Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 09.11.2023 по 20.11.2023 р.
В Україні визнаватимуть електронні підписи ЄС
Прийнято постанову, яка визначає механізм визнання іноземних довірчих послуг в Україні.
Документ дозволяє використовувати кваліфіковані електронні підписи країн ЄС в Україні. та вносити до Довірчого списку іноземних надавачів електронних довірчих послуг. Це дасть змогу громадянам ЄС підписувати в Україні е-документи своїми е-підписами та надавати електронні довірчі послуги в нашій державі.
Такі зміни спростять електронну взаємодію з іноземними партнерами, зокрема, при веденні бізнесу. Крім того, посприяють повноцінному використанню українських е-підписів за кордоном та шерингу е-документів ЄС в Україні.
Ухвалення постанови також дозволяє укладати міжнародні договори про взаємне визнання електронних довірчих послуг з іншими країнами.
За матеріалами Урядового порталу
ДПС повідомлятиме Держфінмоніторинг про доходи фізосіб
Мінфін затвердив відповідний Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України щодо надання інформації про доходи фізичних осіб, необхідної для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з ним Держфінмоніторинг має право надсилати запити ДПС для отримання відомостей про:
– джерела та суми доходів, нарахованих/виплачених фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи;
– суми доходу, нарахованого/виплаченого на користь фізичних осіб податковим агентом;
– суми нарахованого/перерахованого податку на доходи фізичних осіб;
– суми нарахованого/перерахованого військового збору.
ДПС забезпечує обробку запитів та надає відповіді на запити Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
Порядок діє з 15 листопада 2023 р.
Наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2023 № 469 “Про затвердження Порядку електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України щодо надання інформації про доходи фізичних осіб, необхідної для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”
За якими експортними операціями зменшено граничні строки розрахунків?
Нацбанк вніс зміни до граничних строків розрахунків та встановив 90 календарних днів для операцій з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.
Нові строки застосовуватимуться до операцій, здійснених із 11 листопада 2023 року.
Раніше граничні строки розрахунків для таких операцій були 180 календарних днів.
Ці зміни визначені постановою Правління НБУ від 10 листопада 2023 року № 145 “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів” та діють з 11 листопада 2023 р.
За матеріалами офіційного вебсайту НБУ
Порядок звільнення працівника за кордоном
У Держпраці надали відповідні роз’яснення.
Перебуваючи за кордоном працівник може звільнитися за власним бажанням, для чого повинен написати відповідну заяву й обов’язково вказати в ній дату звільнення.
Подати заяву можна, надіславши її оригінал міжнародною поштою на офіційну адресу роботодавця або ж відправивши на його офіційну електронну пошту фотокопію, підписану електронним цифровим підписом.
Після отримання заяви роботодавець має видати наказ, у якому вказана дата звільнення, зробити запис до трудової книжки, якщо вона зберігається в нього, й повернути її працівнику разом із копією наказу.
В заяві про звільнення працівникові варто одразу просити надіслати копії наказу про звільнення та запису в трудовій книжці на електронну пошту.
Оригінали документів можна буде згодом переслати поштою або отримати після приїзду до України.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
У якому випадку за працівником зберігається середній заробіток?
У Держпраці нагадали, що за добровольцем добровільного формування територіальної громади (ДФТГ) на час виконання обов’язків у ДФТГ у робочий час зберігається середній заробіток.
Зокрема, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Отже, у разі виконання добровольцем обов’язків у ДФТГ в робочий час, роботодавець повинен зберігати за ним не тільки місце роботи і посаду, а й середній заробіток.
За матеріалами офіційного вебсайту Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Як оформити працівника на сумісництво або суміщення посад?
Законодавством України визначено, що працівник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторiн.
У сфері трудових відносин існують такі поняття як сумісництво і суміщення і їх доволі часто плутають, а тому розглянемо притаманні їм відмінності.
- Відповідно до статті 102-1 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники які працюють за сумісництвом одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
На практиці сумісництво поділяють на зовнішнє та внутрішнє.
При зовнішньому сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (не за основним місцем роботи).
При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві де працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. Облік робочого часу за сумісництвом ведеться окремо від обліку робочого часу за основною посадою.
Оскільки із сумісником як внутрішнім так і зовнішнім укладається окремий трудовий договір, варто пам’ятати про необхідність подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкової служби.
- Під поняттям суміщення розуміють виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
Тобто, суміщення – один зі способів залучення вже працевлаштованого працівника до виконання обов’язків за іншою (відмінною від обійманої) вакантною посадою в межах раніше укладеного трудового договору. Робота здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням та встановлюється доплата до основної заробітної плати.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, згідно з частиною другою статті 105 КЗпП України, встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.
Робота за суміщенням у табелі обліку використання робочого часу не відображається. Запис про роботу за суміщенням, до трудової книжки працівника, не вноситься.
Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливо.
Таким чином, робота за сумісництвом – це виконання роботи в додатковий час (вільний від основної роботи), а робота за суміщенням здійснюється в той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи.
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Чи можна перенести щорічну відпустку?
У Держпраці роз’яснили, чи може роботодавець без згоди працівника перенести щорічну відпустку згідно графіку на інший період.
Відповідно до ст. 80 Кодексу законів про працю України щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України “Про відпустки”.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини п’ятої статті 80 згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 (щодо заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці).
При цьому, слід зазначити, що згідно вимог частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Чи можна звільнити мобілізованого працівника?
Так.
Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України зі змінами передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада.
Разом з тим, трудові відносини з працівником, призваним на військову службу, можуть бути припинені за бажанням працівника або за угодою сторін (на підставі заяви працівника).
За матеріалами офіційного вебсайту Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
