Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 11.02.2019 пo 17.02.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Feb 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 11.02.2019 пo 17.02.2019

 

Адвокат може самостійно завіряти копію довіреності

Верховний Суд, переглянувши відмову в прийнятті скарги через непідтвердження повноважень адвоката на представництво, прийшов до висновку, що адвокат має право самостійно завіряти копії довіреності.

Відзначається, що відповідність копії письмового доказу оригіналу засвідчується підписом учасника справи (із зазначенням дати такого посвідчення).

 

 

КАС не передбачено подання оригіналів документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу, і окремих спеціальних вимог для засвідчення копій не встановлено. Позиція висловлена ​​в постанові від 17 січня у справі № 809/1092/18.

 

Постанова ВС від 17.01.2019 року у справі № 809/1092/18

 


Як правильно визначити фактичний час зайнятості на робочому місці із шкідливими умовами праці, що дає право на доплату за шкідливі умови праці

Відповідно до статті 100 Кодексу Законів про працю України установлено, що на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств і затверджується одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.

Пільги та компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.

Робочий час — час протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з графіком роботи або умовами трудового договору. До робочого часу включають підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.

Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти. Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити перед початком роботи зі шкідливими умовами праці.

Молоко видається з розрахунку 0,5 л на одного працівника за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом чи застосуванням хімічних речовин, зазначених у Переліку хімічних речовин, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.11.1987 № 4430-87.

Конкретний порядок, місце і умови видачі молока або інші рівноцінні харчові продукти, виплата грошової компенсації, пов’язані з видачею молока, регулюються колективним договором підприємства.

Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз’їзному характері роботи працівника (частина друга ст. 9 Закону України «Про охорону праці»).

Працівникам, які контактують з неорганічними з’єднаннями свинцю, додатково видається 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів. Якщо працівник постійно контактує з неорганічними з’єднаннями свинцю, то замість молока рекомендують вживати кисломолочні продукти.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області

 


Виробнича практика студентів

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник може бути допущений до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів Державної фіскальної служби.

Практика студентів вищих навчальних закладів, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Порядок проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затверджений наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 30.04.1993 за № 35. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 відсотків часу відводиться на загально професійну підготовку за програмою практики. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

Таким чином, у разі проходження практики студентами вищих навчальних закладів без зарахування їх на штатні посади трудові відносини між практикантом і підприємством, установою, організацією не виникають. У разі зарахування студента на штатну посаду з ним укладається трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та з повідомленням органів Державної фіскальної служби.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Івано-Франківській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Нові ознаки трудових відносин

На офіційному веб-сайті Мінсоцполітики оприлюднено Законопроект у України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці».

Серед іншого, пропонується доповнити КЗпП статтею 211«Ознаки наявності трудових відносин», згідно з ч. 1 якої робота (послуга) є такою, що виконується (надається) в межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є три і більше нижчезазначених ознак наявності трудових відносин:

  • періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
  • особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
  • винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців;
  • робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;
  • організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
  • тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.

Також передбачається, що роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання особою роботи або надання послуг на підставі договору, укладеного на загальних засадах цивільного законодавства, якщо робота є такою, що виконується, або послуги є такими, що надаються в межах трудових відносин при сплаті ЄСВ у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, у 30-тикратному розмірі мінімальної зарплати (на сьогодні — 125 190 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

 

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці»

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Оплата праці для виконуючого обов’язки за вакантною посадою

У разі призначення працівника виконуючим обов’язки за вакантною посадою оплата провадиться за цією посадою. Цього вимагає абзац четвертий пункту 2 роз’яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39.

На цю ж норму послався й ВС (Перша судова палата Касаційного цивільного суду) у постанові від 30 січня 2019 році у справі № 655/19954/15-ц).

Справа полягала у спорі між колишнім працівником і його роботодавцем.

Позивача прийняли на роботу на посаду заступника генерального директора.

Згодом згідно з протоколом загальних зборів учасників його призначили виконуючим обов’язки генерального директора товариства з окладом відповідно до штатного розпису. В результаті оплата праці за вказаний період проводилася відповідно до штатного розпису за окладом заступника генерального директора в розмірі 18 500,00 грн, а не окладом генерального директора в розмірі 120 480,00 грн.

Тож позивачу вдалося стягнути з товариства заборгованість із зарплати та компенсацію втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати.

 

Постанова ВС від 30.01.2019 року у справі № 655/19954/15-ц

 


Правомірність систематичного застосування надурочних робіт

Фахівці Держпраці роз’яснюють: надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Відповідно до КЗпП надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні громадських необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших вісімнадцяти років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст..63 КЗпП).

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їхньою згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

 

За матеріалами Управління Держпраці у Хмельницькій області

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X