Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 08.01.2020 по 13.01.2020
Змінено правила перевірки Держпраці
Кабмін 04 грудня 2019 р. вніс зміни до Порядку перевірок Держпраці, які діють з 31 грудня 2019 року.
У документі йдеться про наступні зміни:
- Виключення норми, згідно якої у разі усунення порушення у встановлений термін роботодавця не штрафували.
- Тепер перевірки проводитимуть у формі інспекційних відвідувань (раніше перевірки також проводилися у формі невиїзних інспекцій).
- Скорочено перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань з 11 до 8, зокрема:
- звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
- звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
- рішення суду;
- рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством ( у тому числі на підставі інформації: посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; ДПС та її територіальних органів, ПФУ та його територіальних органів);
- доручення Прем’єр-міністра України;
- звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- запит народного депутата;
- невиконання вимог припису інспектора праці.
- інспектори вивчатимуть питання про доцільність проведення інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх 6 календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування.
- Розширено перелік прав роботодавців під час перевірок – дозволено їм вимагати нерозголошення інформації, яка становить комерційну таємницю або є конфіденційною і оскаржити припис та/або вимогу інспектора праці.
Постанова КМУ “Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю” від 04 грудня 2019 р. № 1132
Дивіться відео на тему:
Що зробити, щоб не боятися перевірок держпраці?
ФОПи не можуть витрачати кошти з підприємницьких рахунків для власних потреб
Таке обмеження закріплене в постанові НБУ від 27.12.2019 року № 162.
Зокрема, за поточними рахунками фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність можуть здійснюватися всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та законодавства України, крім операцій, пов’язаних із власними потребами.
Після сплати податків, зборів та інших платежів, підприємці мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб.
Нацбанк вже раніше роз’яснював, що чинні правила вже і так передбачають, що ФОП має відкрити у банку окремі рахунки – для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності та для власних потреб. Тож підприємець може витрачати кошти з підприємницького рахунку лише для здійснення підприємницької діяльності, а внесені до Інструкції зміни носять технічний уточнюючий характер.
Таке уточнення необхідне для розмежування власних коштів від тих, що були отримані від підприємницької діяльності, оскільки підприємці відповідають за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення для забезпечення виконання податкових зобов’язань.
Постанова Правління НБУ “Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів” №162 від 27.12.2019 року
Які розміри штрафів за порушення під час роботи з РРО?
ДПС в Івано-Франківській області роз’яснила, які розміри штрафів будуть застосовуватися до підприємців за порушення порядку проведення розрахункових операцій.
Зокрема, штрафуватимуть за такі порушення:
- проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО;
- невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора, більш ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидачу в паперовому або електронному вигляді розрахункового документа (чека).
При цьому, до 19 квітня 2020 року:
- за перше порушення – штраф складатиме 1 грн,
- за кожне наступне – 100% вартості товару, проданого з порушенням;
З 19 квітня до 1 жовтня 2020 року накладатимуть штрафи в розмірі:
- 10% вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Після 1 жовтня 2020 року розмір штрафів буде наступним:
- 100% вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;
- 150% вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.
Крім того, до порушників застосовуватимуть фінансові санкції, проілюстровані в інфографіці:
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС в Івано-Франківській області
За порушення прав споживача можуть зобов’язати сплатити неустойку
У зв’язку з затриманням в розрахунках із покупцем суд зобов’язав продавця виплатити неустойку.
Зокрема, покупець (позивач) придбав ноутбук, який відразу ж почав ламатися. За півроку в сервісному центрі було проведено декілька ремонтів, у тому числі – гарантійний. Через деякий час позивач попросив замінити ноутбук, посилаючись на те, що товар був неналежної якості з вини виробника. Через рік після купівлі продавець провів заміну.
Покупець просив суд стягнути неустойку за кожен день затримки при отриманні ноутбука.
Верховний Суд погодився з рішеннями судів нижчих інстанцій, які задоволили позов.
Згідно із Законом «Про захист прав споживачів» та Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в даному випадку у покупця була можливість розірвати договір і вимагати повернення сплаченої суми або відповідної заміни. При цьому за кожен день затримки, продавець зобов’язаний був виплатити неустойку у розмірі 1% від вартості товару.
Постанова ВС у справі № 307/2931/15-ц від 28.03.2018 р.
За невчасно сплачений податковий борг можуть арештувати майно
ГУ ДПС у Житомирській області роз’яснило, що до платника податків, який не сплачує податковий борг та нарощує його суму, може бути застосований адміністративний арешт майна та коштів як винятковий спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Так, майно боржника може бути арештоване, якщо:
- платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі;
- фізична особа має намір виїхати за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності та реєстратори розрахункових операцій;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, або ж платник вчиняє дії з переведення майна за межі України;
- платник відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна , яке перебуває в податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складання акту опису майна, який передається у податкову заставу;
- платник податків ( його посадові особи, особа), що здійснює готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів.
Арешт може бути накладено на будь-яке майно платника, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та кошти на рахунку платника податків.
Крім того, при наявності податкового боргу або ж заборгованості з єдиного внеску, до боржника застосовуються штрафні та фінансові санкції, що відповідно збільшує суму боргу, яку необхідно буде сплатити.
Стягнення податкового боргу, заборгованості по ЄСВ з фізичних осіб здійснюється органами державної виконавчої служби за місцем проживання боржника. Працівники ВДВС з метою забезпечення виконання судового рішення звертаються до суду з заявою про заборону виїзду боржника за кордон до повного виконання ним судового рішення і погашення боргу.
З метою забезпечення погашення боргу податкові керуючі, закріплені за таким боржником, проводять опис майна в податкову заставу і здійснюють його реєстрацію у відповідному Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Зазвичай, цим майном боржник не може вільно розпоряджатися (відчужувати) без згоди податківців.
На підставі судового рішення представники ДПС можуть вилучати у боржника готівку, реалізовувати на торгівельних біржах майно, що перебуває в податковій заставі, а кошти спрямовувати на погашення податкового боргу та заборгованості по єдиному внеску.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області
Зросли штрафи за порушення трудового законодавства
Про це повідомило управління Держпраці у Чернівецькій області.
Як відомо штрафні санкції за порушення законодавства про працю прив’язані до мінімальної зарплати.
Оскільки з 1 січня мінімальна зарплата зросла до 4 723 гр, відповідно зросли й штрафні санкції для роботодавців за порушення законодавства про працю.
Зокрема, санкція в розмірі 141 690 грн встановлена за:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
Також передбачені наступні розміри штрафів за:
- порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 14 169 грн;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 47 230 грн;
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку» – 47 230 грн;
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – 14 169 грн;
- вчинення перешкод при проведенні перевірки з питань виявленні порушень у частині законодавства про працю – 472 300 грн;
- порушення інших вимог трудового законодавства – 4 723 грн.
За матеріалами офіційного вебсайту управління Держпраці у Чернівецькій області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
