов’язку?
Судом касаційної інстанції підтримав позицію податкового органу щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку в частині дотримання термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, акцизного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, а також подання фінансової звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України.
Зокрема, при розгляді справі № 280/6527/22 суди зазначили, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.
Верховний Суд дійшов висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки позивачем, ані до контролюючого органу, ані до суду, не надано доказів на підтвердження того, що позивачем за місцем реєстрації юридичної адреси провадилась будь-яка господарська діяльність, зберігались документи необхідні для ведення господарської діяльності, зберігалась техніка та/або обладнання необхідні для ведення діяльності, тощо.
На підтвердження наявності обставин, які обумовлюють неможливість виконання податкового обов`язку, позивачем подано контролюючому органу документи, які підтверджують тимчасові технічні несправності. При цьому позивач у поданій контролюючому органі заяві не зазначає про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття бухгалтерської документації, що в свою чергу унеможливлювало б виконання податкових обов`язків з подання податкових декларацій.
Посилання позивача в обґрунтування неможливості виконання податкових обов`язків на втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, спричинених військовою агресією рф, не підтверджені належними доказами, якими в контексті спірних правовідносин були б документи, зазначені у Переліку документів, що підтверджують неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, в якому чітко зазначено, які саме документи можуть підтвердити ту або іншу підставу, проте жодний із таких документів не надано контролюючому органу.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 280/6527/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 залишено без змін.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
