Дайджест новин “Підприємництво і право” з 09.11.2020 по 16.11.2020 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 09.11.2020 по 16.11.2020 р.

В Україні скасовано карантинні зони та введено “карантин вихідного дня”

Кабмін 11 листопада 2020 року вніс зміни до постанови, якою визначені карантинні обмеження. Тепер в Україні не будуть встановлюватися “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки, а буде діяти карантин по всій території з єдиними правилами, яких стало значно більше. 

Зокрема, діють такі попередні обмеження як: 

• необхідність перебування в приміщеннях та громадському транспорті в захисних масках, що закривають ніс та рот, 
• перебування на вулицях з документами, що посвідчують особу, 
• заборонено самовільно залишати місця самоізоляції, 
• перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (крім окремих категорій) та перетинання контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування.

Також на всій території України діють нові обмеження (заборони):

1. проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра). Обмеження не поширюється на проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників;
2. діяльність кінотеатрів та театрів з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі;
3. діяльність музеїв, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку 1 особа на 20 кв. метрів приміщення;
4. здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння;
5. проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля;
6. робота після 22-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
7. розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту органів дихання, що прикривають ніс і рот (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);
8. діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, в яких:

– не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;

– не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання (захисні маски або респіратори) та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

– не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);

1. діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також санаторно-курортних закладів та стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики);
2. діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку 1 особа на 20 кв. метрів приміщення.

Додатково до цих обмежень в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється (так званий “карантин вихідного дня”:

1) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах;

3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;

4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

• торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 % яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
• провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
• торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;

5) діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно;

6) приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.

Крім того в КМУ рекомендують визначити час (не менше 2 годин) пріоритетного прийому громадян похилого віку та осіб з інвалідністю ( з 10-ї до 12-ї години або з більш пізнього часу протягом 2 годин).

Щодо відповідальності за порушення правил карантину, то вона встановлена ст. 44-3 КпАП і встановлює штраф для громадян від однієї до двох тисяч НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн.) і для посадових осіб – від двох до десяти тисяч НМДГ(від 34 000 до 170 000 грн.).

Зауважимо, що Верховна Рада прийняла Закон (проект № 3891), яким передбачена адмінвідповідальність за перебування в громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у вигляді штрафу від 10 до 15 НМДГ (170 – 255 грн.), але Закон ще не підписаний Президентом і не набув чинності.

Постанова КМУ від 11 листопада 2020 р. № 1100 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641”

Які особливості договорів ФОПів з працівниками?

У Державному центрі зайнятості наголосили про необхідність оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відповіднодо вимог чинного законодавства. 

На фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Тому варто звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини між найманим працівником та даною категорією роботодавців.

1) Особливі вимоги до укладення трудового договору

Трудовий договір між ФОП та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня 2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи: 

• роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, 
• зробити відповідний запис у його трудовій книжці, 
• сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо.

2) Визначеність типової форми трудового договору між працівником і ФОП, який використовує найману працю. 

Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.

3) Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин

Додатковою підставою для припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). 

Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОП під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). 

Стаття 47 КЗпП зобов’язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. 

Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 1 січня 2015 року і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації. У випадку смерті роботодавця – ФОП – трудові відносини між сторонами припиняються достроково.

4) Спрощені вимоги до ведення кадрової документації та ухвалення локальних актів

ФОП має:

• оформляти локальні акти, 
• укладати трудові договори в письмовій формі, 
• вести трудові книжки працівників; 
• може вести книгу реєстрації локальних актів, 
• розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (їх вправі затвердити трудовий колектив, який може складатися навіть з одного найманого працівника), 
• вести табель обліку робочого часу тощо. 

Водночас чинним законодавством про працю не передбачено обов’язку ФОП мати штатний розпис, а укладення колективного договору є обов’язковим лише для юридичних осіб. 

Деякі питання, які можуть бути врегульовані колективним договором, допустимо врегулювати іншим нормативним актом. Зокрема, положенням, яким може бути визначено строки виплати заробітної плати та її розміри в першу половину місяця. Форми і системи оплати праці та інші питання, визначені у ст. 97 КЗпП, погоджуються з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. 

Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у ФОП без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників. При цьому ФОП не веде книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів, а також книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

5) Лояльні норми щодо санкцій за недотримання трудового законодавства

Статтею 265 КЗпП встановлені менш суворі санкції у випадку, коли порушниками виступають певні категорії роботодавців. Зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) до юридичних осіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку І – ІІІ груп, застосовується попередження. У разі ж повторення порушення накладаються фінансові санкції. 

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

Як зареєструвати програмне РРО: роз’яснення ДПС

Податківці розповіли як зареєструвати програмний РРО (ПРРО) і підготували  для бізнесу відеоурок, який доступний за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html

Проте для початку роботи з ПРРО необхідно отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.

Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/

Детальніше в інфографіці:

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС в Одеській області

Громадяни яких держав можуть отримати е-резидентство в Україні?

Мінцифри визначило держави, громадяни яких можуть брати участь в експериментальному проекті із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства. До них належить 14 держав, а саме:

• Держава Ізраїль;
• Ісламська Республіка Пакистан;
• Китайська Народна Республіка;
• Королівство Таїланд;
• Народна Республіка Бангладеш;
• Федеративна Республіка Німеччина;
• Республіка Білорусь;
• Республіка Індія;
• Республіка Молдова;
• Республіка Польща;
• Республіка Філіппіни;
• Румунія;
• Словацька Республіка;
• Угорщина.

Нагадаємо, що електронне резидентство – статус, який надає можливість іноземцю або особі без громадянства, яка досягла вісімнадцятирічного віку, отримувати кваліфіковані електронні довірчі послуги, електронні послуги, відкривати банківські рахунки в Україні.

Наказ Мінцифри від 13.10.2020 р. № 152 “Про визначення переліку держав, громадяни яких можуть брати участь в експериментальному проекті із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства”

Які види податкових перевірок проводяться під час карантину?

У ДПС нагадали, що на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки:

1. за зверненнями платника податків;
2. з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, а саме:

– якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,

– у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,

– якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,

– коли подано заяву про зняття з обліку платника податків;

1. фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:

– обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

У яких випадках укладають трудовий контракт?

У Державному центрі зайнятості розповіли, чим відрізняється контракт від трудового договору та чому його укладення може бути вигідне сторонам трудових відносин.

Так, трудове законодавство України передбачає декілька різновидів договорів між працівником та роботодавцем:

• стандартний трудовий договір;
• контракт. (різновид трудового договору, який передбачає вищий ступінь договірної свободи). Письмова форма контракту дозволяє більш чітко визначити права й обов’язки сторін, строк його дії, відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін.

При укладенні контракту потрібно врахувати наступне:

1. Укладення контракту дозволяється у визначених законами випадках.

Сфера застосування контракту визначається законами України. Зокрема, можливість укладення контракту передбачають Закони “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, “Про фермерське господарство”, “Про товарну біржу”. Іноді укладення контрактів з певною категорією працівників є обов’язковим (див. Закони “Про залізничний транспорт”, “Про культуру”). 

Контракт оформляється в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту. 

В інших аспектах оформлення працівників на роботу за контрактом таке ж саме, як і під час оформлення за трудовим договором (роботодавець має видати наказ про зарахування працівника в штат, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган тощо). На таку категорію працівників поширюються норми трудового законодавства України, проте з низкою доповнень і винятків.

2. Контракт укладається на певний строк.

Трудовий контракт укладається, як правило, на певний строк. В одних випадках закони чітко визначають часові межі укладення контрактів (наприклад, Закон “Про культуру” у ст. 21 дозволяє укладати контракти терміном від 1 до 3 років). 

В інших сферах діяльності законодавець не обмежує мінімальну й максимальну тривалість контракту, віддаючи це питання на розсуд сторін трудових відносин (див. ст. 15 Закону “Про залізничний транспорт”). Встановлений термін дії контракту певною мірою погіршує становище працівника, хоча водночас може мотивувати до більш продуктивної праці. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк (п. 24 Постанови 170).

3. Встановлено особливі умови розірвання контракту.

Трудові відносини можуть бути припинені з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Це означає, що контракт може містити додаткові підстави його розірвання достроково. 

Вигода для роботодавця полягає в тому, що укладення контракту, як правило, передбачає конкретні вимоги до якості й обсягу роботи, а недосягнення потрібного результату дозволяє звільнити працівника у спрощеному порядку. Припинення трудових відносин з підстав, передбачених контрактом, не вважається звільненням з ініціативи роботодавця. Тому у таких випадках на працівника не поширюються гарантії від звільнення, передбачені для членів профспілок, вагітних жінок і матерів, які мають малих дітей, тимчасово непрацездатних тощо. 

Для працівника встановлення додаткових, порівняно із законодавством, підстав припинення трудових відносин дозволяє ставити питання про компенсацію свого хиткого становища, приміром, вищою оплатою праці. 

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов’язань, передбачених у контракті, його може бути розірвано достроково з попередженням відповідної сторони за два тижні (п. 22 Постанови 170).

4. Умови контракту є конфіденційними.

Роботодавець зобов’язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту. У свою чергу особи, у яких за службовими повноваженнями є доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, що регулюються чинним законодавством, та по відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням (див. п. 6 Постанови 170).

5. У контракті можуть бути закріплені додаткові пільги й гарантії для працівника.

Контракт може містити додаткові умови щодо організації праці та матеріального забезпечення працівника (додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок коштів роботодавця: забезпечення житлом, транспортом, засобами зв’язку тощо). Контракт повинен передбачати зобов’язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту роботодавцем з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

Компенсація для працівника під час самоізоляції: порядок отримання

Уряд запровадив спеціальну програму для підтримки громадян, що перебувають на самоізоляції.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна наголосила, що Уряд через Фонд соціального страхування забезпечує соціальний захист застрахованих осіб, допомагаючи запобіганню виникнення та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, фінансує допомогу по тимчасовій непрацездатності у разі захворювання громадян на COVID-19, а також надає допомогу під час перебування на самоізоляції під медичним наглядом.

Для того, щоб скористатися програмою потрібно:

1. Звернутися працівнику до роботодавця, пояснити, що мав контакт з особою, яка захворіла на COVID-19 та попросити 2 тижні працювати в дистанційному режимі. Відповідно до рішення Уряду, роботодавці на сьогодні мають право перевести своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу.
2. Якщо такої можливості, з огляду на характер виконуваної роботи або позицію роботодавця, немає, то можна скористатись державною програмою підтримки самоізоляції.
3. Фонд може оплатити період перебування працюючих українців на самоізоляції у разі безпосереднього контакту з хворим на COVID-19. Для цього працівник має телефоном у дистанційному режимі звернутись до свого сімейного лікаря, який відкриє листок непрацездатності.
4. Щоб отримати від Фонду допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності „ізоляція від COVID-19-11” своєму роботодавцю.
5. Роботодавець на підставі отриманого від працівника листка непрацездатності оформлює заяву-розрахунок із зазначенням причини непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду для здійснення фінансування.

Також з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 Фондом соціального страхування України організовано дистанційний прийом заяв-розрахунків від страхувальників, зокрема електронною поштою.

За матеріалами Урядового порталу

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист