fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 08.02.2021 по 15.02.2021 р

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Feb 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  08.02.2021 по 15.02.2021 р.

 

“Сплячим” ФОПам відтерміновано строки для звернення за списанням боргів з ЄСВ “Сплячим” ФОПам відтерміновано строки для звернення за списанням боргів з ЄСВ 

У ДПС України розповіли про порядок списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таке списання стосується платників, діяльність яких як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення (тобто до 31 серпня 2020 року) вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.

Законодавець продовжив процедуру списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафу і пені.

Коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінилося: це фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадили незалежну професійну діяльність.

Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням, – до 1 березня 2021 року. А тим платникам, які подали раніше заяви, хоча й пропустили термін, не потрібно звертатися із заявою повторно. Контролюючі органи проведуть списання на підставі документів, які були подані раніше, у відповідності до Законів № 592 та № 786.

Стосовно платників податків, які не скористались такою можливістю раніше, то вони можуть зробити це тепер, подавши такі документи:

– заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;

– заяву про списання заборгованості;

– звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, за умови, що така звітність не подавалася раніше.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Набула чинності постанова про скасування мораторію на податкові перевіркиНабула чинності постанова про скасування мораторію на податкові перевірки

З 09 лютого 2021 р. розширено перелік перевірок, які можуть проводити контролюючі органи.

Зокрема, дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

  1. тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
  2. документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу (в частині повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати проведення планової перевірки);
  3. документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу та якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення), суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків);
  4. документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
  5. документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, а саме:

– неповне з’ясування під час перевірки питань, які повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку;

– у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки”;

– неподання платником податків або подання з порушенням звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту;

– отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення.

 

Постанова КМУ від 3 лютого 2021 р. N 89 “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок”

 


Штрафи за відсутнє повідомлення про об’єкт оподаткування: роз’яснення ДПСШтрафи за відсутнє повідомлення про об’єкт оподаткування: роз’яснення ДПС

У ДПС нагадали про необхідність реєстрації або взяття на облік платників податків у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, – це майно та дії, за якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, тобто надавати форму № 20-ОПП. Повідомлення за формою № 20-ОПП потрібно подати до ДПС за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

Форма № 20-ОПП запроваджена для отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Перевірити інформацію про свої об’єкти оподаткування можна в приватній частині Електронного кабінету: «Електронний кабінет платника податків»/«Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування».

За неподання повідомлення за формою № 20-ОПП встановлена відповідальність:

– за неподання у строки та у випадках, передбачених ПК, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи не в повному обсязі, неподання відомостей щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПК, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень; на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень;

– за неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень; на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 

 


Як оподатковується продаж нерухомості?Як оподатковується продаж нерухомості?

З цього питання надали роз’яснення в ДПС. Зокрема, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомості передбачений ст. 172 Податкового кодексу України. 

При здійсненні таких операція фізичні особи зобов’язані задекларувати свої доходи та сплатити податок. Так, при продажу нерухомості укладається договір купівлі-продажу, в такому випадку будуть утримуватися наступні податки:

– податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) – 5%;

– військовий збір – 1,5%;

Розрахунок податку при продажу нерухомості визначається від суми доходу, отриманого від продажу такої нерухомості. Дохід визначається виходячи з ціни, котра зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.

Проте з цього правила існують винятки:

– якщо протягом року здійснено одну угоду з об’єктом нерухомості, яким особа володіє більше 3 років, дохід від продажу такого об’єкта не обкладається податком;

– якщо об’єкт нерухомості отримано у спадок – умова щодо перебування майна у власності понад 3 роки в такому випадку не поширюється, тобто можна продавати об’єктом нерухомості відразу. При продажу такої нерухомості дохід також не оподатковується.

У випадку продажу земельної ділянки податок сплачується в такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна. Проте винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст. 121 Земельного кодексу. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад 3 роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок.

Якщо продавцем виступає нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості становитиме 18% ПДФО та 1,5% військовий збір.

Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента.

Якщо особа у минулому році продала нерухоме майно, то для виконання свого громадянського обов’язку необхідно звернутися до податкових органів за місцем реєстрації та до 1 травня поточного року задекларувати отримані від такого продажу доходи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Рівненській області

 


Трудові перевірки: що потрібно знати?Трудові перевірки: що потрібно знати?

У Держпраці розповіли, як проводяться перевірки щодо незадекларованої праці та яку відповідальність можуть застосовувати до роботодавців.

  • Хто має право перевіряти роботодавців?

Додержання законодавства про працю контролюють інспектори праці, які працюють у Держпраці та її територіальних органах, а також у виконавчих органах міських, сільських та селищних рад.

  • Як відбуваються перевірки Держпраці?

З 31 грудня 2019 року діє новий Порядок контролю за додержанням законодавства про працю, за яким здійснюється перевірка оформлення працівників. Основне, на що потрібно звернути увагу: 

  • Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час.
  • Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою копію направлення на проведення інспекційного відвідування.
  • Перевірка може проходити на місці або дистанційно.
  • Максимальний термін перевірки – до 10 днів.
  • Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.
  • Інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.
  • Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.

 

  • В яких випадках може прийти інспектор праці?

Існує 11 підстав для інспекційного відвідування:

– за зверненням працівника про порушення законодавства про працю;

– за зверненням фізичної особи про порушення правил оформлення трудових відносин;

– за рішенням керівника Держпраці після аналізу інформації зі ЗМІ та інших джерел;

– за рішенням суду;

– за повідомленням посадових осіб органів держнагляду (контролю), правоохоронних органів;

– за інформацією Державної податкової служби та Пенсійного фонду України;

– за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників;

– за дорученням Прем’єр-міністра України;

– за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

– за запитом народного депутата;

– у разі невиконання вимог припису інспектора.

  • Чи можна не допустити інспектора до перевірки?

Ви маєте на це право у разі, якщо інспектор праці відмовиться показати службове посвідчення. Якщо документ є, але ви маєте сумніви щодо його справжності, перевірте посвідчення і фото інспектора в реєстрі на сайті Держпраці.

  • Що може перевіряти інспектор праці?

Завдання інспектора – перевірити, чи виконує роботодавець законодавство про працю, зокрема чи оформлює він трудові відносини з працівниками. Пам’ятайте, що Порядок контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру перевірки інспектором праці лише оформлення трудових відносин. Інші питання перевіряють за іншими процедурами.

  • Яка відповідальність за незадекларовану працю?

До юридичних осіб та фізосіб-підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність – до посадових осіб підприємств, а також до ФОП. Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.

  • За які порушення на вас можуть накласти штраф?

Інспектор праці обов’язково нарахує штраф у трьох випадках:

– за недопущення до проведення перевірки;

– за створення перешкод у її проведенні;

– за виявлення незадекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну податкову службу, не сплатили податки.

З усіх інших питань інспектор складає припис, де вказує, що треба виправити. Якщо ви зробите це в зазначені терміни, вас не притягатимуть до відповідальності.

  • Чи можна оскаржити рішення інспектора?

Ви можете оскаржити припис або вимогу інспектора праці у 10-денний термін, звернувшись до керівника територіального органу Держпраці або його заступника. Якщо їхнє рішення вас не влаштує, можете оскаржити його до голови Держпраці або його заступника. Скарга розглядається протягом 30 днів. 

Крім того, ви маєте право оскаржити постанову про накладення штрафу в суді.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Хмельницькій області

 


Переведення трудових книжок в електронний вигляд: як це відбувається?Переведення трудових книжок в електронний вигляд: як це відбувається?

Верховна Рада прийняла Закон, який встановлює необхідність обліку трудової діяльності працівника в електронній формі (так звана “електронна трудова книжка”).

Такий облік вестимуть в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Перевести трудові книжки в електронну форму будуть зобов’язані працівник і роботодавець із обов’язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду у вигляді сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо). 

При цьому, скан-копії документів потрібно подати з урахуванням таких вимог:

– скановані копії виготовляються з оригіналів трудової книжки та документів про стаж;

– скан-копія повинна бути кольорова;

– сканувати необхідно усі заповнені сторінки трудової книжки в хронологічному порядку (незаповнені сторінки трудової книжки (вкладиша) сканувати не потрібно);

– скан-копія має бути чітка та читабельна;

– відскановані документи необхідно зберігати у форматих jpg або pdf;

– розмір кожного файла не має перевищувати 1 мб;

– назви файлів мають відповідати виду відсканованого документа.

Перехідний період впровадження електронного обліку триватиме протягом 5 років.

Оригінал паперової трудової передається на зберігання працівнику як офіційний документ. Якщо працівник виявить бажання продовжити її ведення, то роботодавець на його вимогу буде зобов’язаний паралельно із електронним обліком трудової діяльності також внести до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ПФУ у Кіровоградській області

 


Працевлаштування іноземця: на що звертаємо увагу?Працевлаштування іноземця: на що звертаємо увагу?

З цього питання у Мін’юсті надали роз’яснення.

По-перше, іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Конституцією визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

По-друге, роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції  (далі – дозвіл) (ЗУ “Про зайнятість населення”).

Роботодавець отримує також дозвіл для таких категорій осіб, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:

– відряджених іноземних працівників;

– внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;

– іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

По-третє, праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці на кожній посаді.

Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

По-четверте, іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

По-п’яте, дозвіл не потрібен для працевлаштування:

– іноземців, які постійно проживають в Україні;

– іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

– іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;

– представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;

– працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;

– спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;

– працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

– працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;

– священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;

– іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;

– іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;

– інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

По-сьоме, для отримання дозволу роботодавець подає до регіонального центру зайнятості за місцезнаходженням підприємства чи установи такі документи:

– заяву, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця, відповідно до законів України не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;

– копії сторінок паспортного документа іноземця з особистими даними разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;

– кольорову фотокартка іноземця розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

– копію проекту трудового договору (контракту) з іноземцем, посвідчена роботодавцем.

Для працевлаштування окремих категорій іноземців роботодавець додатково подає документи, визначені Законом України «Про зайнятість населення», наприклад, щодо відряджених іноземних працівників копію договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців, які направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг)

Заява про видачу дозволу на застосування праці іноземців розглядається протягом 7 робочих днів з дня отримання відповідної заяви.

По-восьме, дозвіл видається на строк:

– дії трудового договору (контракту), але не більш як на 3 роки – для особливих категорій іноземців, до яких належать: іноземні високооплачувані професіонали; засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні; випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України; іноземні працівники творчих професій; іноземні ІТ-професіонали;

– дії договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, але не більш як на 3 роки – для відряджених іноземних працівників;

– дії рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну та контракту, укладеного між іноземцем та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну – для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;

– дії трудового договору (контракту), але не більш як на 1 рік – для всіх інших іноземних найманих працівників.

По-дев’яте, за видачу дозволу на застосування праці іноземців справляється плата, розмір якої залежить від строку дії виданого дозволу та може становити від 2 до 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи (з 1 січня 2021 року – 2270 грн.).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України

 


Чи має право працівник, який звільняється, на оплату часу для пошуку роботи або надання додаткового часу для такого пошуку?Чи має право працівник, який звільняється, на оплату часу для пошуку роботи або надання додаткового часу для такого пошуку?

У Держпраці розповіли про гарантії працівників, яких попереджено про наступне звільнення у зв’язку із реорганізацією.

Ч. 3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

У Держпраці наголосили, що ані ця стаття, ані чинне законодавство України про працю не містить норм, які б зобов’язували роботодавця надавати вільний від роботи час для пошуку роботи працівникові, якого попереджено про вивільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Про це не зазначається також ні у Генеральній угоді про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки, ні у Територіальній угоді про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Одеській області на 2020-2021 роки.

Проте, роботодавці в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (ст. 9-1КЗпП).

Документом, в якому, зазвичай, такі пільги встановлюються, є колективний договір, який укладається та діє на підприємстві. Таким документами можуть бути інші локальні нормативні документи роботодавця.

Таким чином, норма, що надає працівникам, попередженим про скорочення їх посад, певної кількості годин робочого часу із збереженням заробітної плати для пошуку нової роботи, має бути передбачена у колективному договорі з формулюванням зобов’язання роботодавця надавати працівникам, яких попереджено про скорочення їх посад, на їхнє прохання певну кількість годин робочого часу на тиждень із збереженням заробітної плати для пошуку нової роботи.

Якщо зазначених положень у колективному договорі не міститься, то трудовий колектив може ініціювати включення цих положень до колдоговору. Якщо колективний договір не укладено – то трудовий колектив може ініціювати проведення переговорів з роботодавцем щодо укладання колдоговору.

Якщо такі гарантії встановлено роботодавцем, то для їх надання працівникові необхідно подати письмову заяву, а роботодавцю видати відповідний наказ (розпорядження).

Час для пошуку нової роботи на підставі положень колективного договору включається до складу робочого часу, у табелі обліку використаного робочого часу такі години позначаються як години роботи, передбачені колдоговором («Р» або «01»).

Оплата часу пошуку нової роботи здійснюється на загальних підставах.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Одеській області

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X