Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 08.03.2023 по 15.03.2023 р.
Українцям варто перевірити дійсність їхніх паспортів в частині транслітерації
У Державній міграційній службі повідомили про оновлення програмного забезпечення в системі оформлення біометричних паспортних документів.
Якщо у паспорті для виїзду за кордон та ID-картці виявлено різну транслітерацію, дійсним визнається останній оформлений документ. Тобто, якщо особа оформила спочатку паспорт для виїзду за кордон, а потім ID-картку з іншим написанням прізвища чи імені латинськими літерами, то закордонний паспорт буде автоматично визнаний недійсним.
У разі встановлення розбіжностей громадян просять звернутися до підрозділів міграційної служби, ЦНАПу, «Паспортного сервісу».
Перевірити у базі чи документ є дійсним, можна за посиланням https://dmsu.gov.ua/services/nd.html
Крім того у ДМС поінформували про роботу підрозділів «Паспортного сервісу» за кордоном, а саме у: Польщі (Варшава, Краків, Ґданськ, Вроцлав), Туреччині (Стамбул), Словаччині (Братислава) та Чехії (Прага).
За матеріалами офіційного вебсайту Управління ДМС у Рівненській області
Мін’юст надав роз’яснення щодо структури власності юридичних осіб та КБВ
27.02.2023 р. у Міністерстві юстиції України звернули увагу на деякі особливості дії Закону України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (далі – Закон № 2571). Зокрема:
- Щодо подання державному реєстратору інформації про КБВ та структури власності юридичної особи відповідно до Закону № 2571
Пакет документів, який подається для державної реєстрації відповідно до частини 5 статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 361) залежно від підстав його подання може подаватися різними за своєю правовою природою заявниками. Це може бути як уповноважений представник юридичної особи у разі подання документів на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, так і спадкоємець учасника у разі подання заяви про вступ до товариства, або особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, тощо.
У разі звернення для проведення реєстраційних дій, наприклад спадкоємцем, відомості про КБВ не підлягають зміні, а структура власності не подається.
Структура власності може подаватися у переліку документів для проведення державної реєстрації відповідно до частини 5 статті 17 Закону № 361 лише у випадку подання документів для державної реєстрації уповноваженим представником юридичної особи та за його бажанням, оскільки цим Законом передбачено, що зміни в інформації про КБВ та структурі власності юридичної особи можна подати державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.
Аналогічно норми законодавства застосовуються і в частині проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, передбачених частиною 4 статті 17 Закону № 361.
При цьому слід зауважити, що у випадку, коли інформація про КБВ та структура власності подається окремим пакетом документів, уповноважений представник юридичної особи має сплатити адміністративний збір, передбачений частиною 1 статті 36 Закону № 361.
- Щодо державної реєстрації змін у структурі власності
У разі якщо зміни виникли лише у структурі власності, а зміна інформації про КБВ не відбулася, необхідно подати документи державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін у структурі власності юридичної особи, а саме заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; документ про сплату адміністративного збору.
- Щодо нотаріального засвідчення копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є КБВ юридичної особи
Документом, який подається для державної реєстрації юридичної особи, є саме копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є КБВ юридичної особи, а не сам документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, чи його переклад державною мовою.
У випадку, якщо нотаріальне засвідчення копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи – нерезидента, яка є КБВ юридичної особи, здійснювалося на території України, необхідно здійснити лише переклад тексту документа на державну мову. Якщо ж нотаріальне засвідчення цього документу здійснювалося за законодавством іноземної держави, необхідно зробити його легалізацію (консульську легалізацію чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, а потім зробити переклад на державну мову.
Вимога щодо 90 днів стосується саме засвідчення копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи.
Нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є КБВ юридичної особи, подається у випадку, якщо документи для державної подаються у паперовій формі.
У випадку подання документів для державної реєстрації в електронній формі надається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є КБВ юридичної особи, засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації.
- Щодо положень, які виключені із Закону № 361
Нормами Закону № 2571 виключено статтю 17-1 із Закону № 361, якою було передбачено необхідність здійснення юридичною особою щорічного підтвердження відомостей про КБВ.
Також Законом № 2571 скасовано положення Закону про реєстрацію, які передбачали необхідність під час кожного звернення заявника до державного реєстратора підтверджувати актуальність інформації про КБВ.
Лист Міністерства юстиції України № 23303/8.4.3/32-23 від 27.02.2023 р.
Бізнес зможе імпортувати більше послуг
В Україні діють обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг. Бізнес може імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, які входять до спеціального переліку. Кабмін оновив його. Відтепер перелік включає:
– міжнародні виставкові заходи, які відбуватимуться в першому півріччі 2023 р;
– послуги проживання у готелях та аналогічних засобах розміщення, усі супутні готельні послуги та компенсаційні витрати, пов’язані з перебуванням в готелях та аналогічних засобах розміщення тимчасово переміщених (евакуйованих) за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також супроводжуючих опікунів та піклувальників, батьків-вихователів, прийомних батьків, патронатних вихователів, інших законних представників або уповноважених ними осіб;
– геологічні, геофізичні та пов’язані з ними послуги з формування документів і звітності або послуги, які надаються на основі дослідження, аналізу та інтерпретації наявних геолого-геофізичних, промислових, економічних, фінансових та інших даних, послуги з геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин (проведення незалежного підрахунку і економічної оцінки запасів та ресурсів) щодо ділянок надр на території України;
– послуги з проведення сейсморозвідувальних робіт та досліджень за технологією 3D (та/або 2D), послуги з проведення супервізії сейсмічних робіт та досліджень, послуги з обробки 3D (та/або 2D) сейсмічних даних, послуги з інтерпретації сейсмічних даних щодо ділянок надр на території України;
– оплата за технологічні схеми та рецептури для виробництва харчових ароматизаторів;
– послуги щодо видання ліцензії, пов’язаної з кінофільмами, відеофільмами та телевізійними програмами, і послуги щодо розповсюдження кінофільмів, відеофільмів і телевізійних програм;
– послуги з надання ліцензійних прав на використання медіа (відео, аудіо та фото) матеріалів, доступу до ліцензійних медіаресурсів;
– послуги з надання кодів цифрового маркування засобами ідентифікації лікарських засобів та медичних виробів;
– здійснення операцій із сплати членських внесків члена-спостерігача в Міжнародному союзі страховиків кредитів та інвестицій (Бернськй союз);
– здійснення операцій із сплати членських внесків до міжнародної організації GSMA (мобільний зв’язок за кордоном);
– здійснення операцій із сплати членських внесків до європейської організації European Compost Network.
Постанова КМУ від 14 лютого 2023 р. № 137 “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 153”
Мінекономіки затвердило критерії “критичного значення” підприємств для бронювання працівників
Міністерство економіки затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Так, підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
- здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення Кабміну або Мінекономіки;
- здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;
- отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів;
- виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;
- перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
- середня заробітна плата працівників підприємства, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, є не нижчою середньої зарплати по країні помноженої на коефіцієнт 1,5;
- провадження діяльності на території трьох і більше областей України, у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки;
- провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій в матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повної зупинки виробництва продукції або надання послуг, у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.
Визначення підприємства таким, що має важливе значення для галузей національної економіки є одним із критеріїв для отримання статусу «підприємства критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» та можливості в подальшому бронювати працівників.
Наказ Мінекономіки від 17.02.2023 р. № 952 “Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки”
Як проводити збори акціонерів АТ під час воєнного стану?
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку врегулювала це питання. Згідно з рішенням у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені виключно одним з наступних шляхів:
1) дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236;
2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери – власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України “Про акціонерні товариства” (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором).
Дія цього пункту не поширюється на акціонерні товариства з одним акціонером.
Дистанційні загальні збори акціонерів акціонерних товариств, що скликаються та проводяться відповідно до Порядку № 236 повинні скликатися та проводитися з урахуванням наступних особливостей:
– електронні документи повинні створюватися та надаватися із застосуванням кваліфікованого електронного підпису відповідної особи або іншого електронного підпису цієї особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;
– бюлетені для голосування на дистанційних загальних зборах акціонерів можуть подаватися на адресу електронної пошти депозитарної установи (або у випадку, визначеному у абзацах 4 – 10 пункту 67 розділу XIII Порядку № 236, – на адресу електронної пошти особи, яка скликає загальні збори, та визначена для цього у Порядку № 236) із засвідченням бюлетеня кваліфікованим електронним підписом (або іншим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) акціонера чи його представника, так і шляхом подання бюлетенів в паперовій формі;
– у разі подання бюлетенів для голосування в паперовій формі, підпис акціонера (представника акціонера) на бюлетені засвідчується за його вибором або нотаріально (за умови підписання бюлетеня в присутності нотаріуса або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії), або депозитарною установою, що обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції товариства, (за умови підписання бюлетеня в присутності уповноваженої особи депозитарної установи). Бюлетені для голосування, подані в паперовій формі, які не засвідчені підписом акціонера (його представника) згідно з вимогами цього абзацу, та бюлетені, засвідчені підписом особи, яка не вказана у бюлетені не приймаються для подальшого опрацювання;
– повідомлення акціонеру (його представнику) про отримання бюлетенів, виконаних у паперовій формі, та документів, поданих разом з такими бюлетенями, та/або мотивована відмова у подальшому їх опрацюванні (за наявності підстав, передбачених Порядком та цим рішенням), надається у встановлений Порядком строк депозитарною установою у спосіб визначений договором про обслуговування рахунка в цінних паперів (у разі, якщо таким договором передбачено спосіб інформування акціонера) або акціонерним товариством (у випадку, визначеному у абзацах 4 – 10 пункту 67 розділу XIII Порядку) у разі якщо акціонером (його представником) була зазначена вимога у наданні йому такого повідомлення та/або відмови та вказана адреса для надання такого повідомлення або відмови;
– у разі якщо бюлетень для голосування, поданий в паперовій формі, складається з кількох аркушів, сторінки бюлетеня нумеруються, а кожен аркуш підписується акціонером (представником акціонера). Бюлетень, поданий в паперовій формі, визнається недійсним для голосування у випадках, зазначених у пункті 100 розділу XVI Порядку, а також у разі якщо він складається з кількох аркушів, які не пронумеровані належним чином;
– у разі отримання від акціонерів (їх представників) бюлетенів в паперовій формі та прийняття їх для подальшого опрацювання, депозитарна установа надсилає Центральному депозитарію разом з документами, визначеними у підпункті 5 пункту 69 розділу XIII Порядку № 236, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (або іншим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) уповноваженої особи депозитарної установи скан копії бюлетенів, поданих в паперовій формі, за якими депозитарною установою встановлено наявність ознак для визнання їх недійсними або визнання їх недійсними хоча б за одним питанням порядку денного або, за умови, якщо це передбачено договором, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів, скан копії всіх бюлетенів, отриманих депозитарною установою та прийнятих для подальшого опрацювання;
– загальні збори акціонерів у період воєнного стану можуть проводитись за умови, що розпорядження на складення переліку акціонерів, яким направляється повідомлення про проведення зборів, та переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, надано до Центрального депозитарію в електронному вигляді та відповідні переліки надані Центральним депозитарієм в електронному вигляді в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію. Рішення загальних зборів акціонерів, проведених у період воєнного стану без дотримання умови, вказаної у цьому абзаці, є недійсними та не створюють юридичних наслідків, обов’язок щодо дотримання цієї умови покладається на особу, яка скликає загальні збори акціонерів;
– депозитарні установи направляють Центральному депозитарію інформацію та документи, передбачені підпунктами 4, 5 пункту 69 розділу XIII Порядку не пізніше двох робочих днів після дати проведення загальних зборів;
Центральний депозитарій виконує дії, передбачені пунктом 70 розділу XIII Порядку № 236 не пізніше двох робочих днів після отримання від депозитарних установ документів, передбачених пунктом 69 розділу XIII зазначеного Порядку.
Дистанційні загальні збори акціонерів акціонерних товариств, рішення про проведення яких були прийняті до набрання чинності Порядком № 236 продовжують скликатися та проводитися відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 квітня 2020 року № 196.
Рішення НКЦПФР 06.03.2023 № 240 “Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 лютого 2023 року № 154”
Яку інформацію про контрагента можна отримати в електронному кабінеті?
Міністерство фінансів розширило перелік податкової інформації, яка за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі може бути надана контрагенту.
Згідно з наказом Мінфіну від 27 лютого 2023 року № 110, через Електронний кабінет можна буде дізнатися інформацію про наявність свого контрагента в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (дата включення до/виключення з такого переліку, критерій ризиковості). Це зроблено з метою мінімізації ризиків платників податків, пов’язаних із співпрацею з ризиковими контрагентами.
Також через Електронний кабінет можна буде отримати наступну інформацію про свого контрагента:
– податкову адресу;
– інформацію про місце обліку;
– відомості про посадових осіб;
– наявність відокремлених підрозділів;
– види економічної діяльності;
– наявність об’єктів оподаткування.
– заборгованість (податковий борг);
– нараховані грошові зобов’язання;
– суми сплачених податків, зборів, платежів;
– наявність ліцензій;
– зупинення реєстрації ПН/РК;
– несвоєчасно зареєстровані ПН/РК;
– перелік товарів згідно з УКТ ЗЕД;
– звітність з ТЦО;
– фінансовий результат до оподаткування;
– залишкову вартість основних засобів та нематеріальних активів;
– наявність експортних/імпортних операцій.
Податкову інформацію, обсяг якої самостійно визначено контрагентом під час надання згоди, може бути отримано платником податку в Електронному кабінеті в електронному вигляді та, за необхідності, у вигляді електронного документа з накладенням печатки контролюючого органу.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства фінансів України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
