fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 06.12.2021 по 15.12.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Dec 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 06.12.2021 по 15.12.2021 р.

 

Закон щодо функціонування Дія Сіті прийнятоЗакон щодо функціонування Дія Сіті прийнято

Верховна Рада прийняла 14 грудня 2021 р. Закон, яким передбачено надання податкових стимулів ІТ-сфери.

Згідно з документом встановлюється:

– спеціальний режим оподаткування підприємств-резидентів “Дія City” і доходів їхніх працівників, зокрема гіг-спеціалістів. Надано можливість компаніям-резидентам “Дія Сity” обирати між сплатою податку на прибуток (18%) і податком на виведений капітал (ПНВК) за ставкою 9%;

– звільнення від оподаткування доходів фізосіб у вигляді дивідендів, нарахованих компанією-резидентом, за умови їх виплати не частіше ніж один раз за два роки, щоб стимулювати компанії реінвестувати кошти у свій розвиток;

– податкова знижка для фізосіб у разі купівлі частки в компанії-стартапі, яка є резидентом “Дія City”;

– щодо доходів працівників та гіг-фахівців резидентів “Дія City” діятимуть такі ставки оподаткування: 

ПДФО – 5%. Якщо фахівець отримує понад 240 тис. євро за рік, то весь дохід вище за цей ліміт обкладатимуть податком на 18% ПДФО;

ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати; 

військовий збір – 1,5% (від зарплати працівника або винагороди гіг-працівника); 

– оподаткування ФОП, які співпрацюватимуть із резидентами спецрежиму, залишатиметься на рівні ставок, що діють на сьогодні;

– перехідний період із ФОП-моделі на гіг-контракти і трудові контракти.

З 2024 року витрати компаній-резидентів на платників єдиного податку (включно з ФОП 3-ї групи) не мають перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%. До цього часу – жодних обмежень.

Водночас резиденти, які сплачуватимуть податок на прибуток та чий річний дохід не перевищує 40 млн грн, зможуть працювати з ФОП без обмежень на весь час їхнього резидентства.

Суми понад ліміт для платників податку на виведений капітал обкладатимуть податком у розмірі 9%. Платники податку на прибуток усі витрати на ФОП, що перевищують дозволені 20%, мають включати до фінансового результату;

– умови “Дія City” діятимуть протягом 25 років і будуть поширені на всіх працівників компаній-резидентів.

Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 5376 від 14.04.2021 р.

 


Які сфери бізнесу візьмуть участь у програмі виплати 1000 грн за вакцинацію?

Які сфери бізнесу візьмуть участь у програмі виплати 1000 грн за вакцинацію?

Кабмін визначив порядок надання допомоги єПідтримка. Зокрема, громадяни України, які вакциновані двома дозами і мають сертифікат у застосунку Дія, зможуть отримати 1000 грн від держави і витратити їх на театри, кіно, музеї, спортзали, концерти, книги, внутрішні перевезення.

Програма поширюється на представників бізнесу, які мають коди MCC  5942, 7832, 7922, 7929, 7991, 4112, 4511, 7941, 7997.

МСС-код вказаний у чеках оплат, які проходять через POS-термінал. 

Долучитися до програми можна автоматично, не потрібно спеціально подавати заяв.

На першому етапі єПідтримка буде доступна для українців лише в застосунку Дія з 19 грудня 2021 р.

Виплата надається у такий спосіб: 

  1. Потрібно оформити спеціальну картку єПідтримка в одному з банків партнерів. Наразі це А-Банк, Альфа-Банк, Монобанк та Украгазбанк. Після старту програми банки додаватимуться щодня. Оформлення картки безоплатне. Використати вже наявний рахунок неможливо.
  2. Завантажити застосунок Дія та авторизуватись у ньому. Переконатись у наявності «зеленого» COVID-сертифікату. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як і з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Паперовий сертифікат від сімейного лікаря не підходить для отримання виплат. 
  3. Зайти у розділ “Послуги” та вибрати єПідтримку. Вибрати для виплати картку єПідтримка та очікувати зарахування коштів від Мінекономіки.
  4. Гроші надаються на 4 місяці з моменту отримання. Якщо за цей час вони не будуть витрачені, рахунок закриють. Кошти можна буде витратити як онлайн, так і офлайн, але лише на вказані категорії українського бізнесу. Банки розпізнаватимуть категорію під час оплати карткою за допомогою МСС-кодів.
  5. Витратити гроші, переказати їх на іншу картку, зняти готівкою буде неможливо.

 

Постанова КМУ від 9 грудня 2021 р. № 1272 Деякі питання надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”

 


В Україні зросла облікова ставка НБУ

В Україні зросла облікова ставка НБУ

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 8,5 % до 9% річних.

Регулятор зауважив, що інфляція знижується повільно внаслідок низки чинників. Зокрема, посилюється тиск на ціни все ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв. Також інфляцію підживлює збільшення витрат бізнесу на логістику та оплату праці. Крім того, незважаючи на незначне погіршення споживчих настроїв і карантинні обмеження, внутрішній споживчий попит залишається стійким. У результаті поточна траєкторія інфляції залишається вищою, ніж передбачалося жовтневим макропрогнозом Національного банку.

Інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року та впродовж усього 2022 року.

У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 20 січня 2022 року.

 

За матеріалами офіційного вебсайту  НБУ

 


Чи повертається переплата з ЄСВ у разі припинення ФОП?

Чи повертається переплата з ЄСВ у разі припинення ФОП?

У ДПС надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, ФОП у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок, ЄСВ) на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника на підставі п. 6 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів від 16 січня 2016 року № 6.

Відповідно до п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 24 листопада 2014 року № 1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

ФОП знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІКП).

Пунктом 3 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 12 січня 2021 року № 5, визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

– погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

– повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

– повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

– відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

– повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у м. Києві

 


Які наслідки при недотриманні процедури припинення юрособи?

Які наслідки при недотриманні процедури припинення юрособи?

У ДПС наголосили на відповідальності за порушення вимог щодо припинення юридичних осіб. Зокрема, санкції передбачені за:

  1. неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов’язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи, чи подання недостовірних відомостей у таких документах, тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від 60 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 166 прим. 6 Кодексу про адміністративні правопорушення);
  2. дії, передбачені ч. 1 ст. 166 прим. 6 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від 80 до 100 НМДГ (ч. 1 ст. 166 прим. 6 КУпАП);
  3. відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від 100 до 150 НМДГ (ч. 3 ст. 166 прим. 6 КУпАП);
  4. ухилення голови комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від проведення припинення юридичної особи або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта, обов’язкове подання якого встановлено законом для проведення припинення юридичної особи, тягне за собою накладення штрафу від 100 до 150 НМДГ (ч. 4 ст. 166 прим. 6 КУпАП);
  5. неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу податкових органів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов’язані із такими зобов’язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи,від 100 до 150 НМДГ (ч. 5 ст. 166 прим. 6 КУпАП);
  6. дії, передбачені ч. 3-5 ст.166 прим. 6 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від 150 до 250 НМДГ (ч. 6 ст. 166 прим. 6 КУпАП).

Виняток – відповідальність за порушення порядку припинення юридичної особи не застосовується до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, якщо такі порушення відбулися внаслідок недотримання податковими органами, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України строків надання відповідних довідок та проведення відповідних перевірок (ч. 7 ст. 166 прим. 6 КУпАП).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

 


Якщо невакцинований працівник на лікарняному, його не можна відсторонити від роботи

Якщо невакцинований працівник на лікарняному, його не можна відсторонити від роботи

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1096, з 8 листопада керівники державних органів (державної служби), підприємств, установ та організацій мають забезпечити відсторонення від роботи працівників, щодо яких визначена обов’язковість профілактичних щеплень проти СOVID-19, і які відмовились або ухиляються від їх проведення. Виключенням є особи, які мають абсолютні протипоказання до проведення такого щеплення та надали відповідний медичний висновок.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, визначено наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153.

Наказом МОЗ від 01.11.2021 № 2393 (набув чинності 09.12.2021 р.) до цього переліку було також додано співробітників:

– підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

– установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

– підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням строків відсторонення та обов’язковим ознайомленням під підпис згаданих у ньому осіб.

Для таких відсторонених працівників лікарняні не оплачуються. Однак, якщо застрахована особа захворіє до дня початку відсторонення, перший день такого відсторонення необхідно перенести на перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності. У такому випадку Фонд соціального страхування України оплатить лікарняний на загальних підставах.

Якщо працівника все ж було включено до наказу про відсторонення попри його перебування на лікарняному, до документу мають бути внесені зміни, а дата початку відсторонення перенесена на перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності. Після внесення змін до наказу на підставі лікарняного можна нарахувати матеріальне забезпечення.

Це правило не поширюється на допомогу по вагітності та пологах, яка є окремим видом матеріального забезпечення. Її ФССУ профінансує незалежно від того, чи було застраховану особу відсторонено від роботи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ФССУ

 


Який розмір добових, якщо працівник протягом доби перебував у відрядженні на території України і за кордоном?

Який розмір добових, якщо працівник протягом доби перебував у відрядженні на території України і за кордоном?

У ДПС надали роз’яснення з цього питання.

Відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт.

До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59. При цьому, інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з п. п. 16.2 п. 16 розд. ІІІ Інструкції №59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому, добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. Якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

При відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X