Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 11.01.2021 по 18.01.2021 р.
З 14 січня діють штрафи за порушення відвідувачами маскового режиму
Набув чинності закон, яким вносяться зміни в частині відповідальності за порушення карантинних обмежень.
Так, документ встановлює санкції у вигляді штрафу в розмірі від 200 до 300 НМДГ (3400 – 5100 грн.) для юридичної особи, фізичного особи-підприємця за:
– допуск особи в громадські будівлі споруди, де здійснюється обслуговування населення, і громадський транспорт в період дії карантину, без попередження, донесеного у будь-якій формі і будь-яким способом, про необхідність одягути маску, яка закриває ніс і рот, у тому числі виготовлену самостійно, і
– відсутність реагування на перебування в таких місцях людей без вдягнутих масок (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення);
– за обслуговування споживачів в період дії карантину працівниками суб’єктів господарювання і безпосередньо ФОП без вдягнутих масок, які закривають ніс і рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Складають постанови про накладення штрафів уповноважені особи територіальних органів МОЗ.
ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 1113-IX від 17.12.2020 р.
Сфера обслуговування перейшла на українську мову: на що звернути увагу?
16 січня 2021 року набуло чинності положення ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яке зобов’язує бізнес здійснювати обслуговування населення державною мовою.
Така вимога стосується:
- підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
- фізичних осіб – підприємців;
- інші суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів;
- інтернет-магазинів.
Таким чином, магазини, супермаркети, заклади розважальної діяльності, заклади харчування, будь-які інші заклади, що обслуговують споживачів ( в т.ч. заклади, що надають освітні, соціальні послуги, здійснюють медичне обслуговування тощо), при спілкуванні з клієнтами повинні використовувати українську мову. Тобто всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані будуть обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.
Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому інформація про товари та послуги може також дублюватися й іншими мовами і лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін.
Споживачам надано право у разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови з відповідною скаргою.
Закон встановлює також відповідальність за недотримання цих вимог.
У разі вчинення такого порушення Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта.
За повторне протягом року порушення Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання (не на персонал) штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот НМДГ (5100 – 6800 грн).
ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної” № 2704-VIII від 25.04.2019 р.
Який розмір податків сплачуватимуть ФОП у 2021 році?
У ДПС нагадали про суми податків та внесків для ФОП – платників єдиного податку у 2021 році. Зокрема, для:
- ФОП I групи:
- ЄСВ – з 1 січня складе 1320 грн. (22% від мінімальної заробітної плати), а з 1 грудня 2021 р. – 1430 грн.
– Єдиний податок – 227 грн. (10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року).
- ФОП II групи:
- ЄСВ – з 1 січня – 1320 грн. (22% від мінімальної заробітної плати); з 1 грудня 2021 – 1430 грн.
- Єдиний податок – 1200 гривень – 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2021 року.
- ФОП III групи:
- ЄСВ – з 1 січня – 1320 грн. (22% від мінімальної заробітної плати); з 1 грудня 2021 – 1430 грн.
- Єдиний податок – 5% доходу, або 3% доходу та ПДВ.
- ФОП загальної системи оподаткування
- ЄСВ – з 1 січня 1320 грн. (22% від мінімальної заробітної плати); з 1 грудня 2021 – 1430 грн.
- ПДФО – 18% від чистого доходу, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю;
- військовий збір – 1,5% від чистого доходу.
ЄСВ наведено у мінімальному розмірі страхового внеску, а максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року складатиме 19 800 грн: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 90 000 грн. – 15 розмірів мінімальної заробітної плати (6000 х 15 х 22%). Тобто, це максимальна сума ЄСВ, яку сплачуватиме ФОП, якщо сума отриманого ним доходу складе 90 000 грн. в місяць та більше.
З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21 450 грн. (6500х15х22%).
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
Чи може ФОП здійснювати господарську діяльність, якщо отримав “карантинну” допомогу 8 000 грн?
Понад 480 тис. осіб звернулося за допомогою, передбаченою програмою підтримки бізнесу на час карантину. Але постало питання – чи може ФОП займатись бізнесом, якщо отримав таку допомогу?
У ДПС пояснили, що при отриманні зазначеної допомоги відсутня передумова повного зупинення бізнесу підприємцем з 8 по 24 січня 2021 року.
Отже, якщо постановою Кабінету Міністрів № 1236 обмежувальні заходи щодо певного виду діяльності відсутні, то ФОП має право отримувати доходи від такої діяльності попри одержання державної фінансової підтримки.
За матеріалами офіційної сторінки у Facebook ГУ ДПС у Львівській області
Хто може працювати без РРО?
У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання.
Так, відповідно до постанови КМУ № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відносяться:
– роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок;
– роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
– роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу;
– роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
– продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
– роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
– роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села;
– продаж товарів (за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;
– продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів;
– продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;
– надання побутових послуг на території села;
– надання побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами – підприємцями, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб;
– надання послуг бібліотеками;
– продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
– продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури;
– роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
– приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
– страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами (“Зелена Картка”);
– надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
– провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надано статус гірських;
– надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника;
– організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
– надання послуг з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);
– надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
– продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах;
– приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Одеській області
Особливості організації віддаленої роботи
У Державному центрі зайнятості розповіли про основні моменти, на які слід звернути увагу під час запровадження дистанційної роботи. До них належать:
- Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.
Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (пункт 6-1 частини 1 статті 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
- Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (стаття 60 КЗпП). Для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих при розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що і для зазначених робітників.
- Облік робочого часу надомних (дистанційних) працівників
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу (стаття 60 КЗпП).
Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань.
- Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам
Працівники можуть виконувати роботу на своєму власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст статті 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.
Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.
Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт.
За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено при укладенні трудового договору.
- Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома
Переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому надається:
– жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
– особам з інвалідністю і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
– особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
– особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;
– особам, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю або тривало хворіють членами сім’ї, які за станом здоров’я потребують догляду;
– особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) (Положення 275).
За бажанням жінки або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною до 3 років, у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості
Чи можна перенести податкову перевірку, якщо відсутній директор?
У ДПС розповіли про наслідки відсутності посадових осіб підприємства (у т.ч. у зв’язку хворобою, відпусткою або відрядженням) під час проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із посадових осіб юридичної особи.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 Податкового кодексу. При цьому перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПК не передбачено.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Луганській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
