Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 08.05.2023 по 16.05.2023 р.
Реєстрація бізнесу буде можлива на певних частинах територій активних бойових дій
У Мінреінтеграції повідомили, що наразі доступ до реєстрів дозволено на територіях можливих бойових дій, але такого доступу не було на територіях активних бойових дій.
09.05.2023 р. Кабмін прийняв постанову № 469, якою розширив перелік категорій територій, де є доступ до реєстрів. Відтепер дозволено функціонування реєстрів на територіях активних бойових дій, де інтенсивність бойових дій дає об’єктивну можливість функціонування реєстрів.
Таким чином, на певних частинах територій активних бойових дій буде дозволена діяльність користувачів реєстрів, а їх мешканці отримають безпосередній доступ до адміністративних послуг.
Постанова № 469 набирає чинності через 5 днів з дня її опублікування, крім деяких положень, які набирають чинності через один місяць з дня її опублікування.
За матеріалами Урядового порталу
Які найпоширеніші помилки при бронюванні військовозобов’язаних працівників?
Мінекономіки надало відповідні роз’яснення.
Серед найтиповіших помилок роботодавців:
- внесення до списків громадян України, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних у відповідних ТЦК та СП (відсутня відмітка ТЦК та СП у військово-облікових документах військовозобов’язаного про взяття на військовий облік);
- відсутності у списках інформації про військове звання та/або військово облікову спеціальність військовозобов’язаного;
- необґрунтоване перевищення 50% співвідношення кількості заброньованих військовозобов’язаних і тих, які пропонуються до бронювання, до кількості військовозобов’язаних;
- подання на погодження до Генерального штабу ЗСУ списків підприємствами, установами, організаціями (відповідно до Порядку № 76 списки до Генерального штабу ЗСУ на погодження подають органи державної влади, інші державні органи);
- відсутності списку за формою згідно з додатком 1 та довідки про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76, підписаних керівником підприємства, установи, організації шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (у разі подання в електронній формі);
- відсутності інформації про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам;
- не потрібно включати до списків:
– військовослужбовців (осіб, які проходять військову службу);
– військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
– військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних (призовники, особи, які досягли граничного віку перебування в запасі; особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку тощо);
– осіб, які не перебувають у трудових відносинах з органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією.
Також у Мінекономіки наголосили, що неподання списку в електронній формі суттєво подовжує строк його опрацювання та перевірки, що безпосередньо впливає на оперативність прийняття рішення про бронювання військовозобов’язаних.
Лист Мінекономіки від 02.05.2023 № 2704-20/19826-01 щодо типових недоліків в оформленні списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час
За борги арештовуватимуть банківські рахунки
Відповідні зміни діють з 6 травня 2023 року.
Закон встановлює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:
- щодо фізичних осіб:
Фізособи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (13 4000 грн), а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у встановленому порядку. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи – боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи – боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи – боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа – боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа – боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи – боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Отже, Закон скасував дію розпорядження Кабінету Міністрів від 2 березня 2022 року № 198-р, яке дозволяло фізичним особам на час дії військового стану здійснювати видаткові операції з рахунків, на які виконавчою службою накладено арешт, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 тис грн.
- щодо юридичних осіб і самозайнятих осіб:
Юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3048-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану”
Запроваджується посилена автентифікація у сфері платіжних послуг
НБУ з метою зниження ризиків шахрайства встановив до надавачів платіжних послуг вимогу застосувати посилену автентифікацію користувачів.
Надавачі платіжних послуг зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію користувачів під час:
– отримання ними дистанційного доступу до рахунків;
– ініціювання дистанційної платіжної операції;
– будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства чи інших неправомірних дій (або існування такого ризику).
За результатами процедури посиленої автентифікації користувача надавач платіжної послуги має створити унікальний код автентифікації, який дає змогу пов’язувати операцію на певну суму і конкретного отримувача. Цей код повинен прийматися надавачем платіжних послуг щоразу під час отримання користувачем доступу до рахунку, ініціювання дистанційної платіжної операції тощо.
Зокрема, якщо раніше під час онлайн-розрахунків було достатньо інформації про платіжну картку і одноразового пароля, тепер необхідно буде використовувати як мінімум два елементи захисту, які підтверджують, що платіж здійснює користувач, який має законні підстави для використання конкретного платіжного інструмента, а не шахрай.
Національний банк жодним чином не обмежує учасників платіжного ринку у виборі технологічних рішень для посиленої автентифікації.
Такі норми містить постанова Правління Національного банку України від 03 травня 2023 року № 58 “Про затвердження Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку”.
Вимоги поширюються на всіх надавачів платіжних послуг: банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг, Національний банк України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Цей документ набирає чинності з 10 травня 2023 року, крім вимог до електронної взаємодії між суб’єктами платіжних операцій та відповідних заходів безпеки, що наберуть чинності з 01 серпня 2025 року (одночасно з уведенням у дію глави 4 розділу IV Закону України “Про платіжні послуги”).
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Як визначити розмір штрафу за порушення у сфері РРО?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
На суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з підпунктом 113.3 ПК, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з постановою Верховного суду від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до нього застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Особливості звільнення працівників передпенсійного віку з ініціативи роботодавця
У Держпраці розповіли про звільнення працівників передпенсійного віку у зв’язку зі скороченням штату або чисельності працівників.
Зокрема, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП.
Частиною другою статті 49-2 КЗпП передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
У таких випадках роботодавець повинен дотримуватися вимог статті 42 КЗпП, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається в тому числі працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (пункт 10 статті 42 КЗпП).
Таким чином, особи передпенсійного віку включені до категорії осіб, яким надано переважне право залишатися на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників за умови однакової продуктивності праці.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
