Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 09.09.2024 по 18.09.2024 р.
З 18 вересня запрацював єДозвіл для бізнесу
В Україні розпочала роботу Єдина державна електронна система дозвільних документів (єДозвіл).
На порталі Дія доступна послуга з реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Ця послуга є частиною комплексної послуги е-Підприємець. Раніше декларація реєструвалася територіальним центром Держпраці за п’ять днів. Відтепер бізнес зможе подати декларацію зручно та швидко в один клік, а система єДозвіл автоматично перевірить та зареєструє її. Ця електронна послуга потрібна підприємствам, які мають на виробництві важкі машини та механізми. Раніше документ могли повернути, якщо не вистачало певної інформації. У такому разі бізнесу доводилося проходити увесь процес наново, витрачаючи час.
Тепер завдяки єДозволу процес подання декларацій буде автоматизованим. Система прослідкує за повнотою інформації та вкаже, якщо якесь з полів не заповнено. За умови заповнення всіх полів повернень не буде взагалі. Тобто, якщо вдалося відправити декларацію через Дію, тоді система її автоматично прийме.
За словами Міністра економіки України Юлії Свириденко, уряд працює над розширенням переліку послуг, які бізнес зможе отримати через єДозвіл, зокрема додано висновок Мінекономіки, який дає право подовжити граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями. Ця послуга запрацює у жовтні й теж буде доступною в Дії.
Після переведення процесу подачі в онлайн, бізнес матиме можливість превентивно усувати недоліки заявок. Алгоритм програми вказуватиме, які поля заповнені некоректно. Якщо доданий до заявки документ не відповідає вимогам, підприємці оперативно отримуватимуть через Дію коментарі фахівців Мінекономіки. Це дозволить швидко усунути недоліки та уникнути необхідності подавати заяву повторно.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України
В Україні пом’якшено валютні обмеження для бізнесу та посилено норми для протидії непродуктивному відпливу капіталу
З 10 вересня 2024 року діють зміни у сфері валютних обмежень.
Серед пом’якшень валютних обмежень:
- НБУ дасть змогу суб’єктам електронної комерції купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для сплати ПДВ за операціями з купівлі товарів українських виробників споживачами з країн ЄС. Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС. Таке пом’якшення передусім підтримає малий та середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам. Водночас це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, адже надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС;
- додатково до вже існуючих можливостей, запроваджених у травні та липні, НБУ дасть змогу бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, що були виплачені з 24 лютого 2022 року до 09 липня 2024 року (включно). Такі перекази дозволені виключно за рахунок власної іноземної валюти бізнесу (не купленої та не залученої у формі кредиту чи позики від резидента), отже, це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви. Ці операції зможуть здійснювати лише ті підприємства, які не мають випадків незавершеного валютного нагляду за операціями з експорту товарів протягом 12 місяців, що передують даті проведення операції. Це стимулюватиме бізнес своєчасно повертати валютну виручку в Україну за експорт товару.
Щодо посилення обмежень:
- встановлено щомісячний ліміт у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на розрахунки за кордоном, що здійснюються з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з кодами торговця 5094 (коштовне каміння, метали та ювелірні вироби), 5944 (годинники, ювелірні вироби та вироби зі срібла) та 5972 (магазини монет та марок). Такий ліміт відповідає загальному ліміту, встановленому НБУ для розрахунків за кордоном платіжними картками, випущеними українськими банками до рахунків у національній валюті;
- встановлено щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн в еквіваленті на розрахунки за кордоном, що здійснюються з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків іноземній валюті, на операції з кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості). Операції з таким кодом використовуються для сплати комісії за управління, оплати за проживання та пов’язаних із цим комісій.
Зазначені зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 6 вересня 2024 року № 108 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”. Вони набирають чинності з 10 вересня 2024 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Платники податку, які подали скаргу, додатково можуть надати усні пояснення контролюючому органу
У ДПС проінформували, що з метою встановлення можливості використовувати зручні електронні сервіси для полегшення комунікації особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, відповідно до пункту 56.3, підпункту 56.24.1 пункту 56.24, пункту 56.25 статті 56 Податкового кодексу України має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень.
Відповідні зміни внесені до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1617/28062 (зі змінами).
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Які наслідки не перерахування з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточний рахунок в банку України грошових коштів, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів (послуг)?
У ДПС повідомили, що у разі ненадходження в установлені Національним банком України (далі – НБУ) граничні строки розрахунків на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів з-за кордону в Україну в іноземній валюті за здійсненими експортними операціями, то за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
При цьому, якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за експортною операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тис. грн., то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.
Згідно з частиною другою ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Водночас, п. 5 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) визначено, що на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), та в п. 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), не поширюються.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 визначається НБУ.
Відповідно до п. 16 розділу І Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Згідно з п.п. 2 п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16 прим. 2 розділу IV Інструкції № 7.
Підпунктом 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.
Водночас, відповідно до п.п. 1 п. 14 прим. 19 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті.
Пунктом 19 розд. ІV Інструкції № 7 визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр митних декларацій, що містить інформацію про цю операцію.
Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.
Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Тобто у разі ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів з-за кордону в Україну в іноземній валюті, за результатами проведеної документальної перевірки нараховується пеня відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473.
При цьому якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тис. грн., то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.
Також у ДПС запропонували з питання можливості не перерахування з власного валютного рахунку, відкритого за межами України, на власний поточний рахунок в банку України грошових коштів отриманих за результатами експортної операції звертатись до НБУ.
За матеріалами ЗІР, категорія 112.03
Суд визнав законним застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд зазначив, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Також Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876-IX) не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим. Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не закінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
Враховуючи, що усі спірні податкові накладні були зареєстровані у 2022 році, тобто до набрання чинності Законом № 2876-IX, застосуванню підлягали загальні норми, що передбачають відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Колегія суддів звернула увагу, що камеральна перевірка була проведена у січні 2023 року, тоді як у разі дійсної неможливості виконання податкових обов`язків позивач мав би звернутися до податкового органу з відповідною заявою до 30.09.2022, тобто задовго до моменту проведення перевірки.
При цьому посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Позивач мав реальну можливість та достатній строк до проведення перевірки для звернення з відповідною заявою про неможливість виконання податкових обов`язків, але докази такого звернення у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим посилання позивача на такі обставини є безпідставними.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23 касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов платника податків до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
