fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 08.08.2022 по 15.08.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Aug 2022

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 08.08.2022 по 15.08.2022 р.

 

Бізнес звільнено від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінзвітності

Бізнес звільнено від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінзвітності

З 10 серпня в Україні діє Закон № 2436, що звільняє бізнес від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності під час війни.

Документом встановлено, що:

– у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом 3 місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне і у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачено законодавством;

– юридичні особи, які зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними звітами, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення.

 

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” щодо звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності у період дії воєнного стану або стану війни” № 2436-IX від 19.07.2022 р.

 

 


У Дії стала доступною довідка про доходи 

У Дії стала доступною довідка про доходи 

Функціонал Дії знову розширили. 

Під час оформлення житлової субсидії чи отримання кредиту або візи в іншу країну необхідна довідка про доходи. Замовити її можна, зробивши декілька кроків:

  1. Увійти в особистий кабінет громадянина на diia.gov.uа.
  2. Обрати період, за який хочете отримати інформацію.
  3. Надіслати запит.
  4. На електронну скриньку вам прийде повідомлення про готовий результат.
  5. Завантажте довідку в розділі Документи в особистому кабінеті на порталі Дія.

 

За матеріалами Telegram-каналу Верховної Ради України

 

 


В Україні діє Державний аграрний реєстр

В Україні діє Державний аграрний реєстр

12 серпня 2022 року розпочав роботу Державний аграрний реєстр (ДАР). 

Це онлайн-платформа, яка призначена для ефективного і прозорого розподілу та адміністрування усіх видів підтримки для українських аграріїв, що надаються в межах державних програм, у вигляді грантів від міжнародних партнерів, а також будь-яких інших видів технічної допомоги.

Платформа працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС і відкрита для реєстрації для всіх українських аграріїв. Агровиробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів.

За словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дениса Башлика, зареєструвавшись в ДАР, аграрії зможуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми державної підтримки та подати заявку на них онлайн. Під час реєстрації фермер також зможе перевірити в особистому електронному кабінеті дані про свою діяльність, земельні ділянки, тварин тощо. Для реєстрації фермеру потрібен лише електронний підпис.

Зареєструватися в ДАР можуть виробники сільськогосподарської продукції незалежно від розміру, організаційно-правової форми чи напрямів діяльності. Після реєстрації уся ключова інформація про виробника автоматично підтягується в ДАР і може бути перевірена сільгоспвиробником.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник, що відповідає вимогам програми, має заповнити онлайн-форму, за необхідності додати скан-копії документів, і підписати заявку своїм кваліфікованим електронним підписом. Процес обробки заявки можна відстежувати в персональному електронному кабінеті у ДАР в режимі реального часу.

Незабаром в ДАР з’являться перші програми підтримки завдяки фінансовій допомозі Європейського Союзу.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 

 


Що слід врахувати при встановленні випробувального терміну працівнику під час війни?

Що слід врахувати при встановленні випробувального терміну працівнику під час війни?

У Держпраці пояснили, чи є правомірним встановлення випробувального терміну при прийнятті на роботу під час дії воєнного стану, зокрема, внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до статті 26 КЗпП при укладенні трудового договору угодою сторін може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути вказана в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – 6 місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати 1 місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (стаття 27 КЗпП України).

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу (абзац третій ст. 26 КЗпП):

– осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

– молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

– молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти;

– осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

– осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

– осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок;

– одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

– осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

– осіб на тимчасові та сезонні роботи;

– внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Однак норми законодавства про працю в умовах воєнного стану діють з урахуванням вимог Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до пункту 2 ст. 2 цього Закону, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

 


Які особливості укладення строкових трудових договорів у час воєнного стану?

Які особливості укладення строкових трудових договорів у час воєнного стану?

Регулювання трудових відносини, зокрема, укладання строкових трудових договорів у період дії воєнного стану здійснюється Законом від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У цьому документі передбачено, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника (ст. 2 Закону № 2136).

Оплата праці працівнику, прийнятому на роботу за строковим трудовим договором, здійснюється за посадою, на яку його прийнято. Факт відсутності основного працівника, який не виконує свої обов’язки, на це не впливає.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Як отримати відшкодування пошкодженого обладнання працівником, який працює дистанційно?

Як отримати відшкодування пошкодженого обладнання працівником, який працює дистанційно?

У Держпраці пояснили, як роботодавцю захистити свої права у разі завдання шкоди його майну.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантують, встановлюючи відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Така відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не можна покласти відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відшкодовує повну вартість зіпсованого чи знищеного майна працівник, якщо з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Для укладення договору про матеріальну відповідальність необхідно, щоб виконання трудових обов’язків було безпосередньо пов’язане зі збереженням довірених цінностей.

Окрім того, в лютому 2021 року до КЗпП внесли зміни щодо можливості укладення договорів на повну матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують за трудовим договором дистанційну або надомну роботу (п. 2 ст. 1351 КЗпП). Як правило, роботодавець надає дистанційним працівникам засоби для виконання трудових обов’язків (наприклад, комп’ютер, принтер).

Окремим випадком повної матеріальної відповідальності в ст. 134 КЗпП передбачено ситуацію, коли шкоду завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих дистанційному чи надомному працівнику у користування. При звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання.

Алгоритм дій роботодавця у разі завдання шкоди його майну:

  1. документальне оформлення;
  2. запропонувати відповідальному за майно працівнику надати пояснення щодо виявленого незбереження майна;
  3. розмір шкоди, завданої з необережності, визначають на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей. Якщо шкода завдана розкраданням, нестачею, умисним знищенням чи пошкодженням майна, її розмір визначають за цінами на аналогічні товари, що діють на день відшкодування шкоди. Якщо розмір шкоди не перевищує середньомісячного заробітку, то шкоду відшкодовують шляхом відрахувань із зарплати, про що видають окремий наказ. Наказ потрібно прийняти не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди. Розмір відрахувань не може перевищувати 20% від кожної виплати. Якщо шкода перевищує цей розмір, то її відшкодовують протягом декількох місяців. Шкоду, що перевищує середньомісячний заробіток працівника, стягують за позовом роботодавця до суду.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X