Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 06.08.2024 по 21.08.2024 р.
Визначено процедуру реєстрації авто, ввезених як гуманітарна допомога
Кабмін ухвалив постанову, яка врегульовує питання реєстрації авто, ввезених як гуманітарна допомога. З набранням чинності постанови буде можливість:
- здійснювати державну реєстрацію транспортних засобів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога (наразі можливий лише тимчасовий державний облік з відповідними обмеженнями щодо передачі та користування транспортними засобами);
- здійснювати виїзд транспортних засобів, що перебувають на тимчасовому державному обліку, за кордон для перевезення гуманітарних вантажів і виконання інших завдань (наразі виїзд таких транспортних засобів за кордон заборонений);
- чіткий механізм зняття з обліку транспортного засобу у зв’язку з передачею отримувачем гуманітарної допомоги набувачу гуманітарної допомоги, зміною набувача гуманітарної допомоги (наразі така передача неможлива);
- вибракувати (списання) транспортні засоби, які перебувають на тимчасовому обліку, у разі його знищення або не придатності для подальшої експлуатації (на даний момент вибракування гуманітарних транспортних засобів не передбачене);
- запроваджено чіткий перелік умов та підстав постановки на тимчасовий облік транспортних засобів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога.
Станом на 21.08.2024 року відповідна постанова ще не набрала чинності.
За матеріалами Урядового порталу
В Україні відкриють доступ до ліцензованих перевізників
12 серпня на Єдиному державному порталі відкритих даних data.gov.ua з’явились дані Ліцензійного реєстру перевізників. Це перший набір даних з відкритим API, розпорядником яких є Укртрансбезпека.
Реєстр містить список підприємств із чинними ліцензіями на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів чи відходів, а також міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Дані доступні за період з 2010 року. Переглянути інформацію можна за посиланням: https://bit.ly/3SKFDrW
Набір даних містить, зокрема назву та код ЄДРПОУ перевізника, рік, за який видано дозвіл, дату та час видавання дозволу, його реквізити.
Для бізнесу ці дані дозволять більш ефективно планувати свою діяльність і виявляти нові ринкові можливості. Також, за допомогою цих даних є можливість знаходити ліцензованих перевізників у певному регіоні, перевіряти, хто має чинні ліцензії, стежити за новими ліцензіями та анулюванням старих, аналізувати ринок перевезень і його тенденції.
Онлайн платформи можуть використовувати ці дані для створення сервісів з пошуку виконавців, перевірки ліцензій і легальності транспорту, поєднуючи їх з іншими реєстрами, як-от реєстром міжнародних маршрутів.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
Які дозвільні документи потрібні для експлуатації генератора?
Мінекономіки надало роз’яснення у відповідному листі.
Зокрема, у ЗУ “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” визначені документи дозвільного характеру, які можуть бути пов’язані із встановлення суб’єктом господарської діяльності генератора, зокрема:
– дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 30 Переліку). Видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, Міндовкілля або через центри надання адміністративних послуг (в залежності від групи об’єкта викидів) відповідно до Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302 “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи”;
– дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (пункт 48 Переліку). Видача дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється територіальними органами Держпраці відповідно до Закону України “Про охорону праці” та постанов Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 N 1107 “Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки”, від 03.02.2021 N 77 “Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.
Згідно з пунктом 11 Порядку виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки здійснюються на підставі дозволу.
Водночас відповідно до пункту 1 групи Б Переліку до машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки належать усі машини, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 N 62, що не зазначені у групі А.
З огляду на зазначене, експлуатація суб’єктами господарювання електричних генераторів може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці.
З метою забезпечення належного здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання в умовах воєнного стану 18.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану” (далі – постанова N 314), якою встановлено, що суб’єкти господарювання у період воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану можуть провадити певні види господарської діяльності на підставі поданої декларації. Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану, визначено у додатку 2 до постанови N 314.
Виходячи з норм постанови, для експлуатації генератора у період воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану можна подати декларації замість отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Порядок подання декларації визначено постановою N 314.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі – Закон про ліцензування) ліцензуванню підлягає господарська діяльність з виробництва і торгівлі пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (далі – Закон N 481).
Законом України від 13.12.2022 N 2836-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України” (далі – Закон N 2836), зокрема встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
– суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
– зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.
Порядок подання декларації про провадження господарської діяльності з зберігання пального визначено Законом N 2836.
Законом N 2836 передбачено, що у разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону N 481 за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Також, відповідно до пункту 47 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не є акцизним складом:
– приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
– приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
На генератори може поширюватись дія:
– Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1077 (далі – Технічний регламент 1077);
– Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 N 1186 (далі – Технічний регламент 1186);
– Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 N 62 (далі – Технічний регламент 62).
Технічними регламентами 1186 та 62 передбачене застосування процедур оцінки відповідності, за результатами яких виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність, якою має супроводжуватись продукція при введенні в обіг/експлуатацію.
Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2023 N 1213 “Про затвердження переліку продукції для цілей застосування деяких технічних регламентів та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування дозволяється надання на ринку та/або введення в експлуатацію генераторів, на які поширюється дія Технічних регламентів 1077, 1186 та 62, без наявності декларації про відповідність та без маркування знаком відповідності технічним регламентам.
Крім того, Технічні регламенти 1077, 1186 та 62 передбачають супроводження продукції інструкціями з користування.
Лист Мінекономіки від 18.07.2024 р. N 3622-06/51710-09 “Щодо переліку документів (дозволів, ліцензій тощо), необхідних для експлуатації генератора”
Які правила пожежної безпеки встановлено щодо генераторів?
З 14 серпня 2024 року діють зміни до Правил пожежної безпеки в Україні в частині електрогенеруючого обладнання.
Зокрема, встановлено, що експлуатація дизельних, бензинових, газових генераторів номінальною потужністю до 20 кВт та об’ємом паливного бака (балона) до 100 л (далі – електрогенеруюче обладнання) повинна відповідати вимогам ПУЕ та інструкції виробника з експлуатації відповідного електрогенеруючого обладнання.
Влаштування та експлуатація генераторів номінальною потужністю більше ніж 20 кВт повинні здійснюватися відповідно до вимог будівельних норм та інструкції виробника з експлуатації відповідного генератора.
Електрогенеруюче обладнання необхідно встановлювати на відкритому повітрі, на території, розчищеній від сміття і будь-яких горючих матеріалів, із рівною площадкою, що виконана з негорючих матеріалів. Рельєф території повинен забезпечувати унеможливлення підтоплення та зсування (кочення) електрогенеруючого обладнання.
Якщо в інструкції виробника з експлуатації передбачається розміщення електрогенеруючого обладнання всередині конструкцій, призначених для його захисту від кліматичних впливів навколишнього середовища, ці конструкції повинні бути виконані з негорючих матеріалів та забезпечувати необхідну вентиляцію та умови охолодження електрогенеруючого обладнання.
Розміщення електрогенеруючого обладнання, яке працює на скрапленому вуглеводневому газі, усередині конструкцій здійснюється з урахуванням вимог розділу 12 ДБН В.2.5-20-2018 “Газопостачання. Інженерне обладнання будинків і споруд” та рекомендацій виробника такого обладнання.
Протипожежні відстані від встановленого електрогенеруючого обладнання до суміжних об’єктів наведено в додатку 1 до цих Правил.
Не допускається використання електрогенеруючого обладнання всередині житлових, виробничих, громадських будівель та споруд (у тому числі на дахах (покрівлях), балконах, у прибудовах), складських приміщень та на шляхах до евакуаційних виходів.
Рідке паливо для електрогенеруючого обладнання необхідно зберігати в ємностях, які призначені для зберігання відповідного типу пального, загальним об’ємом не більше ніж 40 л палива та 10 кг мастила в окремій господарській будівлі (споруді) підприємства, в індивідуальних гаражах, в окремо розташованому господарському будинку на присадибній ділянці. Відстань від місця зберігання палива і мастила до будинків повинна становити не менше ніж 7 м.
Не допускається зберігати паливо для електрогенеруючого обладнання на ринках і ярмарках, у малих архітектурних формах для здійснення підприємницької діяльності та всередині будівель.
Ємності з легкозаймистими, особливо небезпечними або вибухонебезпечними речовинами зберігати всередині будівель житлового, громадського та адміністративного призначення заборонено.
У разі неможливості дотримання вимог щодо зберігання палива для електрогенеруючого обладнання виключно на період дії правового режиму воєнного стану або надзвичайної ситуації допускається розміщувати паливо у приміщеннях підприємства, які:
– розташовані на першому поверсі поблизу зовнішніх стін із виходом безпосередньо назовні та не можуть бути суміжними з приміщеннями з наявними постійними робочими місцями в кількості більше 5 та/або мають сполучення з евакуаційними шляхами;
– відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями відповідно до вимог ДБН В.1.1-7:2016 “Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги”;
– оздоблені з негорючих матеріалів;
– обладнані системами протипожежного захисту з виведенням сигналу пожежної сигналізації на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”;
– додатково забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме не менше ніж двома порошковими вогнегасниками з масою заряду 5 кг;
– обладнані природною, припливно-витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм;
– мають температурний режим не більше ніж 20° C.
Наказ МВС “Про затвердження Змін до Правил пожежної безпеки в Україні” від 11.07.2024 р. № 474
Запрацював сервіс “Пульс” для збору зворотного зв’язку від бізнесу про державні органи
Пульс – це онлайн платформа для збору відгуку від бізнесу про взаємодію з державою.
Мета платформи – створити єдиний цифровий інструмент для прозорих відносин між державою та бізнесом для підвищення якості державних послуг. Тепер кожен підприємець може поставити оцінку послугам, які надає держава. На етапі бета-тестування можна оцінити 22 держоргани, поступово їхня кількість збільшуватиметься.
Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко пояснила, що, наприклад, коли підприємець звернувся у податкову, ЦНАП чи інші органи і не задоволений якістю послуг, тоді можна залишити відгук на Пульсі. Заявку візьмуть у роботу, щоб виправити проблему, а підприємець отримає відповідь щодо свого запиту в онлайн-кабінеті. Так само можна залишити і позитивний відгук, щоб масштабувати позитивні практики. Відгук від бізнесу відцифрують та на його основі буде сформовано так званий Entrepreneur Satisfaction Score (Індекс задоволеності підприємців). У планах інтегрувати “Пульс” до більшості державних послуг, щоб була можливість надати миттєву оцінку більшості державних сервісів.
Система складатиметься з трьох компонентів — дашборду, інформаційного вікна та особистого кабінету.
- Дашборд – інформаційна панель для прийняття управлінських рішень з ключовими показниками, яка дозволить швидко оцінити стан задоволеності державними послугами у зручному для аналізу та сприйняття форматі. Дашборди з оцінками від бізнесу та динамікою звернень публічні.
- В інформаційному вікні для надання відгуку підприємці можуть лишити відгук про взаємодію з державними органами та повідомити про проблему, якщо вона виникла. Для цього потрібно авторизуватися будь-яким зручним способом — електронним підписом, через банк ID або Дія.Підпис.
Після цього підприємцю запропонують заповнити дві форми для оцінювання державних послуг на вибір — коротку та довгу.
Коротка — для оцінки базових критеріїв (умови відкриття / закриття бізнесу, відсутність незаконних перевірок, а також ще вісім показників) і оцінювання державного органу, з яким мали справу. Ці дані будуть використані для подальшого узагальнення проблематики та пріоритизації вирішення найвагоміших питань.
Довга — передбачає можливість більш конкретно поділитися досвідом і вказати, який орган влади та особа(и) перешкоджали підприємницькій діяльності. Ця форма опрацьовується інакше. Вона може бути спрямована або до Урядового контактного центру, де обробляється як звернення громадянина, або у складних випадках — до Ради бізнес-омбудсмена, якщо питання належать до її компетенцій.
- Особистий кабінет. Після заповнення форми підприємець зможе відслідковувати статус її розгляду онлайн в особистому кабінеті – від моменту формування заявки до відповіді представника держави. Коли отримає відповідь, буде можливість оцінити весь процес опрацювання звернення від 1 до 10.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної регуляторної служби України
Про що слід пам’ятати роботодавцю при скороченні штату працівників?
У Держпраці назвали етапи вивільнення працівників:
- Прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників.
- Визначення працівників, які підлягають скороченню.
- Погодження профспілки (якщо діє на підприємстві).
- Повідомлення Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення.
- Попередження працівників про наступне звільнення, пропонування іншої роботи.
- Звільнення працівників та виплата всіх сум, що належать працівникам від установи.
Категорії працівників, звільнення яких не допускається:
– працівник в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (основній щорічній, а також інших видах відпусток, що надаються працівникові як із збереженням, так і без збереження заробітної плати), а також якщо він перебуває на навчальних військових зборах;
– вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років);
– одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
За матеріалами офіційного вебсайту Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист