Дайджест новин “Підприємництво і право” з 07.12.2020 по 14.12.2020 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 07.12.2020 по 14.12.2020 р.

Січневий локдаун в Україні: яких обмежень очікувати?

Кабмін повідомив точні дати посиленого карантину в Україні – з 8 по 24 січня 2021 року.

На цей період будуть заборонені:

– всі розважальні, спортивні чи культурні масові заходи;

– робота кафе, ресторанів, барів (крім замовлень на виніс);

– магазинів непродовольчих товарів;

– кінотеатрів, театрів;

– фітнес-клубів, басейнів;

– ТРЦ (проте дозволять торгівлю продуктами харчування, ліками, ветпрепаратами, товарами особистої гігієни та побутовою хімією);

– діяльність закладів освіти, крім дитячих садків.

Транспорт продовжить працювати зі встановленими “помаранчевими” обмеженнями.

Продуктові магазини, аптеки, банки, поштові оператори та готелі будуть працювати.

Крім того, народний депутат Олексій Гончаренко повідомив додаткові подробиці щодо карантинних обмежень до кінця цієї зими, рішення про які ухвалив уряд:

– режим надзвичайного стану і карантину продовжено до 28 лютого 2021 року;

– продовжиться робота закладів харчування до 23:00 із забороною розрахунків після 22:00 (до 8 січня);

– в новорічну ніч дозволять працювати закладам до 01:00;

– заборона різдвяних ярмарок після 8 січня.

За матеріалами Урядового порталу

В Україні відновлять проведення планових перевірок

10 грудня набув чинності Закон № 1071-IX про соціальну підтримку громадян і бізнесу на період протиепідемічних заходів. 

Цей закон, крім матеріальної допомоги та інших програм, також скасовує положення про заборону на  період встановлення карантину проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів контролю у сфері господарської діяльності.

Це означає, що в Україні відновлять проведення відповідних планових перевірок.

Проте, слід звернути увагу, що мораторій на перевірки також встановлений Законом № 533. Він забороняє проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Але таке правило не поширюється на перевірки:

• • за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

• • у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, скасування мораторію на перевірки стосується тільки цих сфер та суб’єктів господарювання з високим ризиком.

Закон України “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” № 1071-IX від 04.12.2020 року

Закон України “ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 533-IX від 17.03.2020 року

Хто звільнений від подвійної сплати ЄСВ з 1 січня 2021 року?

У ДПС нагадали про новації Закону № 592, який вносить зміни до порядку сплати ЄСВ.

Так, з 1 січня 2021 року звільняються від сплати за себе єдиного внеску ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.

Крім цього, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП і провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Харківській області

Кому виплачуватимуть допомогу у розмірі 8000 грн?

4 грудня Верховна Рада прийняла закони про соціальну підтримку громадян і бізнесу на період протиепідемічних заходів (законопроєкти № 4429, № 4430 і № 4431). 

Документи встановлюють два види одноразової матеріальної допомоги для бізнесу та компенсація витрат на сплату ЄСВ. Проте таку допомогу зможуть отримати не всі підприємці та працівники, які втратили заробіток. Потрібно врахувати наступні умови по кожному виду:

Щодо одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам

Така допомога надаватиметься у розмірі 8000 грн. Отримати її зможуть наймані працівники, які втратили частину зарплати внаслідок посилення карантинних обмежень, та ФОПи, які втратили частину доходу через заборону на повноцінне функціонування.

Основний вид діяльності таких суб’єктів господарювання та ФОП має бути одним з Переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи (Перелік згодом затвердить Кабмін) та заявлений першим у відомостях з ЄДР станом на 31 жовтня 2020 року.

Допомога не надається таким особам:

1. найманим працівникам:

• • які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що не нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;

• • які працюють у суб’єкта господарювання, основний КВЕД якого на 31 жовтня не відносився до Переліку;

• • які працюють у суб’єкта господарювання за сумісництвом;

• середня зарплата яких перевищує 30 тис. гривень на місяць. Для обчислення враховуються усі місяці III кварталу 2020 року;

2. фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами:

• • які зареєстровані менше трьох місяців;

• • які сплатили у 2020 році ЄСВ за себе менше ніж за три місяці;

• • основний вид економічної діяльності яких на 31 жовтня не відносився до Переліку;

• • які є найманими працівниками та ФОП одночасно;

• підприємницька діяльність яких припинена.

3. Щодо одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання

Ця одноразова виплата надаватиметься для виплати працівникам задля збереження робочих місць. Її виплачуватимуть суб’єктам господарювання – юридичним особам, які вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів. 

Розмір допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8000 гривень на одного працівника.

Одноразова матеріальна допомога не надається:

за найманих працівників:

• • які працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено ЄСВ менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року;

• які працюють у роботодавця за сумісництвом;

суб’єктам господарювання:

• • які зареєстровані менше трьох місяців;

• • які отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину;

• діяльність яких припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.

Щодо одноразової компенсації суб’єктам господарювання

Таку виплату зможуть отримати суб’єкти господарювання – юридичні особи, з метою відшкодування витрат на ЄСВ у разі якщо на 31 жовтня 2020 року їх основний вид економічної діяльності відносився до Переліку видів економічної діяльності.

Сума одноразової компенсації розраховується як середнє значення сплачених сум ЄСВ за десять місяців, що передували набранню чинності цим Законом.

Одноразова компенсація ЄСВ не надається, якщо у суб’єкта господарювання на дату набрання чинності цим Законом є заборгованість зі сплати єдиного внеску та якщо його діяльність за даними ЄДР припинена.

За матеріалами вебпорталу Ліга Закон

Для кого обов’язкове використання РРО з 1 січня 2021 року?

9 грудня опубліковано Закон № 1017-ІХ (проект № 4439-д), яким змінено строки обов’язкового використання РРО.

Так, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року не потрібно застосувати РРО (ПРРО) ФОП-єдинникам II-IV групи, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2021 році –  це 1 320 000 грн), незалежно від обраного виду діяльності.

Але є винятки. Це види діяльності у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування, для яких РРО вже є обов’язковим:

• • реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення

Крім того з 1 січня 2021 року використання  РРО (ПРРО)  стане обов’язковим для:

• • надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

• реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Раніше цей перелік ризикових видів діяльності був значно ширший, але законом з нього виключили інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю та продаж автозапчастин. Тепер ці види діяльності не зобов’язують використовувати РРО з 1 січня 2021, якщо обсяг доходу протягом року не перевищує 1 320 000 грн.

У разі перевищення ліміту доходу застосування РРО або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим і починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” № 1017-IX від 01.12.2020 року

Уряд визначив вихідні у 2021 році

Кабмін прийняв розпорядження про перенесення робочих днів у 2021 році.

Так, керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні з:

– п’ятниці 8 січня на суботу 16 січня;

– понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;

– п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю, на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові та неробочі дні:

1 січня – Новий рік;

7 січня – Різдво Христове (для християн східного обряду);

8 березня – Міжнародний жіночий день;

1 травня – День праці;

2 травня – Пасха;

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

20 червня – Трійця;

28 червня – День Конституції України;

24 серпня – День незалежності України;

14 жовтня – День захисника України;

25 грудня – Різдво Христове (для християн західного обряду).

Згідно з частиною третьою статті 67 Кодексу законів про працю, у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2021 році переносяться:

– вихідні дні у суботу та неділю 1 і 2 травня на понеділок та вівторок 3 і 4 травня,

– вихідний день у неділю 9 травня – на понеділок 10 травня,

– вихідний день у неділю 20 червня – на понеділок 21 червня;

– вихідний день у суботу 25 грудня – на понеділок 27 грудня.

Розпорядження КМУ від 30 вересня 2020 р. № 1191-р “Про перенесення робочих днів у 2021 році”

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист