fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 07.06.2021 по 14.06.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Jun 2021 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 07.06.2021 по 14.06.2021 р.

 

В Україні послаблено карантинні обмеженняВ Україні послаблено карантинні обмеження

Кабмін змінив вимоги до проведення та участі у масових заходах, а також правила перетину держкордону. Зокрема, постановою передбачено:

– масові заходи можна проводити без обмежень щодо кількості осіб, за умови наявності у всіх учасників та організаторів заходу негативного результату тестування на COVID-19 або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;

– збільшено заповненість залів до 2/3 для відвідувачів масових заходів та кінотеатрів/театрів, які проводять діяльність без вимоги щодо наявності негативного результату тестування на COVID-19, або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації.

Для перетину державного кордону іноземцями та особами без громадянства необхідно мати:

– страховий поліс, а також

– негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до перетину кордону), або негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до перетину кордону), або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях.

Постановою також дозволено проведення дискотек, святкових заходів, майстер-класів, публічних подій, нічну роботу ресторанів, діяльність закладів, що надають послуги з розміщення.

Зменшено з 2 до 1,5 метрів вимогу щодо відстані між столиками для розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування.

 

Постанова КМУ від 2 червня 2021 р. № 583 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236”

 


Оприлюднено порядок розкриття структури власності юридичних осібОприлюднено порядок розкриття структури власності юридичних осіб

Мінфін затвердив Положення про форму та зміст структури власності юридичних осіб. 

Зокрема, структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

У цьому документі необхідно також зазначити опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи. 

У разі, якщо відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко не відслідковуються за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до схематичного зображення необхідно також додати офіційні документи, що підтверджують можливість здійснювати такий вирішальний вплив.

Крім того, Мінфін підготував та виклав у себе на офіційному вебсайті зразки складання схематичного зображення структури власності, які будуть корисними для юросіб.

Наказ набере чинності 11 липня 2021 року і з цієї дати в юросіб виникне обов’язок впродовж 3 місяців подати держреєстратору відповідні документи.

 

Наказ Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності»

 

 


Затверджено форму типового договору оренди землі з водним об'єктомЗатверджено форму типового договору оренди землі з водним об’єктом

Уряд затвердив форму типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

Відтепер можна за одним договором оформити оренду штучної водойми (ставка чи водосховища), земельної ділянки під водоймою та під прибережною захисною смугою чи гідротехнічною спорудою.

З зазначеного документу випливає, що:

  1. укладатиметься один договір замість двох – на штучну водойму, земельну ділянку під водоймою та під прибережною захисною смугою чи гідротехнічною спорудою;
  2. типовий договір враховує інтереси інших водокористувачів, які здійснюють спецводокористування, та забороняє орендарям перешкоджати їхній діяльності;
  3. орендар повинен здійснювати заходи з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта та дотримуватися встановлених режимів роботи.

 

Постанова КМУ від 2 червня 2021 р. № 572 “Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом”

 

 


Які вимоги діють для сумісників? Які вимоги діють для сумісників? 

У Держпраці нагадали на що слід звертати увагу при оформленні відносин із сумісником.

Зокрема, сумісництво – це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Вимоги до роботи за сумісництвом та обмеження встановлені:

– постановою КМУ “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” від 3 квітня 1993 р. № 245; 

– Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці України, Мін’юсту та Мінфіну від 28 червня 1993 р. № 43.

Ці документи визначають наступні правила:

  1. керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами можуть запроваджуватися обмеження щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно вплинуть на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Ці обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок;
  2. максимальна тривалість роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств становить 4 години на день і повний робочий день у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу, але на підприємствах інших форм власності працювати за сумісництвом можна більше;
  3. за сумісництвом не мають права працювати керівники держпідприємств, їхні заступники; керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності);
  4. щодо документів, які подає працівник при прийнятті на роботу за сумісництвом, то йому необхідно подати:
  • паспорт;
  • дипломи чи інший документ про набуту освіту або професійну підготовку, якщо робота за сумісництвом потребує спеціальних знань, роботодавець. 

На підставі заяви працівника видають наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, відповідно запис до неї про прийняття на роботу за сумісництвом може проводитись за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом.

Також у разі прийняття на роботу за сумісництвом необхідно дотримуватися вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу;

  1. Звільнення сумісника відбувається на тих самих підставах, що й працівників за основним місцем роботи (ст.ст. 36, 38, 40, 41 КЗпП України). 

Крім цього, встановлення додаткових підстав для звільнення працівників-сумісників можливе лише для державних підприємств у разі прийняття іншого працівника, який обійматиме цю ж посаду не за сумісництвом, або в разі обмеження на сумісництво у зв’язку з особливими умовами й режимом праці.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 


Які строки застосування дисциплінарного стягнення до працівника?Які строки застосування дисциплінарного стягнення до працівника?

У Держпраці проінформували про процедуру застосування дисциплінарного стягнення до працівника, зокрема, який перебуває у відпустці у зв’язку з навчанням у вищому навчальному закладі.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (ст. 148 КЗпП).

Оскільки в статті 148 КЗпП відсутня вказівка щодо виду відпустки, то будь-яка відпустка, яка передбачена Законом “Про відпустки” або іншими законами, не рахується при визначенні строку для застосування дисциплінарного стягнення.

Важливо – дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Крім того, перед тим, як застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни є акт, складений за підписом кількох осіб.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, це відповідає правилу частини першої статті 61 Конституції, яке забороняє за одне й те саме порушення двічі притягати до юридичної відповідальності одного і того ж виду.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 


В Україні діють електронні лікарняні: яка процедура?В Україні діють електронні лікарняні: яка процедура?

Введення в дію електронних лікарняних передбачає, що після обстеження пацієнта лікар створює електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у Реєстрі та завіряє його власним КЕПом. Людина одразу ж отримує про це сповіщення. За декілька секунд інформація звідти потрапляє до Реєстру Пенсійного фонду – і особі приходить друге сповіщення. Там формується електронний листок непрацездатності, за яким будуть нараховані виплати. Кожен документ можна перевірити за спеціальним номером на сайті Пенсійного фонду.

До того ж ні ПФ, ні роботодавець не знатимуть діагноз пацієнта. Відкритою буде інформація, яка необхідна для нарахування виплат: причина непрацездатності, період лікарняного та лікар, який його виписав.

Після закінчення захворювання, щоб закрити лікарняний, уже не потрібно буде їхати за підписом лікаря до медзакладу. Лікарняний закривається автоматично останнього дня захворювання, якщо немає потреби його продовжувати.

Із червня по серпень в Україні діятиме перехідна модель впровадження “е-лікарняних” – медичні заклади поступово почнуть формувати електронні медичні висновки про тимчасову непрацездатність. А з 1 вересня 2021 року всі медзаклади видаватимуть е-лікарняні.

Процедуру оформлення е-лікарняних врегульовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 1 червня 2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки». Цей документ також встановлює:

1) Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я;

2) Порядок здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;

3) Інструкцію по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі;

4) Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 № 189, викладено в новій редакції як Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності.

 

За матеріалами офіційної сторінки міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова  у Facebook

 

 


Як працівнику отримати відпустку без збереження зарплатиЯк працівнику отримати відпустку без збереження зарплати

У Держпраці пояснили порядок надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати.

Зокрема,  певним категоріям працівників, за їх бажанням, надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати на термін, який не перевищуватиме кількість передбачених законодавством календарних днів. 

Наприклад, пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно ( п. 6 ч.1 ст. 25 Закону “Про відпустки”). Якщо при написанні заяви на відпустку працівником буде вказано термін надання такої відпустки – 15 календарних днів, то у даного працівника в подальшому, до закінчення календарного року, виникає право на отримання в черговий раз такої відпустки строком до 15 календарних днів.

Щодо надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін, визначеної ч.1 ст. 26 Закону  “Про відпустки”, то така відпустка може надаватися працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, які менше ніж максимальна кількість, передбачена ч.1 ст. 26 Закону, то у працівника виникає право протягом календарного року на отримання при необхідності відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів. При цьому також необхідно узгодити дане рішення працівника з власником або уповноваженим ним органом.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті (ч. 2 статті 26 Закону). Тобто він може бути більш ніж 15 календарних днів на рік.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

 


Карантинні обмеження можуть бути підставою для скорочення строку відпрацювання при звільненні працівникаКарантинні обмеження можуть бути підставою для скорочення строку відпрацювання при звільненні працівника

При розгляді справи суд зазначив, що погіршення стану здоров’я, наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою свідчать про поважність причин звільнення за частиною першою статті 38 КЗпП (за ініціативою працівника) у визначений працівником строк.

За матеріалами справи, працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням з 5 травня 2020 року у зв’язку зі станом здоров’я на підставі частини першої статті 38 КЗпП. Роботодавець зазначив про необхідність відпрацювати два тижні, оскільки працівник не надав доказів, що підтверджують поважність причин для його звільнення з визначеної ним дати. 31 липня 2020 року працівника звільнили за прогули за пунктом четвертим статті 40 КЗпП.

Місцевий суд задовольнив позов працівника про визнання трудових відносин припиненими з 5 травня 2020 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП з огляду на те, що заява про звільнення зумовлена неможливістю продовжувати роботу через оголошення карантину та запроваджені у зв’язку з цим обмежувальних заходів.

Апеляційний суд скасував рішення суду та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували неможливість виконувати трудові обов’язки.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення місцевого суду з огляду на таке.

Положеннями КЗпП визначено, що при розірванні трудового договору з ініціативи працівника, роботодавець може звільнити працівника у день подання останнім заяви за умови, якщо працівник сам визначає цей день датою звільнення, вказавши при цьому поважну причину, яка зумовила прийняття ним рішення про звільнення.

Суд першої інстанції проаналізував надані позивачем докази, зокрема: листки непрацездатності, службову записку працівника від 27 березня 2020 року, врахував наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою та дійшов правильного висновку, що поважність причин звільнення за власним бажанням позивача знайшла своє підтвердження.

Тобто сукупність наведених позивачем конкретних обставин в обґрунтування заяви про звільнення свідчать про поважність причин звільнення за частиною першою статті 38 КЗпП в строк, про який просив працівник, а саме з 5 травня 2020 року.

Крім того, суд наголосив, що примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця в установленому порядку має бути притягнено до відповідальності.

 

Постанова КЦС ВС від 21 квітня 2021 року у справі № 569/9738/20

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X