fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 08.11.2021 по 15.11.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Nov 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 08.11.2021 по 15.11.2021 р.

 

Чи є законною вимога пред'явити сертифікат про вакцинацію?Чи є законною вимога пред’явити сертифікат про вакцинацію?

У МОЗ вважають, що така вимога не порушує права громадян.

Зокрема, існує позиція, що демонстрація COVID-сертифікату чи довідки про вакцинацію – це розголошення медичної таємниці і ніхто не може вимагати показати відповідний документ, оскільки це порушення прав громадян. Дехто навіть сперечається із правоохоронцями, екіпажем транспорту чи співробітниками громадських закладів з приводу вимоги пред’явити документ про вакцинацію.

Міністерство охорони здоров’я інформує, що відповідно до статті 39-1 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Тобто медична таємниця містить звернення до лікаря чи діагноз, а в документах про вакцинацію цих відомостей немає.

Таким чином, правоохоронці під час перевірок дотримання карантинних правил можуть вимагати у громадян пред’явити COVID-сертифікат, не порушуючи при цьому закон.

При цьому, вимога про наявність документу про вакцинацію не поширюється на відвідування банків, АЗС, ветеринарних магазинів, аптек та всіх продовольчих магазинів на будь-якому рівні епіднебезпеки. Тобто у вказаних закладах ніхто не може перевіряти у відвідувачів наявність документу про щеплення.

Водночас, чинні карантинні норми передбачають, що на червоному рівні епіднебезпеки працювати можуть лише ті громадські заклади, де 100% персоналу та відвідувачів вакциновані або мають негативний тест на COVID-19. Тобто у вказаних закладах вже йдеться про можливість перевірки документу про щеплення або негативного тесту на COVID-19.

Для того, щоб обмеження жовтого чи червоних рівнів епіднебезпеки не стосувались громадських закладів чи масових заходів, співробітники чи організатор мають перевірити відповідні документи у відвідувачів.

У випадку, якщо відвідувачі таких закладів відмовляються їх надати, то суб’єкт господарювання має повне право відмовити у своїх послугах. У першу чергу йдеться про те, що заклади мають дотримуватись правил роботи в час карантину, затверджених постановою Кабміну № 1236.

 

За матеріалами офіційного вебсайту МОЗ України

 

 


Чи зобов’язаний ФОП відкривати рахунок у банку для ведення господарської діяльності?

 

Чи зобов’язаний ФОП відкривати рахунок у банку для ведення господарської діяльності?

У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання.

Відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з абзацом першим п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених або законами з питань митної справи.

Пунктом 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Пунктом 4 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів визначено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу), зокрема, резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам).

Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/ незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Отже, суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/ підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Якщо ФОП або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не планує працювати з іншими підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються у безготівковій формі) та отримувати оплату за товари та послуги від покупців через банк, то такий підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність, не відкриваючи рахунка в банку. При цьому сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених законами з питань митної справи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

 

 


Чи має право ФОП-найманий працівник добровільно сплачувати ЄСВ?

 

Чи має право ФОП-найманий працівник добровільно сплачувати ЄСВ?

ДПС надала відповідні роз’яснення в індивідуальній податковій консультації.

Зокрема, ФОП в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть самостійно визначити базу нарахування та відповідно розмір єдиного внеску (не більше максимальної величини бази нарахування та не менше розміру мінімального страхового внеску) лише за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. 

З 1 січня 2021 р. набули чинності зміни, внесені Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX, згідно з якими ФОПи та особи які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Добровільна сплата ЄСВ для ФОП, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, чинним законодавством не передбачена.

 

Індивідуальна податкова консультація ДПС від 01.11.2021 р. № 4139/ІПК/99-00-04-03-03-06 “Щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

 

 


 Відсутність на роботі невакцинованих працівників може бути оформлена як простій

 

 Відсутність на роботі невакцинованих працівників може бути оформлена як простій

У Держпраці зазначили, що законодавством не заборонено оформлювати простій з  огляду на обставини, які унеможливлюють виконання працівником роботи через відсутність щеплень проти COVID-19.

Згідно зі статтею 34 КЗпП, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

При цьому, чинним законодавством чітко не регламентовано порядку та умов запровадження простою. У колективному договорі підприємства встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку.

В залежності від обставин, які призводять до неможливості виконання працівниками робіт, може бути запроваджений як простій всього підприємства (установи), так і його окремих структурних підрозділів чи працівників. 

Статтею 113 КЗпП встановлено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

 

 


Як залучити працівника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день?

 

Як залучити працівника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день?

Чинним законодавством передбачено залучення працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні за умови наявності письмового наказу роботодавця. 

Крім цього, потрібно подбати про:

– фактичну підставу такого залучення (ч. 2 ст. 71 КЗпП України);

– дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;

– згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;

– згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.

Інформація про надання компенсації (подвійна оплата або інший день відпочинку) за роботу в такий день також має бути зазначена у наказі роботодавця.

Якщо сторони виберуть грошову компенсацію, оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами КЗпП, яка регулює оплату роботи у святкові та неробочі дні (ст. 107 КЗпП). Згідно з ними, робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці в такому порядку:

– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

– працівникам, робота яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

При цьому оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у святковий чи неробочий день. 

Законодавство також передбачає можливість надання працівнику, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку (відгулу) за його бажанням. Проте слід урахувати, що інший день відпочинку надається працівнику тільки за наявності згоди сторін, оскільки це не є обов’язком роботодавця.

Таким чином, спосіб компенсації роботи у вихідний день завжди визначається угодою сторін (незалежно від того, від кого виходить ініціатива), а робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише по досягненні згоди сторін працівнику за його бажанням може бути надано інший день відпочинку (відгул).

Наказ доводиться до відома всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центру з надання безоплатної правової допомоги

 

 


 

Які відносини податківці вважатимуть трудовими під час перевірки?

Які відносини податківці вважатимуть трудовими під час перевірки?

У ДПС зазначили, що для мінімізації витрат на оподаткування оплати праці платники податків часто підмінюють трудові договори з найманими працівниками цивільними договорами про надання послуг.

Чинним законодавством чітко розмежовано випадки, в яких можливе оформлення відносин цивільними договорами про надання послуг, а коли виключно трудовими.

При проведенні перевірок органами ДПС відносини будуть визнаватися трудовими за наявності однієї з таких ознак:

– робота виконується відповідно до вказівок і під контролем роботодавця, а працівник інтегрований в його організаційну структуру;

– робота виконується відповідно до визначеного роботодавцем графіку;

– робота передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, яка замовила роботу;

– періодична виплата винагороди працівникові;

– надання працівнику щотижневих вихідних днів і щорічної відпустки;

– оплата стороною, яка замовила проведення робіт, поїздок, що вживаються працівником для виконання роботи.

Враховуючи вищевикладене,  для упередження негативних наслідків для платників податків у подальшому ДПС просить уникати випадків підміни трудових договорів з найманими працівниками цивільними договорами про надання послуг. За використання праці неоформлених належним чином працівників законодавством передбачено фінансову та адміністративну відповідальність роботодавців.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Черкаській області

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X