fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 06.07.2023 по 14.07.2023 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 Jul 2023 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 06.07.2023 по 14.07.2023 р.

 

У яких випадках бізнес надаватиме пояснення щодо кінцевих бенефіціарів?

У яких випадках бізнес надаватиме пояснення щодо кінцевих бенефіціарів?

З 17 липня 2023 року набирає чинності Порядок надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи (наказ Мін’юсту № 2211/5 від 14.06.2023). 

Порядок визначає процедуру надання юридичною особою державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідних пояснень та/або документів, а також порядок їх розгляду державним реєстратором, а саме:

  1. держреєстратор протягом 3 робочих днів з дати внесення до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи направляє юридичній особі вимогу;
  2. вимога підписується держреєстратором та направляється за місцезнаходженням юридичної особи, вказаним у ЄДР, рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з повідомленням про вручення;
  3. юридична особа протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги повинна надати держреєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи.

Пояснення підписується керівником юридичної особи або особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи, та повинно містити:

– достовірну інформацію про КБВ юридичної особи: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дату народження; усі відомі країни громадянства (підданства); серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); місце проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу);

– структуру власності юридичної особи за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

– у разі спростування можливої недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР, – вичерпне обгрунтування з посиланням на документи, що підтверджують відповідні факти;

– у разі підтвердження недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в ЄДР, – причини, через які відповідна інформація не була своєчасно оновлена юридичною особою;

– перелік підтвердних документів, що додаються до пояснення для підтвердження інформації. Підтвердними документами можуть бути лише ті, які отримані з офіційних джерел, є чинними (дійсними) на момент їх подання та включають усі необхідні ідентифікаційні дані. Копії підтвердних документів мають бути засвідчені шляхом проставлення підпису на ньому керівником юридичної особи або особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи, якщо законодавством не визначено інший спосіб засвідчення копії відповідного документа;

– дату підписання пояснення;

  1. пояснення разом з підтвердними документами надаються або надсилаються (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення) юридичною особою держреєстратору у паперовій формі;
  2. держреєстратор протягом 2 робочих днів після отримання від юридичної особи пояснень та підтвердних документів розглядає їх.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Нотаріальної палати України

 


Яка відповідальність за неподання звітності щодо КІК?

Яка відповідальність за неподання звітності щодо КІК?

Минулого року в Україні запроваджені правила контролю за контрольованими  іноземними компаніями (далі – КІК) (Закони України від 16.01.2020 № 466-IX та від 17.12.2020 № 1117- IX). 

Зокрема, відкриваючи бізнес за кордоном, юридична або фізична особа резидент України з 1 січня 2022 року зобов’язана складати та подавати:

– інформацію про набуття/припинення участі у КІК, зокрема Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичнiй особi або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512;

– щорічний звіт про КІК (одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи). Згідно з п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Відповідно до положень ст. 392 ПКУ КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України, відповідно до правил, визначених ПКУ.

З метою дотримання вимог законодавства щодо правил КІК, фізичним та юридичним особам – резидентам України слід детально проаналізувати умови щодо володіння часткою в іноземній компанії, визначитися з наявністю чи відсутністю статусу контролюючої особи такої компанії та здійснити передбачені ст. 392 ПКУ заходи щодо звітування.

У ДПС просять суб’єктів господарювання виконувати свої обов’язки вчасно, щоб не сплачувати значні розміри штрафних санкцій за невиконання вимог ст. 392 ПКУ.

Важливо! За несвоєчасну подачу Повідомлення штрафні санкції та/або пеня не застосовують.

Розміри штрафів за порушення у сфері КІК наведено в інфографіці

 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

 


Спрощено процедуру бронювання військовозобов'язаних 

Спрощено процедуру бронювання військовозобов’язаних 

Кабмін оновив порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Зокрема:

– розширено перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані;

– встановлено чіткі терміни розгляду держорганами звернень підприємств щодо визначення їх критично важливими – до 10 робочих днів з моменту отримання;

– суми ЄСВ відтепер будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Цей критерій передбачає сплату підприємством протягом звітного податкового року податків, зборів, платежів (окрім митних платежів) на суму понад 1,5 млн. євро;

– підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям.

– передбачено застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.

У Мінекономіки нагадують, що для визнання критично важливими підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи. Серед критеріїв, зокрема – розмір сплачених податків та зборів, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади і т.д. При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки

 


У яких закладах можна підвищити кваліфікацію з ведення військового обліку?

У яких закладах можна підвищити кваліфікацію з ведення військового обліку?

У Центральному управлінні військової освіти Генерального штабу Збройних Сил України надали інформацію щодо закладів освіти, які мають ліцензію на проведення підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку. 

Зокрема, з Генеральним штабом ЗСУ погоджено програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку наступних навчальних закладів:

– Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного;

– Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;

– Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;

– Університет економіки та права “Крок”.

Детальна інформація щодо організації та проведення відповідних занять знаходиться на офіційних вебсторінках зазначених навчальних закладів.

Нагадуємо, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 від 30 грудня 2022 р. передбачено, що  відповідальні особи за ведення військового обліку повинні проходити підвищення кваліфікації в  закладах освіти, що мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки.

 

Лист Міністерства оборони України від 08.06.2023 р. № 383/вих.3ВГ/6 “Щодо підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку”

 


Чи може працівник працювати в одні і ті ж години за основним місцем роботи і сумісництвом?

Чи може працівник працювати в одні і ті ж години за основним місцем роботи і сумісництвом?

У ДПС надали відповідні роз’яснення.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Згідно із вимогами ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X