fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 07.09.2020 по 14.09.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 Sep 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 07.09.2020 по 14.09.2020 р.

 

У 2021 році штрафи за порушення у сфері РРО зростуть вдесятеро

Яких штрафів слід чекати менш ніж через 4 місяці у сфері РРО розповіли в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. 

Зокрема, у разі незастосування РРО або програмних РРО (ПРРО), застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Тимчасово з 1 серпня 2020 року застосовується штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

Із 1 січня 2021 року розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Відповідні зміни передбачено законами № 128-IX та № 129-ІХ.

Введення нових розмірів штрафів планувалось з 19 квітня 2020 року, але Законом № 533-IX терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Інформацію про фіноперації можна буде подати онлайнІнформацію про фіноперації можна буде подати онлайн

9 вересня Кабмін затвердив постанову, яка врегульовує деякі питання здійснення фінансового моніторингу.

Зокрема, СПФМ (суб’єкти первинного фінансового моніторингу – у т.ч. бухгалтерські компанії, аудитори, нотаріуси, адвокати) зможуть подавати інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, через електронний кабінет системи фінансового моніторингу. Як повідомили в Мінфіні, такі нововведення дозволять зменшити матеріальні та часові затрати.

Також документом надано змогу СПФМ виконати свої обов’язки в частині подання нових видів повідомлень, а саме:

– кейсового звітування про підозрілі фінансові операції або діяльність клієнтів;

– розбіжності в інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників клієнтів, встановленої в ході належної перевірки клієнта (так званої, «customer due diligence»), з інформацією, внесеною в ЄДР та застосування ризик-орієнтованого підходу.

Крім того постановою оновлено процедури:

  • подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) СПФМ; 
  • подання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; 
  • ведення Держфінмоніторингом обліку наданої інформації та ведення обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Ця постанова набирає чинності 1 січня наступного року.

У Мінфіні також звернули увагу, що нормативно-правові акти з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення продовжують діяти і після набрання чинності Закону № 361-IX, в частині, що не суперечить його нормам. Тобто, до прийняття та набрання чинності цієї постанови інформацію щодо постановки на облік та про підозрілі фінансові операції клієнтів СПФМ слід надавати до Держфінмоніторингу відповідно до вимог:

– постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552;

– Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24.

 

За матеріалами Урядового порталу

 


НБУ надав рекомендації як поводитись з колекторамиНБУ надав рекомендації як поводитись з колекторами

Нацбанк пояснив, яким чином повинні поводитись колектори і у яких випадках їх дії є незаконними. Так:

  1. Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого номеру телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство. Якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, можна говорити про порушення Закону «Про захист персональних даних». Номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника.
  2. Якщо колектор погрожує, він порушує законодавство. 

По-перше, такі методи роботи колекторів як погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів тощо порушують низку статей Конституції (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу (стаття 182).

По-друге, якщо колектор погрожує примусово стягнути борг, то він вводить людину в оману. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур, передбачених Законом «Про виконавче провадження». Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу.

Крім того НБУ надав алгоритм дій для захисту від колекторів:

  1. потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки;
  2. якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру Нацбанку. Також варто звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних;
  3. якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів.

 

За матеріалами офіційного вебсайту НБУ 

 


У Держпраці наголосили на обов’язковості посадових інструкцій У Держпраці наголосили на обов’язковості посадових інструкцій 

В Управлінні Держпраці у Кіровоградській області пояснили, що відсутність посадової інструкції – це порушення трудового законодавства. 

Так, посадова інструкція – це документ на підприємстві, який врегульовує функціональні обов’язки та права працівників, вимоги  щодо їх освіти та кваліфікації на посадах, які існують у штатному розписі. Інструкція спрямована саме на посаду, а не під певного конкретного працівника, тобто існує безособово.

Кожний працівник має бути ознайомлений зі своїми трудовими обов’язками під розписку й саме посадова інструкція дозволяє це зробити швидко та належним чином задокументувати (“З посадовою інструкцією ознайомлений, дата, підпис” – надпис здійснюється на наказі про прийняття на роботу). Виходить, що якщо немає посадової – не було й ознайомлення з посадовими обов’язками чи було, але неповне.

Відсутність посадової інструкції є порушенням трудового законодавства. Це штраф за ст. 265 КЗпП – “порушення інших вимог трудового законодавства” – 1 мінімальна зарплата (з 1 вересня 2020 року – 5000 грн). При цьому його можна накласти за кожну відсутню посадову інструкцію за посадами штатного розпису.

Посадові інструкції працівників мають бути не тільки на підприємствах, але й у фізичних осіб-підприємців, якщо вони мають найманих працівників. ФОП повинні мати правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розпис та видавати накази з кадрових питань. Незалежно від того, чи це підприємство, чи ФОП, роботодавець має роз’яснити працівникові його права і обов’язки (ч. 1 ст. 29 КЗпП). Саме ця норма трактує обов’язковість наявності посадових інструкцій щодо найманих підприємцем працівників.

Розробляти посадові інструкції має керівник підприємства з залученням керівника кадрової служби, а також керівників відповідних підрозділів, наприклад, головного бухгалтера.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Кіровоградській області 

 


Чи може ФОП бути найманим працівником? Чи може ФОП бути найманим працівником? 

В Управлінні Держпраці у Полтавській області дали відповідь на це питання.

Зокрема, ФОПи мають право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців

Це випливає з положень:

– ст. 43 Конституції України – кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права; 

– ч. 2 ст. 21 КЗпП – ФОП мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.

Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Тобто ФОПи мають право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться трудова книжка даного працівника.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Полтавській області 

 


Ризики договору аутстафінгу: роз’яснення ДержпраціРизики договору аутстафінгу: роз’яснення Держпраці

На ринку праці продовжують здійснювати діяльність посередники та фірми, які працюють за договорами аутстафінгу (працівник наймається, або продовжує працювати в одній компанії чи фірмі, а числиться у штаті іншої – так названої компанії-аутстаффера).

Однак найчастіше зустрічаються такий варіант оформлення відносин, коли компанія-аутстафер жодним чином не оформлює своїх працівників, тобто позбавляє громадян гарантованого державою права на офіційну працю та відповідно отримання ними державних гарантій та страхового стажу.

В управлінні Держпраці у Херсонській області закликають всіх роботодавців бути уважними та обережними, оскільки, багато аутстафінгових компаній створюються з метою організації схем з фіктивної діяльності, ухилення від сплати податків чи відмивання доходів. Зокрема, слід звертати увагу, яким чином працівник працевлаштований безпосередньо компанією-аутстаффером.

Тому, всім підприємцям радять утриматися від укладання сумнівних договорів з ненадійними аутстаффінговими компаніями заради дрібної фінансової вигоди та працювати виключно у правовому полі.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Херсонській області 

 


Чи можна відкликати заяву про звільнення за згодою сторін?Чи можна відкликати заяву про звільнення за згодою сторін?

При розгляді справи суд вказав, що анулювати домовленість про звільнення за згодою сторін можна тільки за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Зокрема, у цій справі колишній працівник звернувся до суду з позовом до підприємства про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач обґрунтовував позов тим, що він працював на підприємстві на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення, взаємодії з органами державної влади та виконавчого провадження юридичної служби. 21 травня 2018 року він звернувся до начальника юридичної служби підприємства із заявою про надання йому відпустки, проте останній повідомив йому, що його заява буде підписана лише разом із заявою про його звільнення за угодою сторін.

Дізнавшись через місяць про те, що видано наказ про його звільнення з роботи за угодою сторін, він звернувся до відповідача та повідомив про те, що начальник юридичної служби примусив його написати заяву про звільнення. Того ж дня позивач надіслав поштою на адресу відповідача заяву про відкликання своєї заяви про звільнення.

Зазначив, що 27 червня 2018 року він прибув на роботу, де ознайомився з наказом від 20 червня 2018 року про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП, з яким він не погодився та написав заперечення. Вважав, що станом на 29 червня 2018 року між сторонами була відсутня угода про добровільне звільнення його з роботи, а тому відсутні підстави для його звільнення. 

Верховний Суд погодився з позицією апеляційного суду і зазначив наступне.

Чинним законодавством не передбачено обов’язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення – 29 червня 2018 року.

Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Так, приписами КЗпП для власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов’язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

 

Постанова КЦС ВС від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X