fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 10.03.2020 по 16.03.202

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Mar 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  10.03.2020 по 16.03.2020

 

Права працівників під час карантину

У зв’язку із затвердженням Урядом 11 березня 2020 року заходів, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні, та рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо забезпечення недопущення до роботи працівників підприємств та установ з ознаками інфекційного захворювання, Мінекономіки та Держпраці інформують про таке.

Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначено законодавством.

Водночас абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Частиною 2 цієї статті зазначено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених в частині першій вимог.

З огляду на зазначене та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих, у разі виявлення у працівника первинних ознак захворювання роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.

Крім цього, зауважено, що відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 – 24, 30 – 34 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим Мінекономіки та Держпраці пропонують роботодавцям, за можливості, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці та (або) гнучкого режиму робочого часу, запроваджувати режим роботи на умовах скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально сприяти реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток та відпусток без збереження зарплати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження зарплати, яка надається за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.

Поряд з цим рекомендовано забезпечити працівників антисептичними та дезінфікуючими засобами та проінформувати їх про профілактичні заходи, розміщені на офіційному сайті МОЗ.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

 


НБУ знизив облікову ставку до 10%НБУ знизив облікову ставку до 10%

Нова ставка діє з 13 березня 2020 р. (раніше облікова ставка складала 11%).

Приймаючи відповідне рішення НБУ відзначив, що український валютний ринок наразі реагує на невизначеність із ситуацією з коронавірусом та посилену турбулентність на фінансових і товарних ринках.

Крім падіння цін на світових ринках, на інфляцію в Україні у бік зниження будуть тиснути конкурентні війни між країнами-виробниками нафти, які нещодавно розгорнулися. Вони провокуватимуть підтримання рекордно низьких цін на енергоносії, що впливатиме і на ціни товарів українського експорту.

Суттєве зниження світового попиту, а також переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, може негативно позначитися на показниках зовнішньої торгівлі України та ускладнити залучення фінансування.

У випадку реалізації окреслених ризиків Національний банк буде оперативно реагувати наявними інструментами монетарної політики.

 

За матеріалами офіційного вебсайту НБУ

 


Податкове повідомлення-рішення скасовується, якщо порушено процедуру перевіркиПодаткове повідомлення-рішення скасовується, якщо порушено процедуру перевірки

Верховний Суд висловив позицію, що особа має право оскаржити прийняте за наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема у разі якщо допуск до перевірки відбувся.

Зокрема, підприємство звернулося до суду з проханням визнати недійсними і скасувати наказ ДФС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки.

Місцевий суд задовольнив позов, а апеляційний суд скасував рішення 1 інстанції та прийняв постанову про відмову в задоволенні позову.

Верховний Суд зазначив, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. 

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

 

Постанова КАС ВС від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18

 


Нотаріус не несе відповідальність, якщо отримав від клієнта підроблені документиНотаріус не несе відповідальність, якщо отримав від клієнта підроблені документи

Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нього за вчиненням нотаріальної дії подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії.

Таку позицію сформував Верховний Суд за результатами розгляду справи. 

Зокрема, нотаріус подав касаційну скаргу на рішення місцевого та апеляційного судів, вважаючи, що діяв правомірно, оскільки був впевнений, що документи, надані іншою стороною були дійсними та сумніву у їх справжності не було. Крім того, суд встановив осіб, які вчинили злочин, а тому з їхніми шахрайськими діями дії приватного нотаріуса не можна визнати незаконними.

Верховний Суд скасував попередні рішення судів  та ухвалив нове, мотивуючи його наступним.

Згідно з Законом “Про нотаріат” в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нього за вчиненням нотаріальної дії:

  • подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії;
  • подала недійсні та/або підроблені документи;
  • не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.

Отже, нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нього за вчиненням нотаріальної дії, подала недійсні або підроблені документи.

Згідно з обвинувальним актом сторона справи підробила офіційний документ, який посвідчується приватним нотаріусом, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинила злочин, передбачений частиною першою ст. 358 Кримінального кодексу (у редакції від 05 квітня 2001 року).

Таким чином, оскільки Закон скасував цивільну відповідальність нотаріуса про відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала підроблені документи, то Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень.

 

Постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року № 161/18823/14-ц

 


Хто з учасників має право доступу до інформації про діяльність ТОВ?Хто з учасників має право доступу до інформації про діяльність ТОВ?

Верховний Суд зазначив, що учасник ТОВ має право на отримання інформації про діяльність товариства. Невиконання товариством такої вимоги порушує права та законні інтереси учасника товариства.

Зокрема, учасник ТОВ звернувся до суду з позовом про зобов’язання ТОВ надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії документів:

  • статуту;
  • річної фінансової звітності за 2018 рік;
  • документів звітності, що подаються відповідним державним органам за 2018 рік;
  • документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме);
  • документів бухгалтерського обліку.

Свої вимоги він обґрунтував тим, що неодноразово звертався із запитами до товариства з вимогою надати зазначені документи, однак відповідач на порушення Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не надав їх, чим порушив корпоративні права позивача.

При розгляді справи місцевий та апеляційний господарський суди задовольнили позовні вимоги учасника до ТОВ.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши наступне. 

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Внаслідок невиконання господарським товариством свого обов’язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

З огляду на те, що надання визначених позивачем як учасником ТОВ документів є обов’язком товариства згідно з приписами статей 5, 43 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положеннями статуту ТОВ, і, відповідно, ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

 

Постанова КГС ВС від 21 січня 2020 року № 906/157/19

 

Дивіться відео на тему:

Чи потрібно укладати корпоративний договір і між ким?


Чи можна анулювати договір з використанням факсиміле? Чи можна анулювати договір з використанням факсиміле? 

Відсутність письмової згоди на використання факсиміле у випадку вчинення дій з виконання підписаного в такий спосіб договору не може бути умовою недійсності цього договору.

До такого висновку прийшов Верховний Суд при розгляді відповідної справи.

Зокрема, позивач звернувся до суду з позовом до фермерського господарства про визнання недійсним договору оренди землі.

Свої вимоги він обґрунтував тим, що він уклав з фермерським господарством договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 10 років.

Посилаючись на те, що в договорі у графі “орендар” замість підпису директора ФГ міститься його факсиміле без зазначення прізвища уповноваженої на підпис особи, на що він письмової згоди не надавав, та враховуючи, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, просив суд визнати договір оренди недійсним. 

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.

Такої ж позиції притримався Верховний Суд та зазначив наступне.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Виходячи зі змісту вказаних норм письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину.

Установивши, що договір оренди землі укладений за взаємною згодою сторін та в подальшому протягом п’яти років виконувався сторонами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що підписання договору директором ФГ за допомогою факсимільного відтворення його підпису не є підставою для визнання його недійсним.

 

Постанова КЦС ВС від 6 березня 2020 року у справі № 143/228/17.

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X